Нові Верховні судді: вирок Луценку, заборона зібрань і «дерибан» землі

Вища Рада правосуддя оприлюднила остаточний перелік кандидатів на посади суддів Верховного суду, який передадуть на підпис президентові. Після схвалення Петром Порошенком переможці зможуть обійняти посади у Касаційному адміністративному, Касаційному господарському, Касаційному кримінальному та Касаційному цивільному судах, які й формують Верховний суд України.

Варто додати, що закон залишив президентові доволі представницьку функцію, - своїм підписом він має формально схвалити вибір Вищої Ради Правосуддя. Можливості не погодитися або не підписати в Петра Порошенка за законом немає. Отож, хто вони, нові Верховні судді?

Ще 27 липня Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) затвердила рейтинг 320 кандидатів і передала його на фінальне узгодження у Вищу Раду Правосуддя (ВРП). Тоді роботу ВККС розкритикували представники Громадської ради доброчесності, яка спеціально була передбачена законом, щоби відсіювати кандидатів із заплямованою репутацією.

Утім, виявилося, що висновки Ради доброчесності трактуються абсолютно довільно — зі 120 кандидатів, що отримали перші місця рейтингу, 30 мали незадовільну оцінку.

Останній шанс вивести їх із гри мала ВРП. І от, 29 вересня оголосили фінальний перелік, який і має підписати президент. На 120 посад наразі затвердили 111 кандидатів.

Ті, кому не пощастило

Остаточно у Вищій Раді Правосуддя відхилили лише дві кандидатури — Тетяни Франтовської та Володимира Матюхіна.

Франтовська — чинна суддя Вищого спеціалізованого суду з цивільних і кримінальних справ. Вона отримала незадовільний висновок доброчесності, бо у 2012 році ухвалювала рішення стосовно примусової госпіталізації людини до психіатричної лікарні. У 2014-му Європейський суд визнав це порушенням Конвенції з прав людини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Конкурс до Верховного суду: що не так із переможцями

Крім того, чи не вся родина Франтовської працює або працювала в правоохоронних чи судових органах: чоловік — у прокуратурі, донька і невістка — у Генеральній прокуратурі, зять — суддя Дніпропетровського суду. Це, на думку Ради доброчесності, уможливлює конфлікт інтересів.

Іще один кандидат, якому не пощастило стати суддею — Володимир Матюхін. Він — суддя Господарського суду Донецької області. Хоча Матюхін і не мав негативного висновку, у його досьє Рада доброчесності зазначила, що в травні 2016 року він міг бути відсутнім на робочому місці, перебуваючи на тимчасово окупованих територіях.

Надія є. Семеро кандидатів не отримали остаточного вердикту

Розгляд наступних семи кандидатів вирішили відкласти. Як пояснив Голова ВРП Ігор Бенедисюк: «У Вищій раді правосуддя порушені дисциплінарні провадження стосовно сімох кандидатів. Наразі вони не розглянуті, тому ми оголосили перерву. Доки Вища рада правосуддя не розгляне ці дисциплінарні скарги, ми не вважаємо за можливе призначити їх суддями Верховного суду».

«Заморозили», зокрема, рішення щодо Валентини Сімоненко — чинної судді Верховного Суду та голови Ради Суддів. У висновку щодо неї ідеться про «стійкі зв’язки» з окупованим Кримом і періодичні поїздки на його територію. Також Сімоненко не внесла в декларацію низку фірм тодішнього чоловіка, а деякі її дії на посаді голови Ради Суддів руйнували авторитет судової влади в Україні.

Тетяна Стрелець, на посаді судді Вищого адміністративного суду України скасовувала подання на звільнення суддів, що переслідували активістів Євромайдану.

Ольга Ступак указала неповну інформацію в майновій декларації, також Рада доброчесності дійшла висновку, що спосіб життя і витрати цієї судді не відповідають доходам.

Сергій Погрібний — за даними Ради доброчесності, ухвалював рішення з ознаками політичного впливу і підозрюється у зв’язках з одіозними політиками.

До судді Вадима Коротуна на етапі відбору теж виникли питання стосовно майна та доходів, але негативного висновку він не отримав.

Натомість, двоє кандидатів мали навіть схвальні висновки доброчесності. Це Оксана Яновська і Вікторія Мацедонська.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За крок до суддівських мантій: найодіозніші кандидати до Верховного суду

До речі, саме Мацедонська, будучи суддею Київського апеляційного адміністративного суду, була єдиною, хто на початку 2014 року не погодився із забороною на мирні зібрання під час Революції Гідності. Відтак, Рада доброчесності відзначала зразкове дотримання нею правил суддівської етики, усвідомлення ролі та завдання суду як органу державної влади. Але, схоже, не допомогло.

Акція "Марш нечЕсті в мантіях" біля Верховного Суду України 13 вересня 2017 року, яка символізувала марш кандидатів до Верховного Суду, які незважаючи на негативні висновки Громадської ради доброчесності, намагаються потрапити в нову вищу судову інстанціюФото: Громадське

Недоброчесні верховні судді

У списку рекомендованих на призначення суддями Верховного Суду опинилися 25 із 30 «недоброчесних» кандидатів, щодо яких Громадська рада дала негативні висновки.

Найчастіші зауваження до них — це неправдиві відомості в деклараціях, участь у політичних переслідуваннях, заборона мирних зібрань під час Революції Гідності, винесення політично вмотивованих рішень, грубі порушення прав людини, протидія очищенню судової влади або ж не спроможність пояснити походження власних статків.

Так, наприклад, Верховними суддями стануть В'ячеслав Наставний і Сергій Слинько. Обоє - судді Вищого спецсуду з розгляду цивільних і кримінальних справ. У 2013-му році вони обидва були в складі касаційної колегії суддів, яка залишила в силі обвинувальний вирок щодо Юрія Луценка.

Також це: суддя Ірина Саприкіна, яка забороняла мітинг біля київського Гостинного двору на захист пам’ятки архітектури, суддя Олександр Золотніков, який під час Революції Гідності забороняв протести в Одесі, суддя Лариса Рогач, яка за висновком Ради доброчесності ухвалювала неправомірні рішення щодо передачі земель у Києві й Харкові.

Найбільше «недоброчесних» суддів - серед кандидатів до Касаційних господарського та адміністративного судів.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ репортаж з акції протесту проти  «Недоброчесних  верховних суддів»

Підписуйтесь на наш канал у Telegram