Обдурити комара. Як українські розробники створили пристрій, що дозволяє позбутися цих комах і не шкодить довкіллю

Які тварини є найсмертельнішими для людини? Це не акули, змії чи бджоли, а комарі. Саме вони поширюють збудників малярії, а також гарячки Зіка та інших небезпечних хвороб. За даними ВООЗ, лише на малярію у 2018 році захворіли майже 230 мільйонів людей, з яких понад 400 тисяч — померли.

Український стартап Mosquito Control розробив технологію, що створює «територію, вільну від комарів». Нещодавно він переміг у конкурсі стартапів Sikorsky Challenge 2020. hromadske розповідає, чи справді наші розробники знайшли спосіб боротися з комарами краще за інших.

Залізяка замість людини

Зовні цей пристрій зовсім не схожий на людину — щось на зразок чорної металевої тумби заввишки один метр і двадцять сантиметрів, яка звужується догори. Але з погляду самки комара він дуже схожий на людину — «дихає», пахне та випромінює тепло так само, як людина. Саме тому він приваблює комарів: вони підлітають до нього, але замість порції крові знаходять свою погибель.

Це SEMCS, або Smart Eco-friendly Mosquito Control System (розумна, дружня до довкілля система контролю за комарами). Пристрій створений командою українських інженерів та підприємців, має захищати справжніх людей від комарів ефективно та з мінімальними побічними ефектами для довкілля.

Кілька років тому Анастасія Романова була у Флориді. Незадовго до того там стався спалах хвороби, яку спричиняє вірус Зіка, і чимало розмов точилося навколо цієї теми. Збудника цієї хвороби поширюють комарі. Для більшості вона не становить великої небезпеки, але у вагітних жінок внаслідок неї можуть народжуватися діти з тяжкими вадами.

Після цієї поїздки Анастасія та її українські колеги по бізнесу й вирішили створити власну технологію боротьби з комарами.

Різні підходи

В Україні з комарами борються тому, що це надокучливі комахи, хоча, на щастя, масової загрози для здоров’я людей вони поки не становлять. Утім, з огляду на глобальну зміну клімату, це лише питання часу. А ось у тропічних країнах, де ці комахи вже давно поширюють смертельно небезпечні хвороби, боротьбі з ними приділяють багато уваги.

Існують різні підходи. Наприклад, можна використовувати протимоскітні сітки, які заважають комарам потрапити в приміщення. Але на відкритому просторі вони не розв’язують проблеми. Натомість із цим завданням добре справляються інсектициди — спеціальні хімічні засоби боротьби з комахами. Але вони тою чи іншою мірою шкодять довкіллю.

Є й сучасні технології — наприклад, пов’язані із застосуванням генетично модифікованих комарів. Такі ГМ-комахи не здатні давати потомство, тому, якщо їх підселити до природної популяції, вона скоро зійде нанівець (принаймні, на деякий час). Але такі технології поки що надто «сирі» й, очевидно, дорожчі за традиційні.

Як він працює

Комарі впродовж свого життя не здатні переміщуватися на відстані, більші за кількасот метрів. Це означає, що певну територію можна очистити від них принаймні на певний час, аж допоки її поступово не заселять нові.

Пристрій від Mosquito Control працює як пастка з приманкою. Його ставлять на відкритому повітрі, де він подає комарам сигнали за допомогою запаху (для цього в нього завантажують певну речовину), тепла та виділення вуглекислого газу (як при диханні) — мовляв, тут є чим поживитися. Коли комаха підлітає достатньо близько, пристрій її засмоктує.

Розробники кажуть, що ефект від роботи пристрою відчувається майже одразу. Але потрібно приблизно три тижні, щоб територія (наприклад, приватне подвір’я чи літній майданчик ресторану) звільнилася від комарів. Надалі пристрій повинен лишатися ввімкненим, щоби вчасно ловити новоприбулих комах.

За словами Анастасії Романової, ефективність пристрою становить 93% — тобто він зловить більшість комарів на певній території. Головна його перевага полягає в тому, що він безпечний для людини (це підтверджено відповідними сертифікатами) — так само, як і для решти істот (окрім комарів).

Перспективи проєкту

Сьогодні в проєкті залучено шестеро людей, але за потреби до роботи залучають сторонніх фахівців. Наприклад, зрозуміти поведінку комарів допомогли науковці з Херсонського державного аграрного університету та Херсонського державного університету.

Пристрій орієнтований передусім на зовнішні ринки, зокрема тих країн, де комарі поширюють небезпечні для людини хвороби: Ямайки, США, Індії, Пакистану, Італії, Сінгапуру. Але через карантинні обмеження цього року 30 пристроїв продали в Україні приватним домогосподарствам та іншим споживачам.

Наразі їх виготовляють у трьох розмірах, розрахованих на різну площу. Середній (його висота — 1 метр 20 сантиметрів) може «захистити» чималу приватну садибу.

Розробники кажуть, що пристрій буде вдосконалюватися. Зокрема, деякі зі споживачів зауважують, що він працює досить гучно, тому наступні модифікації мають бути позбавлені цього недоліку.

Також у планах розробників — створення системи моніторингу комарів, які розповсюджують небезпечні хвороби. Зібрані дані допоможуть прогнозувати поширення захворювань у тому чи іншому регіоні й працювати на випередження. Наприклад, будь-яка людина зможе за допомогою спеціального сервісу перевірити, наскільки небезпечним є регіон, і вирішити, варто туди їхати зараз чи краще почекати.

Завдяки фундаментальній науці   

Ентомолог Григорій Попов з Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України розповідає, що історія людства знає не один «стартап», пов’язаний із комахами.

«Їх здавна використовують для боротьби зі шкідниками рослинних культур (їздці-трихограми, сонечка, хижі клопи), для переробки органічних відходів, які, на відміну від твердого сміття, досі є проблемою мегаполісів (мухи-коловодниці), а також для отримання протеїнів (мухи, метелики) тощо», — каже Григорій Попов.

Але боротьба з комахами, насамперед комарами, досі є актуальною. Забруднювати водойми нафтою чи синтетичними сполуками, як це робили в минулому, неприйнятно. Тому триває пошук нових, безпечніших для довкілля та людини, технологій, де використовуються знання, отримані фундаментальною наукою. Один із таких прикладів — Mosquito Control.

«Так чи інакше, такі технології розробляють у багатьох країнах. Наскільки ефективною та конкурентоспроможною буде українська розробка — покаже час і випробування в різних умовах. Але немає сумнівів, що тісний зв’язок “рафінованої” та “кабінетної” науки, з одного боку, й інженерних рішень — з іншого, є запорукою технічного прогресу», — каже Григорій Попов.