Нацбанк залишив облікову ставку на рівні 7,5%, але не виключає, що її доведеться підняти через зростання цін

Про це повідомила пресслужба НБУ.

Таке рішення ухвалили попри зростання у травні споживчих цін на 9,5% й загального показника інфляції у 6,9% у річному вимірі (через що прогнозували, що регулятор підвищить облікову ставку, щоб уповільнити інфляцію). НБУ визнав, що це більше за його прогнози.

У Нацбанку зростання цін пов’язують передусім із тенденціями на світових ринках (зокрема з подорожчанням природного газу й соняшникової олії), а також із низькою базою порівняння минулого року (коли через кризу, спричинену пандемією, споживання впало в усьому світі).

Через це НБУ прогнозує суттєвий інфляційний тиск у найближчі місяці, але додає, що інфляційні очікування споживачів і бізнесу стабілізувались (хоча й залишаються підвищені). Крім того, ситуація на світових товарних ринках також має стабілізуватися.

Тому регулятор вважає, що вже до жовтня-грудня 2021 року інфляція стабілізується, а в першому півріччі 2022 року повернеться до цільового показника у 5%. Серед ризиків в НБУ називають, як і раніше, пандемію COVID-19, а також різку зміну ситуації на світових ринках і ескалацію війни на Донбасі.

Облікову ставку в НБУ підвищили до 7,5% у квітні 2021 року. Перед тим, 4 березня, регулятор підвищив її з 6 до 6,5%. Наступний перегляд облікової ставки Нацбанк має здійснити 22 липня.

Що таке облікова ставка?

Облікова ставка — це один з основних індикаторів економіки. Це відсоток, під який НБУ надає кошти банкам і, відповідно, нижче якого комерційним банкам невигідно давати кредити клієнтам. Облікова ставка є чи не найголовнішим інструментом НБУ для впливу на інфляцію (зростання цін).

Зниженням ставки регулятор робить кредити доступнішими (бо відсоток за ними стає меншим), у зв’язку з чим банки починають видавати більше грошей, їх в економіці стає більше, а коли грошей більше — інфляція розганяється. Зокрема, грошей стає менше на депозитах, а більше «на руках» і, відповідно, люди більше витрачають.

А вища інфляція фактично призводить до знецінення гривні, бо за одну й ту саму суму зі зростанням цін можна купити менше товарів.

І все це працює навпаки — коли ставка підвищується, кредити та депозити стають дорожчими, вони стимулюють населення більше заощаджувати. Врешті-решт грошей в економіці стає менше, й інфляція уповільнюється.