ENRU
BBC

Манафорт: 10 нових фактів про головного політтехнолога Януковича

Ed51ad4c6688f77bd
Колишній керівник виборчої кампанії Трампа Пол Манафорт (у центрі) прибув у Федеральний суд у Вашингтоні, округ Колумбія, США, 11 грудня 2017 року Фото: EPA-EFE/SHAWN THEW
Теніс із Януковичем, тіньовий уряд в Україні, дружба та конфлікт з російським олігархом Дерипаскою, робота на ангольського бойовика й ліванського мільярдера, лікування у клініці та думки про самогубство. Це — нові подробиці життя Пола Манафорта, керівника виборчої кампанії Трампа, а раніше — консультанта Віктора Януковича й інших авторитарних політиків.

Ці деталі містяться у статті «Змова проти Америки» Франкліна Фоера, журналіста американського видання The Atlantic.

Він досліджує маловідомі подробиці роботи Манафорта в США, Україні та інших країнах.

Громадське публікує основні факти з матеріалу Фоера.

Тіньовий уряд в Україні

Манафорт мав надзвичайний вплив на Януковича. За словами Фоера, він фактично керував «тіньовим урядом», маючи своїх людей у кожному міністерстві.

Фоер цитує Олега Волошина, колишнього речника МЗС в уряді Азарова: коли їхніх аргументів Янукович не чув, МЗС звертався до Манафорта. Зі свого боку Манафорт мав прямий і постійний доступ до Януковича.

Саме завдяки Манафорту Янукович повернувся до політики, мав успіх на парламентських виборах, а відтак переміг на президентських у 2010-му 

З Януковичем він працював десять років. Початок співпраці — це епоха після Помаранчевої революції в Україні, коли Янукович через фальсифікацію виборів був таким близьким до отримання влади в Україні, але так прикро її втратив.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Криваві гроші»: що відомо про ймовірну причетність Манафорта до розстрілів на Майдані

Саме завдяки підходам Манафорта Янукович повернувся до української політики, мав успіх на парламентських виборах 2006 та 2007 років та переміг на президентських у 2010-му.

Завдяки Манафорту Віктор Янукович виграв президнетські вибори у 2010 році (на фото — Янукович тримає булаву (символ влади в Україні) на острові Хортиця в Запоріжжі, який він відвідав під час передвиборчої кампанії напередодні другого туру виборів президента, 29 січня 2010 року) Фото: EPA/ANDREI MOSIENKO/POOL

Брати-близнюки

Януковича та Манафорта поєднувала не лише політична співпраця, але й тісні особисті зв'язки.

Вони були надзвичайно схожі — фізично (статурою, обличчями й навіть зачісками) та психологічно.

Обох характеризує потяг до розкоші: Манафорт теж любив дорогі, величезні вілли, які він міг купувати практично всліпу.

Янукович і Манафорт відпочивали разом: Манафорт міг «купатися голяка разом зі своїм босом після лазні та грати в теніс у його палаці, навмисне програючи Януковичу», — розповідає Фоер.

Манафорт навчив Януковича деяких «манер» і практик — як справляти враження, підтримувати розмову, зосереджувати громадську думку на потрібних темах.

Манафорт позичив у Дерипаски 100 мільйонів доларів для започаткування власної компанії під назвою «Перикл» 

Саме в Януковича Манафорт почав заробляти великі гроші. Політтехнолог міг попросити мільйон доларів і той наказував іншим олігархам дати їх.   

Російський слід: Дерипаска

Януковича та Манафорта звів російський олігарх Олег Дерипаска.

Колись Дерипаска був одним з найбагатших людей планети. Олігарх, якого Путін не знищив в обмін на лояльність, прагнув зберігати вплив на Кремль, і саме тому цікавив Манафорта. Алюмінієвий магнат Дерипаска прислав Манафорта до Києва під час Помаранчевої революції, яка могла загрожувати його підприємствам в Україні.

Російський мільярдер Олег Дерипаска цікавив Манафорта як важіль впливу на Кремль (на фото — Дерипаска (ліворуч) супроводжує російського президента Володимира Путіна (в центрі на передньому плані) під час форуму Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Пекіні, Китай, 10 листопада 2014 року Фото: EPA/MIKHAIL KLIMENTYEV/KREMLIN POOL

Утім, їхня дружба закінчилася для Манафорта не надто добре і, можливо, ще матиме для нього наслідки. У 2007-му, відчувши смак великих грошей, Манафорт позичив у Дерипаски 100 мільйонів доларів для започаткування власної компанії під назвою «Перикл». Після кризи 2008-го року, коли Дерипаска ледь не втратив усе, що мав, він почав вимагати повернути борг. Манафорт гроші не віддав та у 2011-му просто перестав відповідати на запити Дерипаски.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Російське розслідування» в США: арешт Манафорта й брехня ФБР-івцям

У 2015-му Дерипаска подав на Манафорта в американський суд і має всі шанси цю справу виграти. Сьогодні слід олігарха також важливий для розслідування ролі Манафорта у впливі Кремля на останні американські вибори. 

У статті йдеться, що, очоливши передвиборчий штаб Дональда Трампа, Манафорт сам намагався зв'язатися з Дерипаскою через близького до адміністрації Януковича Костянтина Килимника.

Компанії також могли працювати одночасно на демократів і республіканців, що робило їхні позиції безпрограшними 

Американський політтехнолог таким чином буцімто хотів набити собі ціну й указати на потенційні можливості контакту з кандидатом у президенти США. Така думка дещо відрізняється від раніше поширеної в американських медіа думки, що Манафорт мав хороші стосунки з Дерипаскою, або навіть припущень, ніби Янукович був посередником між ним і Кремлем.  

Бізнес і політика: стирання відмінностей

Чому Манафорт так цікавив людей на кшталт Януковича чи Дерипаски? Передусім тому, що мав особливий підхід до того, що в пострадянському світі називали «політичними технологіями».

Річ у тім, що саме Манафорт і його партнери на початку 80-х років здійснили серйозні зміни в діяльності американських лобістів і політичних консультантів, — пише Фоер.

Вони створили тип компаній, які, з одного боку, ведуть виборчі кампанії певних політиків, приводячи їх до влади, а з другого — лобіюють бізнес для впливу на рішення цих політиків.

Відтак вони стали ланкою, що скорочувала відстань між політикою та бізнесом у США. Компанії також могли працювати одночасно на демократів і республіканців, що робило їхні позиції безпрограшними.

Один з «політтехнологічних» злетів Манафорта припав на 1980 рік, коли він та його партнер Роджер Стоун стали ключовими фігурами в кампанії Рональда Рейґана.

Мак'явеллі як взірець

Уже тоді Манафорт не приховує свого політичного цинізму.

Коли Washington Post спитали, з ким він найбільше хотів би зустрітися, Манафорт назвав Мак'явеллі — флорентійського філософа XV-XVI століть, відомого безжальним підходом до політики.  

Янукович: вершина айсберга

Важливою стратегією Манафорта був вихід на «інші ринки» політтехнологій. Він почав активно працювати з іноземними клієнтами.

Лідер бойовиків в Анголі Жонаш Савімбі теж свого часу був «клієнтом» Манафорта (на фото — Савімбі у штаб-квартирі, 10 березня 1991 року. Ангольського політика вбили 22 лютого 2002 року під час сутичок з урядовими силами в центрально-східній провінції Моксіко) Фото: EPA PHOTO LUSA FILES/GUILHERME VENANCIO

«Якщо казати про обслуговування інтересів автократів світу, він був великим новатором», — пише Фоер.

Спершу Манафорт робив це для поліпшення їхнього іміджу в США (від цього залежала американська підтримка). Звісно, передусім таких послуг потребували ті, хто мав у США зіпсований імідж — корупціонери чи диктатори.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Манафорт здійснив з десяток поїздок до України після Майдану» — американський публіцист

Потім для того, щоб впливати безпосередньо на результати діяльності цих політиків в їхніх країнах. Робота з Януковичем не була ізольованим епізодом: це радше пік роботи Манафорта із закордонними клієнтами.

Перед Януковичем фірма Манафорта працювала з режимами в Нігерії, Кенії, Заїрі, Екваторіальній Ґвінеї, Саудівській Аравії, Сомалі, Філіппінах.

Серед інших клієнтів  із сумнівною репутацією — ангольський політик і бойовик Жонаш Савімбі, ліванський олігарх Абдул Рахман Аль-Ассір, і нарешті російський олігарх Олег Дерипаска.

Падіння Януковича, падіння Манафорта

Після того, як в Україні переміг Євромайдан, а Янукович утік до Росії, Манафортом зацікавилося ФБР.

З Києва він поїхав, але залишив сейф з документами, які можуть розповісти багато цікавого про його діяльність, — пише Фоер.

Манафорт вплинув на Трампа любов'ю до розкоші, цинізмом, нестандартним мисленням, іміджем олігарха 

Імовірно, через розслідування ФБР, він утратив можливість користуватися закордонними та офшорними рахунками.

Заможний політтехнолог, який обслуговував олігархів по всьому світу й сам хотів стати олігархом, раптом утратив навіть можливість оплачувати забаганки членів власної родини.

Подружні зради

Крім того, родина довідалася про його подружні зради: він мав коханку, молодшу від нього на 30 років, винаймав їй квартиру за 9000 доларів на місяць і будинок недалеко від себе.

Щодо особистого життя Манафорта є одне важливе джерело інформації — смс-повідомлення, написані його донькою Андреа. Її телефон зламали хакери (Фоер припускає, що українські), отримавши доступ до повідомлень за 2012 — 2016 роки, загалом 6 мільйонів слів.

Навесні 2015-го він почав лікуватися. Перед тим зізнавався доньці, що має суїцидальні думки.

Пол Манафорт (ліворуч) ховає обличчя від фотокамер, коли виїздить з гаража власного будинку в Олександрії, штат Вірджинія, США, 30 жовтня 2017 року Фото: EPA-EFE/TASOS KATOPODIS

Трамп-рятівник

Долучення Манафорта до передвиборчої кампанії Трампа (в червні 2016-го Манафорт став її керівником) було його спробою врятувати самого себе, — вважає Фоер.

Коли кампанія показала перші успішні результати, Манафорт вирішив, що це шанс. Це було можливістю повернутися до когорти американських політтехнологів.

Мабуть, на Трампа він вплинув саме своєю подібністю: любов'ю до розкоші, цинізмом, нестандартним мисленням, іміджем олігарха. Хоча Манафорт мав гостру потребу в грошах, спершу він запропонував Трампу консультації pro bono — за його власними словами, для того, щоб Трамп відчув, ніби має справу з рівним собі.

Пастка Манафорта

Можливо, запрошення Манафорта було однією з найбільших помилок Трампа.

Саме зв'язок політтехнолога з Росією (через Дерипаску та Януковича) є однією з головних «ниточок» у розслідуванні спеціального прокурора Роберта Мюллера щодо впливу Росії на виборчу кампанію США 2016 року.

І саме це значно підвищило інтерес правоохоронних органів США до темного минулого Манафорта.

Досліджуючи життєпис Манафорта та його жагу до збагачення, Фоер зазначає, що політтехнолог спокусився можливістю повернутися у велику гру після втрати клієнта-Януковича і згодом заробити на цьому, заразом не розрахувавши, що у фокус потраплять усі брудні оборудки й відмивання коштів за минулі роки.

Найімовірніше, повну картину залучення Манафорта в російські та українські справи ми матимемо вже після завершення розслідування.