(Не)аполітичне Євробачення. Як конкурсу не вдається відійти від політики, хоча там дуже намагаються

Сварки між країнами

В офіційних правилах Євробачення написано, що ця подія — аполітична. Тому всі мовники повинні гарантувати, що виступ учасників не буде жодним чином політизований. І саме цей пункт часто ставав причиною для дискваліфікації.

Так сталося з Грузією, яку Європейський союз мовлення дискваліфікував у 2009 році. Пісню грузинського гурту «Стефане і 3G» We Don't Wanna Put In визнали прямим натяком на російського прем’єра Володимира Путіна, мовляв, у ній співається: «ми не хочемо Путіна».

Тоді Євробачення відбувалося в Москві, а сама Грузія тільки пережила російсько-грузинську війну 2008 року. Грузинам запропонували змінити слова пісні — ті відмовились, та зрештою участі в конкурсі не взяли.

У тому ж році стався ще один цілком політичний скандал — перед початком виступу вірменського виконавця у відеовізитці показали пам’ятник, розташований у Нагірному Карабасі, який і Вірменія, і Азербайджан вважають своєю територією.

Декілька разів країни через політику самі відмовлялися від участі в конкурсі. У 1977 році так учинив Туніс, через те, що тоді мав напружені відносини з Ізраїлем.

З тієї ж причини відмовився виступати у 2005 році Ліван. Організатори конкурсу заборонили країні вирізати з трансляції на своєму телебаченні виступ Ізраїлю, відтак Ліван не відправив свого учасника на Євробачення.

А у 2012 році в конкурсі, який проводився в Азербайджані, не брала участі Вірменія. Через відсутність дипломатичних відносин країна вирішила не відправляти учасника до Баку — там підкреслювали, що не можуть гарантувати виконавцю безпеку.

Україна та Росія — як окрема історія

Україна ж свій політичний шлях на конкурсі почала з 2005 року. Тоді за особистим дорученням віце-прем’єра Миколи Томенка на Євробаченні виступили «Ґринджоли» з гімном Помаранчевої революції «Разом нас багато». Та оскільки на конкурсі не можна співати про політику, гурт трохи переписав текст, прибравши згадку про Ющенка-президента. 19 місце у відборі стало на той час найгіршим результатом України на Євробаченні. Для гурту ж — втратою популярності, яку він отримав після помаранчевого Майдану.

Україна зробила висновки — і наступні роки не було жодної політики. Хоча певне політичне забарвлення отримав виступ Вєрки Сердючки у 2007 році. Все тому, що слова «Лаша Тумбай» не були невідомі нікому, а чулось більш звичне «Russia Goodbye». Андрій Данилко все заперечував і казав, що «Лаша Тумбай» перекладається з монгольської як «збивати вершки». Проте в Росії виконавця звинуватили мало не в русофобії. Водночас сам Данилко казав, що пропонував Росії представляти її з цією піснею.

У 2015 році Україна відмовилася від участі в конкурсі через фінансові скрутнощі, і повернулася вже наступного року. Тоді вперше постало питання — а чи може представляти країну виконавець, який гастролює в Росії чи анексованому Криму? Фаворитами відбору були Джамала та колишній учасник гурту «П’ятниця» SunSay — Андрій Запорожець. Музикант на той час гастролював в Росії та давав концерти на півострові. У соцмережах його звинуватили в сепаратизмі. Скандал після його перемоги в півфіналі був гучним, що позначилося як на оцінках суддів, так і на глядацькому голосуванні.

А пісня Джамали про важку долю кримських татар досить прозоро натякає на анексований Крим та переслідування у ньому. Росія намагалась дискваліфікувати українську співачку, називаючи її пісню політичною, що суперечить умовам конкурсу. Джамала перемогла через зміну правил — якщо раніше переможця обирали тільки глядачі, то у 2016 році додались ще бали від журі. За результатами глядацького голосування перше місце посів Сергій Лазарєв з Росії, проте за результатами журі він був п’ятим.

У 2017 році Україна вишукано вирішила проблему участі російської виконавиці, просто не пустивши Юлію Самойлову в країну. Причина — відвідування Криму всупереч українським законам, літаком з Росії на анексовану територію. Після цього організатори Євробачення ще раз змінили правила — відтепер брати участь у конкурсі може тільки той, хто не має проблем із відвідуванням країни, яка приймає Євробачення.

Відійти від політики на Євробаченні не вдається — та й світові тренди впливають на результати. Саме тому в 2014 році переможцем став Томас Нойвірт в образі дреґ-артистки Кончіти Вурст. А торік у конкурсі перемогла Нетта Барзілай від Ізраїлю — з піснею проти об’єктивації жінок.