Нащадки жінки, на чиїх клітинах ставили десятки випробувань, вимагають компенсації. Бо вона не давала на це згоди

Про це повідомляє Associated Press.

У 1951 році 31-річна Генрієтта Лакс потрапила до шпиталю університету Джонса Гопкінса, де в неї діагностували рак шийки матки. Жінка померла в жовтні того ж року. За кілька місяців до того лікарі взяли в Лакс зразки її уражених раком клітин, не повідомивши про це жінку і не взявши в неї на це згоди.

Науковець Отто Гекс проаналізував клітини Лакс у лабораторії та виявив, що вони є «вічними» — тобто здатними постійно відтворювати себе й виживати. Як правило, клітини в аналогічних умовах, навпаки, гинули. Так виникла HeLa — перша в історії безсмертна людська клітинна лінія.

Її застосовували в низці клінічних досліджень: від випробовування різноманітних ліків і вакцин (зокрема й COVID-19) до перевірки впливу космічної радіації на живі організми. За даними AP, HeLa станом на 2017 рік згадували у понад 74 тисячах наукових публікацій.

Уже не перший рік у науковій спільноті триває дискусія: чи законно було використовувати клітини Лакс без її згоди? У США (де все й відбувалося) наразі існують суворі процедури поінформованості людини про використання її біологічного матеріалу — яких, однак, у 1951-му просто не було.

Уперше ім’я Лакс згадали у 1971 році в науковій публікації, після чого її історію не раз висвітлювали у ЗМІ — аж до книги американської письменниці Ребекки Склут «Безсмертне життя Генрієтти Лакс», виданої у 2010 році, на основі якої HBO зняло фільм із Опрою Вінфрі в одній з головних ролей.

На розкриття імені Лакс її сім’я тоді так само не давала згоди. Обурення викликав і той факт, що до афроамериканки у 1950-х було відповідне ставлення через закони про расову сегрегацію: зокрема її лікували в окремій палаті для темношкірих.

Тепер же онуки Генрієтти Лакс подали позов до суду міста Балтимор із вимогою до біотехнічної компанії Thermo Fisher виплатити компенсацію за використання біоматеріалу їхньої бабусі без згоди — навіть після того, як стало відомо, кому саме належали клітини.

«Чому вони [Thermo Fisher] мають право власності на її клітини й можуть заробляти на них мільярди доларів, тоді як її сім’я, кров і плоть, її темношкірі діти, не отримують ані цента?» — заявив на пресконференції 4 жовтня адвокат позивачів Бен Крамп.

Університет Джонса Гопкінса, у шпиталі якого лежала Лакс, встиг заявити, що ніколи не продавав клітин жінки — але передавав їх безкоштовно компаніям та науковцям для досліджень. Цікаво, що інформація про Генрієтту Лакс на сайті університету з’явилася лише у 2010 році — після виходу книги про життя жінки.

У Thermo Fisher поки не коментували позов і відмовилися спілкуватися із журналістом Associated Press, але на сайті компанії зазначено, що щороку вона заробляє близько 35 мільярдів доларів. Окрім неї, використання HeLa запатентувала низка компаній; поки незрозуміло, чи будуть позови і проти них.