«Не можемо відпустити на самоплин»: Міноборони роз'яснило нові правила рекрутингу

Щодо результатів офіційно проголошеного рекрутингу в Міністерстві оборони звітують: із середини листопада до самостійного підбору людей долучились уже понад тисяча підрозділів, які розмістили на сайтах із пошуку роботи понад 8,5 тисяч вакансій. А інтерес до них виявили понад 100 тисяч потенційних новобранців.

Про проблемні випадки (коли люди проходили співбесіди, але так і не потрапляли в обрані підрозділи) там знають і кажуть: аби врегулювати процес, Генштаб затвердив нові правила.

Про це hromadske розповів уповноважений представник Міністерства оборони з питань рекрутингу Олексій Бежевець, ідеться в матеріалі «Рекламують, наче все працює. А насправді — не зовсім». Рекрутинг до ЗСУ — де збій і що із цим робити.

Так, Генеральний штаб ЗСУ наприкінці лютого видав нову директиву. Як пояснив Бежевець, тепер людина може обрати вакансію і гарантовано потрапити до обраного підрозділу, якщо військова частина буде у списку пріоритетного комплектування. Такий список уже затверджений: у ньому приблизно 80 частин. Проте сам список не оприлюднюють.

У Міноборони пояснюють: «Ми повинні розуміти, що саме Генеральний штаб бачить усю картину: де хто потрібен і де є пріоритет для укомплектування військових частин. Звичайно, пріоритетність комплектації стоїть саме до бойової частини на найважливіших напрямках».

Ми не можемо просто відпустити всі ці питання на самоплин, щоб військові частини самі собі будь-кого і будь-як могли залучати на службу через рекрутингОлексій Бежевець, представник Міністерства оборони з питань рекрутингу

Зрештою, Генштаб пішов шляхом пріоритетного комплектування частин. Тезово наводимо всі новації із цієї директиви:

• станом на сьогодні затверджено список військових частин пріоритетного комплектування. У ньому близько 80 підрозділів. Список переглядатимуть раз на місяць;
• стовідсоткова гарантія потрапити до обраної частини на обрану посаду буде лише в тому разі, якщо підрозділ буде в «пріоритетному» списку. Це стосується як укладання контракту, так і мобілізації;
• якщо в новобранців буде рекомендаційний лист від частини пріоритетного комплектування — у навчальних центрів та ТЦК не буде можливості для самоправства. У директиві окремо прописали, що в такому разі направляти людину до інших військових частин заборонено;
• водночас, якщо людина хоче мобілізуватися до частини, яка не є в «пріоритетному» списку Генштабу, — шанси туди потрапити будуть низькі (бо в такому разі рекомендаційний лист не носить обов’язкового характеру). Якщо це буде контрактна форма служби — шанси вищі, утім військова частина має погоджувати призначення з вищим командуванням, а те своєю чергою — із Генштабом. Тільки якщо призначення погодять, такий рекомендаційний лист стає обов’язковим до виконання;
• людина, яка бере лист-відношення, має з’ясувати (на рівні частини, ТЦК або рекрутингового центру), чи перебуває обрана нею частина у списку пріоритетного комплектування, аби їй гарантували проходження цього процесу згідно із чинними нормами;
• кандидати з рекомендаційним листом відвідують ТЦК для уточнення облікових даних, проходження ВЛК та професійного відбору. Кандидатів з досвідом служби в останні 10 років (або які направлені за прямою військово-обліковою спеціальністю) направляють безпосередньо до визначених частин. Без досвіду — до навчальних центрів.

На запитання, чи не думають у Міноборони, що тепер ті, хто вважав процес рекрутингу до ЗСУ напівправдою, лише ствердяться в цій думці, Олексій Бежевець відповів:

«На мій суб'єктивний погляд як офіцера Збройних сил, напівправда трошки інша. Напівправдою є пошук підстав і виправдань, чому я ще не долучився до захисту Батьківщини. 

От це є головним питанням насправді. Тобто це питання мотивації, свідомості, вибору, це питання держави, яка може себе захищати виключно тоді, коли громадяни готові захищати цю державу.

Звісно, що можуть бути якісь негаразди у процесі. Тим більше, що виклики для держави глобальні. Але ми робимо все, щоб ці проблеми розв’язати».