Світ / Європа

Чи переможуть неонацисти у Швеції?

10 вересня, 2018 12:36
Світ/Європа/Чи переможуть неонацисти у Швеції?
Зберегти
Вигляд
lead
Швеція відома своєю системою соціального забезпечення та одним із найвищих у світі ВВП на душу населення. Вона традиційно посідає високі місця в рейтингах якості життя, здоров'я та освіти. До того ж, донедавна Швеція була винятком у загальноєвропейській тенденції популярності ультраправих та популістів.

У неділю 9 вересня громадяни Швеції голосували на парламентських виборах. Шведи обирали членів найвищого законодавчого органу країни — Riksdag.

Ключовим питанням виборів був вірогідний успіх ультраправої партії «Шведські демократи», яка має прямий зв'язок з нацизмом.

За результатами підрахунку 99% голосів, на виборах у Швеції лідирують лівоцентристи, втім, з мінімальним відривом. «Шведські демократи» отримали майже 17,6% голосів (62 місця).

Але саме високий результат ультраправих (минулого разу вони набрали близько 13% голосів) впливатиме на подальшу долю парламенту. Адже для формування більшості депутатам необхідно мати принаймні 175 крісел. Позаяк жодна з великих центристських коаліцій не спромоглась їх здобути, попереду у Швеції — довгий і складний період переговорів щодо формування нового уряду.

Про передумови високих результатів шведських ультраправих — читайте в матеріалі Громадського.

Неонацисти як головний ризик виборів

Від 2014 року у Швеції при владі ліва коаліція: «Соціал-демократична партія» на чолі з чинним прем'єр-міністром Стефаном Левеном (Stefan Lofven) та «Партія зелених». Напередодні нових виборів, соціологічні опитування свідчили про те, що за соціал-демократів готові проголосувати близько 25% громадян, тоді як за друге та третє місце в симпатіях виборців боролися право-центристи та ультраправі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не можна знімати санкції з Росії — прем'єр-міністр Швеції

17% за прогнозами мала отримати право-центрична ліберально-консервативна «Партія поміркованих» (Moderates). Приблизно стільки ж чи навіть більше прогнозували так званим «Шведським демократам» — ультраправій партія, яка має коріння в неонацистській ідеології. 

Партію «Шведські демократи», яку нині очолює 39-річний Джиммі Акессон (Jimmie Akesson) створили у 1988 році, від того часу вона подвоювала популярність з кожними новими виборами. У парламент вони вперше потрапили у 2010 році.

Ідеологія партії спрямована проти ЄС та НАТО, а також має неонацистське коріння.

«Особливість цієї партії порівняно з іншими ультраправими в Європі в тому, що «Шведські демократи» дійсно мають тісний зв'язок з неонацизмом. У самій партії багато колишніх нацистів», — розповідає Громадському Елін Йонссон, журналістка шведського суспільного телебачення STV.

Лідер ультраправої партії «Шведські демократи» Джиммі Акессон виступає з передвиборчою промовою у портовому місті Ландскруна на півдні Швеції, 31 серпня 2018 року Фото: EPA-EFE/JOHAN NILSSON

Чому ультраправі популярні?

Швеція, як і інші країни Європи, дедалі менше спирається на традиційні поділи на правих і лівих, адже людей більше цікавлять конкретні питання, ніж ідеології загалом.

Одним із цих питань є мігранти, і цим дуже вміло користаються ультраправі. Швеція й Данія були країнами, дружніми до мігрантів. У 2015 році Швеція відкрила свої двері для потоку біженців із Сирії.

Від 2012 року Швеція надала притулок 400 тисячам мігрантів, з них 160 тисяч прибули лише у 2015 році. Це найвищий показник в Європі, якщо враховувати не абсолютну кількість біженців, а співвідношення кількості мігрантів до кількості місцевих. Населення Швеції становить близько 10 мільйонів осіб — при тому, що за площею країна на 3 місці в Європі.

Чимало шведів побоюються, що біженці, які отримують соціальну допомогу від держави, загрожують добробуту країни. Отож, ультраправій партії легко маніпулювати тривогами виборців.

Криза міграційна чи інтеграційна?

Останнім часом у медіа Швеції побільшало історій про спалені мігрантами автівки й заворушення в передмістях. Це провина політики «відкритих дверей» та невиправданої щедрості держави до біженців — переконують ультраправі. Їхні опоненти відповідають: це не проблема міграції — це проблема інтеграції. У Швеції, як і в багатьох інших країнах, уряд більшою мірою зосереджений на субсидіях, ніж на створенні нових робочих місць. Це також проблема виконання закону про громадський порядок, вважають вони.

Партійні лідери правоцентристського ліберального консервативного політичного альянсу — лідер «Партії поміркованих» Ульф Крітерссон (у центрі), лідерка «Партії центру» Енні Льов (ліворуч), Ян Бьорклунд із «Ліберальної партії» та голова «Християнсько-демократичної партії» Швеції Ебба Буш Тур (у червоному), прямують на спільну зустріч у межах передвиборчої кампанії, Уппсала, Швеція, 6 вересня 2018 року Фото: EPA-EFE/STINA STJERNKVIST

Коаліція: шлях у нікуди

Зрозуміло, що «Шведські демократи» є доволі ізольованою партією: ніхто з нинішніх переможців виборів не схоче створювати з ними коаліцію. Але й обійтися без них надто складно, якщо не неможливо.

«Наразі дуже важко спрогнозувати, якою буде коаліція, та який, відповідно, сформують уряд», — каже журналістка STV Елін Йонссон.

Небажання інших партій створювати коаліцію з ультраправими може призвести до того, що високий результат на виборах у «Шведських демократів» паралізує політичну систему країни. А також посилить ультраправі сили в Європі, та, вірогідно, наблизить Швецію до ідеї про вихід Швеції з ЄС.

Насамкінець, такий результат ультраправих вочевидь вигідний Росії. «Росія підтримує «Шведських демократів», тому що їй вигідна дестабілізація країни», — підсумовує Елін Йонссон.

Більше про:
# Швеція
# вибори
Пов`язані новини