У Верховній Раді 6 листопада відбулись слухання щодо безпеки діяльності журналістів. Виступи стосувались викликів, з якими стикаються українські журналісти сьогодні, зокрема, працюючи в зоні бойових дій та неможливості працювати на окупованих територіях Донбасу та Криму. hromadske публікує звернення Олексія Мацуки, головного редактора інформаційної агенції «Новости Донбасса».

Протягом п’яти років на непідконтрольних територіях було затримано або заарештовано близько 80 журналістів, які здійснювали свій професійний обов’язок там. Один із них — Станіслав Асєєв, який і досі у полоні «ДНР». Йому призначили 15 років «до покарання», як вони це називають.

Мені здається, дуже важливо в цьому випадку, щоб угруповання «ЛНР» і «ДНР» усвідомили і зрозуміли, що ми тут, на великій Україні, стежимо за їхніми діями, і що будь-які парасольки, які вони створюють для того, щоб жодна інформація не мала витоку звідти — все одно не працюють. 

Розумію, що журналістів там засуджують не просто так. Журналісти для самопроголошеної влади є реальною небезпекою через ту штучність, яка сьогодні там є з органами керування.

Особисто я навіть мають вирок, так би мовити, за журналістську діяльність на непідконтрольній території. І в разі, якщо вони зможуть або могли б, вони би одразу мене заарештували. І таких як я є декілька інших.

Тому важливо, щоб тут, у нас, на нашій частині, великій Україні, правоохоронні органи розуміли специфіку діяльності українських журналістів на непідконтрольній території. Важливо, аби було усвідомлення, що ми там, не непідконтрольних територіях, по крихтах збираємо інформацію, яка передає дійсність і реальність, в якій опинилися саме українські громадяни. А це означає, що для української правоохоронної системи ми не є шпигунами або зрадниками, і не є ворогами української держави. Це потрібно максимально усвідомити і сприяти нашій діяльності не тільки в зоні проведення операції Об’єднаних сил, а й також зрозуміти мотиви, чому сьогодні українська журналістика працює в жахливих умовах не непідконтрольній території. 

Окреме питання — платформа Мінську, яка засідає. Сьогодні і там, на жаль, нам важко працювати, тому що органи КДБ Білорусі співпрацюють з ФСБ, і інколи ми знаходимося в списках екстремістів РФ. Тому важливо, щоб держава ставила актуальні питання щодо роботи журналістів на Мінській платформі. 

І до колег-журналістів: треба відмовлятися від партійної самоцензури. І треба працювати в інтересах нашої професії, нашої аудиторії. 

Остання репліка — щодо роботи в зоні АТО. Ми чули дуже яскраві звіти щодо того, як працюють механізми нашого доступу, але є проблеми. Наприклад, дуже погана координація між Міністерством оборони і Міністерство внутрішніх справ, коли у вас є акредитація Міноборони, але МВС постійно зупиняє на КПВВ між українськими частинами, перевіряє знову і знову кожного журналіста.

Координації всередині ООС дуже мало. Коли ви отримуєте дозвіл від штабу ОС, приїжджаєте на місце, і там необхідно знову дозвіл отримувати — складається таке враження, що немає 100-відсоткової зацікавленості з боку ОС, щоб там працювали незалежні українські журналісти.

Хочу наголосити, що ці процедури треба покращувати. Для цього є платформа Донбас медіа-форум. Запрошуємо колег кожного року, бо саме там збираються щороку біля 500 журналістів, які працюють зі всіма цими проблемними питаннями.

Думка редакцiї може не збiгатися з думкою автора

Поділитись: