Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що на Закарпатті «замало України і забагато контрабанди».



На думку Клімкіна, український закон про освіту, через який виник дипломатичний конфлікт з Угорщиною, викликав таку реакцію, оскільки був поданий до парламенту не у тому вигляді, у якому потім ухвалювався.

«Закон був змінений у залі Ради. Дехто з наших угорських колег досі вважає, що це була свідома провокація проти Угорщини, оскільки закон був поданий і попередньо погоджений в абсолютно інших формулюваннях. Тому це було відповно несподівано і що почалося після — це питання дуже складного діалогу нашого із Угорщиною також, оскільки, насправді є речі які ми маємо просунути вперед, але є речі, які ми маємо зробити самі», — пояснив він.

Нагадаємо, під час саміту Україна-ЄС Угорщина не наполягала на питанні щодо законів про освіту та мову.

У минулорічній заяві критикувався закон про освіту. На думку Будапешта, він обмежував право угорських етнічних меншин навчатися рідною мовою. Київ стверджував, що він має на меті створити можливості, аби всі громадяни говорили державною мовою. 

Саме цей закон був причиною блокувань засідань комісії Україна-НАТО на найвищому рівні. 

Закон визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми, можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома і більше мовами: державною, англійською, та іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою одночасно з українською в окремих класах (групах) комунальних закладів дошкільної та початкової освіти.


Поділитись: