«Наша головна задача — контроль безпеки пасажирів»: бортпровідниця з 30-річним досвідом про особливості роботи в небі

Стюардеси в Міжнародному аеропорту «Київ» (Жуляни), 23 травня 2019 року
Стюардеси в Міжнародному аеропорту «Київ» (Жуляни), 23 травня 2019 року Гонтар Володимир/УНІАН

Під час аварії, що трапилася з літаком МАУ в Тегерані, загинуло шестеро бортпровідників. Наймолодшій з них, Марії Микитюк, було 24 роки. Стюардеса, яка має 30 років досвіду польотів у небі, Інна Радзівілова, розповіла про відбір, навчання, роботу й відповідальність, яка ховається за усмішкою бортпровідників.

Як стати бортпровідником?

Кожна авіакомпанія має свої критерії до кандидатів. Почати літати можна або з 18, або 21 року, залежно від вимог. Для того, щоб стати кандидатом на посаду бортпровідника, необхідно пройти конкурсний відбір. Серед вимог: приємна зовнішність, обмеження по росту та вазі, стресостійкість, знання іноземних мов, хороша дикція, гарна усмішка, можливість миттєво приймати рішення, організаторські здібності, емпатія, відсутність татуювань, комунікабельність. Вища освіта не обов’язкова вимога, але бажано, аби вона була.

Як відбувається навчання бортпровідників?

Кандидат на посаду бортпровідника має пройти лікарську льотну комісію. Згодом починається навчання, що триває приблизно місяць. Майбутні бортпровідники проходять наземну, теоретичну та практичну підготовку.

До теоретичної частини входить вивчення основ авіації, обов’язків бортпровідника, авіаційної безпеки, людського фактора, порядку дій у звичайних, нештатних, аварійних ситуаціях, авіаційної медицини, санітарних правил, надання першої допомоги, контролю втомленості.

Також бортпровідники проходять практичну підготовку з гасіння пожеж, порятунку пасажирів і членів екіпажу на воді, евакуації з повітряного судна.

Після отримання сертифіката навчального центру, бортпровідників направляють в авіакомпанії, де вони вивчають нормативні документи. Там у них починається підготовка до стажерських польотів і контрольний рейс з правом допуску до самостійних польотів.

Не варто забувати, що бортпровідники — це обличчя країни, це дипломати, які спілкуються з людьми різних віросповідань, національностей. Цьому теж навчають.

Як часто бортпровідники проходять підвищення кваліфікації?

Щороку всі члени кабінного екіпажу проходять курс підвищення кваліфікації в навчальних центрах. Вони складають тестові завдання, проходять практичні заняття на літаку. Щотри роки члени екіпажу проходять повторну підготовку з гасіння пожеж, використання плавальних засобів і практичні заняття з медичної допомоги.

Яка основна задача бортпровідників? 

Контролювати безпеку пасажирів, бути зв’язною ланкою між пасажирами та членами екіпажу, забезпечувати сервіс і вміти діяти в нештатних, аварійних випадках.

Перед кожним рейсом відбувається брифінг, на якому визначають обов’язки кожного бортпровідника, відбувається контроль зовнішнього вигляду та знань.

Часто пасажири мають сердечні приступи, підвищення тиску, страх, боязнь перельоту. Бортпровідники мають заспокоїти, надати психологічну або медичну допомогу.

Що впливає на «складність» рейсу?

Усі нічні рейси дуже складні. До того ж, якщо говорити про аеропорт в Тегерані, то варто зважати на гірську місцевість, що впливає на складність польоту. Тому там і був посилений екіпаж, тобто збільшення кількості членів.

Скільки годин у рейсі мають відпочивати бортпровідники?

У транзитному аеропорту бортпровідники мають відпочивати вісім годин, а в базовому — дванадцять.

Як мають діяти бортпровідники в аварійних ситуаціях?

Ми маємо оцінити ситуацію та з розрахунком на секунди прийняти рішення про подальші дії. Цю навичку ми відпрацьовуємо в навчальних центрах.

Наприклад, у випадку розгерметизації — ми одразу вдягаємо кисневу маску, і, коли літак знижується на безпечну висоту, контролюємо стан членів екіпажу, пасажирів на місцях, в туалетах.

У літаку є аварійно-рятувальне оснащення на будь-які ситуації.

Який мінімум бортпровідників має бути на літаку?

Усе залежить від типу літака. Починаючи від 19 пасажирів, обов’язково має бути один бортпровідник. Може бути чотири, п’ять, шість. Під час нічних польотів кількість збільшується.

Як авіакомпанія має сповіщати рідних екіпажу про те, що сталася аварійна ситуація?

Авіакомпанія має сама це вирішувати. Вони мають інформацію з особистих льотних справ усіх членів екіпажу. У випадку, що стався в Тегерані, авіакомпанія чекала офіційного підтвердження, тому рідні дізнавалися про загибель з новин.