«Нові розслідування з’являться вже цього тижня» — регіональний координатор OCCRP

Документи, умовно названі «Панамським архівом» доводять причетність 72 колишніх та нинішніх світових лідерів і бізнесменів до приховування грошей в офшорах. Розслідування щодо цієї документації публікують Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів (ICIJ) та Центр дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP). Загалом над обробкою архіву працювало 370 журналістів з 76 країн світу. Громадське розпитало про подробиці розслідування у Влада Лаврова, регіонального координатора OCCRP.

Владе, можете розказати звідки ця мережа розслідувачів і яка її мета?

Організаторами цього проекту були дві дуже потужні міжнародні мережі журналістів. Обидві існують приблизно 10 років. OCCRP, яку представляю я, спеціалізується більше на розслідуваннях в країнах східної Європи та колишнього Радянського Союзу. ICIJ більш глобальна, їхній офіс — у Вашингтоні, і вони займаються більш глобальними розслідуваннями.

ICIJ, тобто міжнародний консорціум журналістських розслідувань? Чи можна говорити про якусь мережу в багатьох країнах світу?

Так. Я власне співробітник OCCRP. В ICIJ я працюю з 2008 року. Тобто щойно з’являється якийсь проект, — у кожній країні є такі люди як «point of reference», власне, до яких звертаються.

Чому саме зараз, чому саме 3 квітня були опубліковані дослідження щодо багатьох країн?

Коли я приєднувався до цього проекту, то через його конфіденційність нам вдалося уникнути будь-яких витоків фактично до дня публікації. Я мав підписати контракт, у якому було сказано: як тільки більшість проголосує за певний дедлайн, я мушу його прийняти. Про цей дедлайн мені було відомо вже 2 — 3 місяці. Його декілька разів переносили з огляду на те, чи всі встигають з головними історіями. Треба було вибрати баланс між тим, щоб опублікувати якомога скоріше і закінчити всі головні історії. 3 квітня стало таким певним компромісом.

Чи правильно я розумію, що всі інші, хто підготував дослідження, були під певним ембарго і не могли опублікуватися?

Так, звичайно. Деякі статті були готові ще досить давно і це було важко насправді.

Яка зараз стратегія? Тобто можемо говорити тільки про перший аналіз перших витоків?

Так, це перший аналіз. Буде декілька «порцій» публікацій, у тому числі по Україні. Далі ми знову переходимо до фази досліджень, оскільки документів — 11,5 мільйонів. Є в кожній країні, зокрема в Україні, декілька матеріалів, над якими ми будемо працювати.

А саме джерело, звідки воно взялося? Тобто знаємо, що є юридична фірма Mossack Fonseca в Панамі.

За джерело відповідає німецька газета «Süddeutsche Zeitung», настільки я розумію, всі питання стосовно джерела треба адресувати туди.

Чому саме ця компанія, наприклад?

Це не перший витік офшорної інформації. До цього у 2013 був витік з іншої дуже потужної компанії. Це найбільша компанія і коли вона оперує такими об’ємами інформації, напевно, імовірність витоку зростає.

Чи буде і чи є реакція самої компанії, бо я так розумію, є речі, які видаються законними, але і є речі, які є закидом до неї теж?

Наскільки я знаю, 1 квітня компанія розіслала певній кількості клієнтів попередження. Із попередження не було зрозуміло масштабу, тобто було сказано, що нібито деяким журналістам потрапила деяка інформація, і вони звертаються до клієнтів. Тобто до останнього – чи вони не розуміли обсягу того що сталося чи не хотіли це визнавати. Зараз я знаю, що вони заявили, що це злочин. Але прокуратура Панами сказала, що вона почала своє власне розслідування стосовно діяльності цієї компанії. І в заяві я бачив також, що вони готові співпрацювати з будь-якою країною, яка хоче перевірити інформацію.

Тобто, чи правильно я розумію, що ці плани майбутніх публікацій, вони теж пов’язані з інформацією з цієї компанії?

Так, звичайно. 11,5 мільйонів файлів, тобто це величезна кількість.

Які деталі? Можливо, є дати? Чи Ви не анонсуєте поки що?

Цього тижня. Ті статті, які готові зараз, по-моєму, вони мають вийти цього тижня.

По Україні що ще буде?

По Україні буде англомовна версія «Труханов і Гонтарєва». Те, що просто місцеві журналісти хотіли опублікувати в першу чергу, ми зараз доробляємо версію OCCRP. І я не можу вам більше нічого сказати.

По Росії є якась інформація? Ми будемо говорити з колегою з «Новой газеты», дуже цікаві там результати.

Чи є, то у них спитайте.

Давайте спробуємо глобально подивитися. Ця публікація показує взагалі велику проблему офшорів. Не тільки щодо України, Європи та Балканів, а також щодо Західного світу. У чому ця проблема полягає?

Проблема у тому, що існує дуже легкий спосіб приховати певні речі.

Де цим більше користуються?

Я би не розділяв. Користуються ними всі. Це дуже легкий спосіб приховати факт власності. Вивести певні капітали в офшорні юрисдикції. Тут є величезна проблема і мене дуже тішать вже заяви Єврокомісії, що вони це розглядають як ще один крок до подолання цієї проблеми. Якщо ви пам’ятаєте, то після 2013 року, коли був попередній витік, Девід Кемерон оголосив, що він натисне на владу Британських Віргінських островів, щоб змусити їх бути більш відкритими. Тобто в питаннях реєстрації компаній та в питанні наданні інформації. Це не дуже спрацювало, як ми бачимо з інформації, яка зараз є. Оскільки це більш потужний витік, я сподіваюсь, що будуть зроблені якісь законодавчі кроки у тому, щоб врешті відкрити інформацію.

Ви намагаєтесь якось теж впливати на «decision maker»? Бо проблема дуже велика у тому, що корупція в Україні, в Росії і так далі, будується за схемами, створеними у Західному світі, всі ці офшорні зони…

Це неприємно. Хоча мене тішить сьогодні заява Transparency International, які закликали Президента скористатися системою електронного декларування, як тільки вона запрацює. І врешті розкрити інформацію про всі компанії, про які ми говоримо. Це буде якийсь хоча б перший крок. І мені здається, що треба дуже суттєво переглядати законодавство стосовно трансферного ціноутворення, бо воно не працює. Ми згадуємо в статті, за найсвіжішими підрахунками, з України виводиться 11,6 млрд доларів на рік завдяки використанню цих схем.

Що треба робити, аби цього уникнути?

Я думаю, в першу чергу, треба краще відстежувати. Насправді треба натиснути на владу офшорів, бо коли Україна заявляє, що ми все знаємо, у нас — договори про обмін інформацією з усіма країнами – це не є правдою. Там немає цієї інформації. Там закони, побудовані таким чином, що власник сам може вирішувати — йому давати інформацію чи ні. І, власне, щодо компанії Порошенка BVI — перед тим, як видавати статтю, ми вирішили перевірити, чи він приховував той факт, що є її власником. І ми подали офіційний запит до реєстру BVI (Британські Віргінські острови), де запитали інформацію про директора, про власника і про фінансові звіти цієї компанії. Нам сказали, що ця компанія не надала жодних документів, які ми запитуємо. Тобто проблема у цьому. Проблема, що там створені такі закони, що можна нічого не декларувати: жодних фінансових надходжень, інформації про власників. А уряд України прекрасно може прикриватись загальним фразами, що ми все знаємо, ми обмінюємося інформацією. Немає інформації, це просто лукавство, або вони не розуміють цієї ситуації.

Як ви розцінюєте реакцію президента на це?

Дивна реакція. Власне, щоб ви розуміли, ми почали ставити питання президенту 4 березня. Спочатку це були запити на інтерв’ю, потім —дуже детальні питання. Мені здається, що був час підготувати якусь детальну відповідь, крім тої що нам надали. Так, нам надали, але щодо додаткових найважливіших питань, то нам відмовились відповідати на них, оскільки це конфіденційна інформація. Питання, які залишились без відповіді — який податковий закон використовувався у створенні трасту? Чи прораховувалися податкові вигоди для клієнтів під час побудови схем? Чому в реєстрі не було жодної інформації про цю компанію? Це дуже важливі питання, на які треба дати відповіді, якщо ти створюєш траст за кордоном. Інакше буде дуже багато питань. Є дуже багато можливостей для зловживань. Поки немає відповідей на ці запитання, можна думати що там є зловживання.

/Володимир Єрмоленко, Громадське.Світ