Новим очільником Національної академії наук став Анатолій Загородній. Хто він?

Про це повідомила пресслужба НАН.

Вибори відбулися 7 жовтня. Нового президента призначили після таємного голосування. За Загороднього проголосували дві третини виборців.

Участь у голосуванні взяли майже усі академіки і члени-кореспонденти НАН, загалом майже сім сотень науковців.

Хто такий Анатолій Загородній?

Анатолію Загородньому, який до цього обіймав посаду віцепрезидента Академії наук, — 69 років. Він був наймолодшим із претендентів на посаду очільника НАН України. Загородній — директор Інституту теоретичної фізики імені Боголюбова, професор, доктор фізико-математичних наук (теоретична фізика).

Науковий доробок Загороднього стосується теоретичної та математичної фізики, теорії плазми, статистичної фізики.

Загороднього ще за життя підтримував нині покійний колишній очільник НАН України Борис Патон.

«Голосуватиму за академіка Загороднього», — говорив Патон у липні в інтерв'ю виданню «Урядовий кур'єр», додаючи, що в особі Загороднього «найбільш вдало поєднуються професійні та людські якості».

В одному з останніх інтерв’ю Загородній заявив, що на посаді президента Національної академії наук буде прагнути осучаснити її діяльність, зосередитися на посиленні ролі фундаментальних досліджень і зберегти роль НАНУ як головної наукової структури країни.

Серед кого обирали?

Уперше за понад пів століття у списку було аж п'ять кандидатів. Змагалися за посаду Владислав Гончарук, Богдан Данилишин (згодом знявся з виборів, а до того 55-річний науковець був наймолодшим кандидатом), Анатолій Загородній, Сергій Комісаренко та Володимир Семиноженко.​ Перед виборами кожен з них оприлюднив свою програму.

Найобговорюванішим кандидатом став директор Інституту колоїдної хімії та хімії води Владислав Гончарук. Він дав інтерв'ю зареєстрованому в Латвії російськомовному науково-популярному виданню «Граніт науки», у якому заявив, що вік Землі усього 15 тисяч років, ядро нашої планети складається із водню, усім керують віруси, а єгипетські піраміди «створив Бог, якщо під цим словом розуміти Природу». Академік Гончарук піддав сумніву теорію Ейнштейна та загалом розкритикував сучасну науку.

Також заявив, що рівень інтелекту людини та дельфіна однаковий і ці морські ссавці дресирують людей, щоб ті правильно поводилися при спілкуванні з ними. Людина не чує ультразвук, який видають дельфіни, але підпорядковується їхнім командам, вважає Гончарук.

У результаті на виборах за нього віддали голоси лише троє науковців, написав кандидат фізико-математичних наук Антон Сененко. За переможця Загороднього — 426.

Чому відбулися вибори?

Вибори нового президента мали відбутися ще у квітні, але через запроваджений урядом карантин, їх перенесли на осінь. Уперше за понад пів століття серед кандидатів не було академіка Бориса Патона, який очолював НАН 58 років. Він помер 19 серпня у віці 101 року. Відтак, існувала велика інтрига, хто стане новим президентом.