Френсіс Маліж, керуючий директор Європейського банку реконструкції і розвитку у країнах Східної Європи та Кавказу, розповів в інтерв’ю Громадському про реформи в «Нафтогазі», загрози, які несе вже призупинене рішення Мінекономрозвитку змінити статут компанії та про те, чого інвестори очікують від України.

Що сталося із «Нафтогазом»?

«Нафтогаз» був одиним із «найтемніших закутків» серед підприємств державної власності. Завдяки роботі, проведеній  урядом із допомогою ЄБРР та інших міжнародних партнерів України, ми змогли докорінно змінити компанію і дозволили менеджменту провести ці зміни.

В жовтні минулого року ми підписували угоду, в якої було дві мети. Перша — надати 300 млн доларів фінансування для закупівлі «Нафтогазом» газу на зимовий період. Другою метою було змінити управління «Нафтогазом». Це означає формування незалежної наглядової ради, створення системи управління ризиками, антикорупційних механізмів і внутрішнього контролю. Це критично важливо — продовжити ці процеси, продовжити успішний шлях «Нафтогазу». Два роки тому ця компанія мала дефіцит, співмірний з дефіцитом держбюджету вашої країни, але тепер вона прибуткова. Це стало можливим завдяки доброму управлінню.

«Нафтогаз» — наріжний камінь реформ у цій країні. Якщо реформа «Нафтогазу» зазнає невдачі, багато речей в цій країні теж зазнають невдачі 

Що сталося в останні тижні? Уряд вирішив змінити статут «Нафтогазу» і його дочірньої компанії — «Укртрансгазу». Немає сумніву, що зміни в «Нафтогазі» повинні відбуватися, ми підтримуємо прискорення цих змін, але вони мають бути здійснені відповідно до принципів належного урядування, прозоро і відповідно до всіх підписаних угод і зобов’язань, взятих на себе Україною. На нашу думку, ці зміни не відповідають нашим угодам з українською владою. Тож ми занепокоєні. Я говорив із Прем’єр-міністром сьогодні вранці, ми бачимо шлях для подальшої співпраці і бачимо, як виправити це. Це потрібно виправити і треба продовжувати працювати.

Наскільки велика це загроза взагалі для реформ в Україні?

Цей конкретний крок – це крок у невірному напрямку. Він іде в розріз із тим шляхом, який ми погодили з українською владою. І це велика загроза, бо це крок у неправильному напрямку. «Нафтогаз» — наріжний камінь реформ у цій країні. Якщо реформа «Нафтогазу» зазнає невдачі, багато речей в цій країні теж зазнають невдачі.  

Люди роблять кроки не в тому напрямку — це трапляється. Але треба це виправляти. Давайте виправимо це разом!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «АНДРІЙ КОБОЛЄВ: «НАФТОГАЗ» РОБЛЯТЬ ДОНОРОМ ДЛЯ ВСЬОГО КОРУПЦІЙНОГО БІЗНЕСУ»

Що Вам сказав прем’єр-міністр? Нам він сказав, що проблеми немає.

Ми погодились, що це була проблема. Можливо, він не був достатньо попереджений про це, але це проблема. Тепер ми маємо сісти за стіл переговорів з його командою, щоб зрозуміти, як бути далі, як це виправити.

Хто виграє від цього рішення? Хто зацікавлений? Чому ця історія важлива?

Дуже важливо, щоб компанія мала належне управління. По-перше, в Україні може відбуватися багато речей. Наприклад, керівництво може віддати контракт своїм друзям, переплатити за щось, а по суті ці гроші будуть взяті з ваших кишень, кишень платників податків. По-друге, можуть ухвлюватися рішення, які суперечать інтересам державної компанії та інтересам держави Україна.  

Всі рішення мають ухвалюватися прозоро, так, щоб їх можна було перевірити. Вони мають ухвалюватися в належному середовищі контролю, яке гарантуватиме, що все робиться правильно і в належний спосіб.

Я не бачив деталей змін в статуті «Нафтогазу» та «Укртрансгазу», ми все ще вивчаємо ці зміни. Я не знаю, які рішення ухвалював менеджмент компаній після ухвалення змін до статутів, тож я не можу коментувати ці речі. Але очевидно, що ми маємо повернутися до ситуації, коли існує належний внутрішній контроль, і повернутися до плану поліпшення корпоративного управління, який ми погодили з менеджментом «Нафтогазу» та з урядом України.

Коли ми чекали на новий транш від Міжнародного валютного фонду, більш-менш було зрозуміло, якщо не буде сигналу від МВФ, то інвестори не підуть в Україну. Якими є зараз сигнали для інвесторів? На що вони звертають увагу в Україні? Що для них буде справжнім знаком того, що сюди можна йти з інвестиціями, окрім цього траншу в 1 мільярд доларів, який надійде від МВФ?

По-перше, те, що транш МВФ було погоджено, є дуже добрим знаком. Це означає, що уряд України здійснив багато важливих речей, і для інвесторів це дуже потужний сигнал довіри та впевненості.

Друга річ — це те, що інвестори думають про кілька інших важливих речей, якими Україна не дуже добре опікувалася в минулому, і які варто змінити. Наприклад, якщо говорити про дуже практичні речі, то зараз в Україні є обмеження на виплати дивідендів компаніям-засновницям бізнесу. Це означає, що якщо ви хочете в Україну інвестувати, ви не маєте жодної гарантії, що коли отримаєте прибуток, то зможете забрати ці гроші, перевести їх на рахунок компанії-засновниці. Але ж люди не інвестують з міркувань благодійності, люди інвестують для того, щоб отримати прибуток. Тож вони повинні отримати можливість забрати свої прибутки.

Я сподіваюся, що після виплати траншу МВФ уряд України зможе зняти ці обмеження на виплати дивідендів. І це буде дуже потужним сигналом для інвесторів.

Те, що транш МВФ було погоджено, є дуже добрим знаком. Це означає, що уряд України здійснив багато важливих речей, і для інвесторів це дуже потужний сигнал довіри та впевненості

Іншою річчю є те, що досі існують питання щодо виплати ПДВ. Їх поступово вирішують, але вони все ще залишаються на порядку денному. Знову ж, це дуже важливе питання для інвестора, що приходить в Україну, хоче побудувати тут виробництво і далі експортувати продукцію на інші ринки. Якщо такий інвестор не певен, що існує надійна система, яка дозволить йому отримати його ПДВ, то він подумає двічі, інвестувати чи ні, адже для нього це величезна проблема. Це дуже конкретні кроки, які уряд України може здійснити, аби переконати інвесторів, що їх тут чекають.

І, звісно, є більш довгосторокові речі, пов’язані з верховенством права, корупцією та іншими речами, які досі вимагають великої роботи. Ми побачили деякі поліпшення, але, якщо говорити відверто, ще багато речей треба зробити.

Поділитись: