Начальник львівської поліції Юрій Зозуля: "Ми всі змінились, коли прийшли в поліцію"

Журналісти Громадське.Львів вийшли патрулювати вулиці Львова разом з начальником місцевої поліції Юрієм Зозулею і заразом дізналися у новопризначеного очільника про найближчі плани поліції, головні проблеми міста та шляхи їх розв'язання, співпрацю з міліцією та простими громадянами.

– Як вам, нельвів’янину, бути у Львові, чи вивчили ви вже місто та свій район?

Мій район – це все місто. Вивчаю, плюс-мінус орієнтуюся по районах, по наших квадратах. Доїхати оперативно з пункту А в пункт Б вже можу. І плюс ми працюємо завжди в парах. Маю напарника зі Львова, який мені підказує.

– Те, що ви не зі Львова, заважає працювати чи, навпаки, допомагає більш об’єктивно бачити картину?

В принципі так і є – одразу бачу такі речі, які пересічний львів’янин не помічає. Безумовно, в цьому є плюс.

– Як реагують на поліцію місцеві? Чи звикли вже до поліції?

Думаю, що ще не звикли, але реагують дуже добре. Вони привітні і допомагають нам.Процес виглядає таким чином, що люди просто підходять, спілкуються, бо бачать щось абсолютно нове, і потім вони вже починають ділитися інформацією дуже чесно.

– Як вам допомагають львів’яни? Чи налагодили з громадою співпрацю?

Допомога, в першу чергу, – це інформація, тобто те, що нам потрібно від людей найбільше. Що відбувається, де, куди побіг злочинець, наприклад. В цьому плані ми дуже активно співпрацюємо.

– А як можна з вами зв’язатися?

Можна дзвонити на 102, і ми отримуємо звернення інформаційного характеру. Крім того, люди приходять безпосередньо на нашу базу, до мене в управління, пишуть заяви, звернення, просять розібратися в ситуації.

– А «база» - це де?

Вулиця Перфецького 19.

– Чи співпрацюєте ви з громадськими активістами? Наприклад, у Львові є така потужна громадська сила, як Varta1.

В нас немає підписаного договору про співпрацю. Але вони до нас звертаються, надають інформацію, ми нею користуємось, за що їм велика подяка. Поліція не є каральним органом, метою якого є виписувати штрафи і наповнювати бюджет. Нашою метою є вирішення проблем у будь-який законний спосіб. Якщо людина йде з нами на комунікацію, то ми обмежуємось усним попередженням. Якщо людина не розуміє своєї помилки, тоді, звісно, ми складаємо адміністративний протокол.

– Зараз ви займаєтесь пошуком і вивченням головних проблем міста. Чи є у вас попередній перелік пріоритетних проблем Львова? З чого будете починати?

Поки що рано про це казати. Але я думаю, що є досить велика проблема з алкоголем у Львові і з його продажом після 22-ї години, ми бачимо, що є порушення режиму продажу і витікаючі проблеми. І також є проблема проїзду по місту, тому що є багато вулиць, які ремонтуються, плюс неправильне паркування.

– Можу вам ще одну підкинути. До нас звернулися жителі Львова з проблемою, пов’язаною з швидкою їздою на мотоциклах і в Франківському районі після 22-ї години. Чи знаєте ви про неї, і як вона буде вирішена?

Ми знаємо про це і зараз думаємо над тим, як цю проблему можна вирішити.

– Які у вас склалися стосунки зі старою міліцією?

Ми не можемо один без одного. Патруль працює на вулиці, а кримінальний блок – це все ж таки міліція. І обов’язково, якщо є якась кримінальна справа, то туди викликається слідча оперативна група. Ми з ними співпрацюємо плідно, добре, якісно. Конфліктів наразі нема ніяких.
– Тобто немає нарікань, що ви забрали частину їхнього «хлібу»?
Ні, ну є якісь окремі непорозуміння, але я вважаю це абсолютно нормальним, тому що ми нова і ще не до кінця зрозуміла структура. Багато запитань виникає не лише у громадян, а й в міліції. Але це все вирішується під час роботи.

– Чи є серед поліції колишні представники міліції?

Так, десь 7-8 %. Але це дуже добре, тому що це люди з досвідом, з необхідними знаннями, які дуже допомагають, особливо на перших етапах роботи, коли патрульні тільки вийшли на вулицю і потребують порад від людей з досвідом.

– Який взагалі склад львівської поліції?

Дуже різноманітний. Але, ким би людина раніше не була, тепер вона поліцейський. Велика чи маленька, накачана чи ні, незалежно від її освіти, тепер вона – поліцейський. Це універсальна служба і люди в ній абсолютно різні.

– Багато жінок у львівській поліції?

Менше, ніж у київській, на жаль. Мені хотілося щоб було більше. Жінок у нас десь 20%.

– Скільки загалом людей у львівській поліції?

Поки що є 405 поліцейських, а невдовзі у нас випускатиметься ще два потоки: першим етапом – 100 патрульних, другим – близько 120. Тобто загалом кількість патрулів буде понад 600 осіб.

– Чи достатньо цього для забезпечення порядку у Львові?

Я думаю, що так.

– Вам 26 років. Як це очолювати таку складну та невідому для України структуру в такому віці?

Ну чого це? Структура у нас дуже зрозуміла і нескладна. А стосовно віку, то це взагалі не проблема. Такого питання жодного разу в мене за час служби не виникало.

– Наші глядачі також цікавляться, чому поліцейські машини постійно їздять з синьою мигалкою, що це означає і як їм реагувати на це?

Реагувати терпляче. В першу чергу, це є превентивний захід, що означає присутність поліцейського поруч, і це значно зменшує кількість правопорушень.

– Чи будете проводити зустрічі з львів’янами для того, щоб поліція швидше асимілювала у Львові?

Ми є постійно на вулиці, до кожного патрульного можна підійти, задати будь-яке запитання стосовно роботи, і патрульний завжди відповість. Крім того у мене є дні прийому громадян – у вівторок з 14 до 18 години. Але насправді це досить номінальний термін, тому що люди приходять до мене чи не цілодобово.Якщо я на місці, то я приймаю всіх і спілкуюся з ними усіма.

– Але на брифінги ви поки виходите рідко.

Один раз був. На брифінги ми виходимо рідко, тому що це ще нова структура, і моє головне завдання на початку – це запустити роботу патруля. Це завдання ми виконали, далі нам залишилося хіба відточувати ці нюанси в роботі, тому вже з’явилася можливість спілкуватися з пресою більше.

– За цей короткий термін перебування на посаді начальника поліції вам вдалося стати дужемедійною персоною, з вашою особою постійно пов’язані якісь історії: про перевищення швидкості, про наркотики….

Про пограбування ще.

– Як так вийшло, що людина, яка опікується порядком у місті, є такою, що його постійно порушує?

Не постійно. Це мене раніше ловили на порушення. Але коли ми прийшли в поліцію, ми змінили себе. На жаль чи на щастя, я не міг просто взяти своє попереднє життя і видалити, щоб його взагалі не залишилось. Тому доводиться з цим жити і визнавати свої помилки. Визнаю, що не був примірним, та і зараз не являюсь примірним. Але знову ж таки, якщо йдеться про штраф, то визнанням порушення є те, що я підписав протокол і сплатив його. Я не бачу, що ще тут можна зробити.

– Як вас змінила служба в поліції?

З приходом у патрульну службу світогляд змінюється. Ви починаєте по-іншому дивитись на оточення, помічати такі речі, яких не помічають інші громадяни. Ми бачимо людські проблеми,і це примушує нас замислитись і над своїм життя.

– Ми зараз йдемо вулицею, люди постійно фотографують вас, озираються на вас. Чи не заважає вам така посилена увага працювати?

Ні, не заважає. Людям це цікаво, бо це щось нове. Але, в першу чергу, ми маємо спіймати злочинця, і коли це відбувається, ми просто кажемо, щоби відійшли. Фотографуємося і даємо коментарі ми вже після того.

– Ким-чим в перспективі має стати для львів’ян поліція і, власне, Юрій Зозуля?

Юрій Зозуля вже став начальник поліції Львова. А сама поліція для львів’ян повинна стати найкращим другом. Люди мають довіряти поліції, а поліція має любити, довіряти і допомагати людям. Поліція – це, в першу чергу, помічник і захист.

– Скільки часу може знадобитися для цього?

Все більше людей з кожним днем починає нас любити. Цей процес вже почався, і він незворотний.

/ відео Громадське.Львів