ENRU

Законопроект про «Національну безпеку України»: що пропонує змінити президент

Ddd4083c3f5483d70
Новий законопроект від президента про «Про національну безпеку України» передбачає перехід українського безпекового сектора на стандарти НАТО (на фото —президент України Петро Порошенко (ліворуч) під час зустрічі з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом у Києві, 10 липня 2017 року) Фото: Володимир Гонтар/УНІАН
Співпраця з НАТО замість Росії, цивільний Міністр оборони, цивільний контроль над закупівлями збройних сил — те, чого так довго просили західні партнери, з’явилося в законопроекті «Про національну безпеку України» президента, який він уже вніс до Верховної Ради. З цієї новини Петро Порошенко фактично почав свою першу цьогорічну прес-конференцію.

«Закону «Про національну безпеку України» розроблявся багато місяців у тісній координації з нашими партнерами по НАТО, передбачає перехід нашого безпекового сектора на стандарти НАТО. Ключове — впровадження демократичного цивільного контролю за армією, за правоохоронними органами, за спецслужбами. Я довго вагався, але ухвалив рішення, що навіть під час війни ми маємо прийняти призначення цивільного міністра оборони. Розділити позиції Головнокомандувача і начальника Генерального Штабу, зробити низку реформ, щоб перевести Україну на стандарти НАТО й імплементувати норми, які я зазначив у стратегічному оборонному бюлетені», — сказав президент.

Голова парламенту Андрій Парубій відправив законопроект як пріоритетний на комітет для доопрацювання. Там пообіцяли винести документ на голосування вже 13 березня.

Громадське вивчило новий текст законопроекту про нацбезпеку.

Що змінить закон

Чому так важливо змінити чинний ще з 2003 року закон?

По-перше, в новому законі змінюється стратегія військової співпраці — замість Російської Федерації, стратегічними партнерами стають країни НАТО. Фразу про обов’язкове «дотримання угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України» з нового тексту прибирають.

Стратегічний вектор в  документі — вступ України в НАТО та ЄС.

Окрім того, новий закон передбачає призначення цивільного міністра оборони замість військового вже з 1 січня 2019-го. Згідно з документом, цивільними повинні бути й обидва заступники міністра оборони. Також установлюється цивільний контроль над оборонними закупівлями, що має зробити придбання зброї й техніки прозорішим. Українська армія має бути реформованою та наближеною до стандартів НАТО.

Також пропонують розділити повноваження начальника Генштабу й командувача Збройних сил України. Нині обидві ці посади обіймає одна людина — Віктор Муженко.

Щоправда, як Громадському повідомили в Міністерстві оборони України, їх до фінальної розробки законопроекту не долучали. Документ здебільшого писали в РНБО.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Закон про Донбас не виключає звільнення окупованих територій військовим шляхом — інтерв'ю з Турчиновим​

У новому законопроекті «Про національну безпеку України» пропонується розділити повноваження начальника Генштабу й командувача Збройних сил України. Генерал армії Віктор Муженко зараз обіймає обидві ці посади (на фото — Муженко (в центрі) під час відкриття ХІІІ Міжнародної спеціалізованої виставки «Зброя та безпека 2016», Київ, 11 жовтня 2016) року Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

Наполягання США

Але фактично документ розроблявся за допомоги й наполягання Штатів.

Ще в грудні міністр оборони США Джим Меттіс закликав парламент якнайшвидше ухвалити закон про національну безпеку, 10 лютого через посольство сполучених штатів в Україні це прохання повторили.

«Позаяк @verkhovna_rada готується до обговорення закону про національну безпеку, міністр оборони США Меттіс закликає до швидкого ухвалення законодавства, що забезпечить міцну правову основу для реформ у сфері оборони для підтримки безпечної й демократичної України».

Проблема в тому, що Штати, які допомагають реформувати українську армію, мають низку питань щодо того, як ця реформа, власне, відбувається.

Публічно американці не обговорюють проблеми армії — за них це роблять експерти. Так, Кейр Джайлс, старший консультант програми Chatham House’s Russia та Євразійської програми, а також директор Дослідницького центру з конфліктів пояснює основні недоліки української армії, який мав би виправити майбутній закон.

«Існують два чітких виклики. По-перше, Україні слід перейняти і застосувати все найкраще із Західного досвіду, а саме механізм командного контролю, гнучкість і згуртованість операцій між силами.

По-друге, у ЗСУ є проблеми з іміджем — Україну часом сприймають як країну з нефективними збройними силами, адже вони перебувають під централізованим контролем й обслуговуються оборонною промисловістю, яка практично вся корумпована.

Якщо це справді так, наявні проблеми і є очевидною перешкодою для бойової продуктивності збройних сил. Саме на цьому наголошують США й країни Заходу.

США погодилися надати допомогу за умови активного впровадження реформи оборони в Україні, але обіцяні зміни наразі не досягнуті. Перед Україною стоїть важке завдання — переконати США й Захід бути на українському боці та надати допомогу».

Тому саме цивільний контроль — і це не лише контроль парламенту, а й громадськості — за закупівлями в оборонній сфері, де крутяться мільярдні кошти, має змінити ситуацію з реформою армії на краще, підсумовують західні експерти.

Новий закон передбачає призначення цивільного міністра оборони замість військового вже з 1 січня 2019-го (на фото — міністр оборони України Степан Полторак (ліворуч) під час зустрічі з міністром оборони США Джеймсом Меттісом (в центрі) у Києві, 24 серпня 2017 року) Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

Депутати — про законопроект

Тепер депутати демонструють бажання швидко ухвалити документ, але сьогодні профільний комітет його так і не розглянув.

«Я здивований, чому так довго не вносять у парламент текст законопроекту, адже це дуже важливий документ», — ще 23 лютого казав Громадському  Андрій Тетерук, заступник голови фракції «Народний фронт» і член профільнго комітету з питань національної безпеки та оборони.

«Закон забезпечить цивільно-демократичний контроль за сектором безпеки й оборони. Його застосовуватимуть до нинішньої безпекової ситуації в Україні, він забезпечить права українського громадянського суспільства належним чином контролювати виконання сектором безпеки своїх обов’язків», — запевняв Громадське Іван Вінник, депутат від БПП і секретар комітету з нацбезпеки та оборони, демонструючи рішучість розглядати документ, але вже на наступному засіданні комітету 13 березня.