На тлі зростання цін на продукти НБУ підвищив облікову ставку. Що це означає?

Про це передає пресслужба НБУ.

Таке рішення Нацбанк ухвалив через стрімке прискорення інфляції у 2021 році. Так, за підсумками березня зростання цін у річному вимірі становило 8,5%, водночас цільовий діапазон НБУ — 5%±1.

Також Національний банк переглянув прогноз інфляції з 7% до 8% у 2021 році, але очікує її повернення до цілі 5% у першому півріччі 2022 року.

Це друге підвищення ставки цього року — 4 березня НБУ підвищив її з 6 до 6,5%. Натомість тепер регулятор додав цілий відсоток. Тобто перше підвищення вважає недостатнім.

Що це означає?

Облікова ставка — це один з основних індикаторів економіки. Це відсоток, під який НБУ надає кошти банкам і, відповідно, нижче якого комерційним банкам невигідно давати кредити клієнтам.

Облікова ставка є чи не найголовнішим інструментом НБУ для впливу на інфляцію (зростання цін). Зниженням ставки регулятор робить кредити доступнішими (бо відсоток за ними стає меншим), у зв’язку з чим банки починають видавати більше грошей, їх в економіці стає більше, а коли грошей більше — інфляція розганяється. Зокрема, грошей стає менше на депозитах, а більше «на руках» і, відповідно, люди більше витрачають.

А вища інфляція фактично призводить до знецінення гривні, бо за одну й ту саму суму зі зростанням цін можна купити менше товарів.

І все це працює навпаки — коли ставка підвищується, кредити та депозити стають дорожчими, вони стимулюють населення більше заощаджувати. У підсумку грошей в економіці стає менше й інфляція уповільнюється.

Як сказав на брифінгу голова НБУ Кирило Шевченко, Нацбанк розраховує, що ставка у 7,5% залишиться до кінця року й завдяки цьому інфляція повернеться до цілі у 5%. Водночас якщо інфляційний тиск буде більшим, ніж очікують зараз, Нацбанк може продовжити посилення монетарної політики (тобто і далі підвищувати ставку).