ENRU
BBC

Обережно, міни! — спецпроект «Сіра зона»

Від початку збройного конфлікту на Донбасі зафіксовано 1205 випадків підриву людей на боєприпасах. Такі дані надає Міністерство оборони України. 403 із постраждалих — мирні жителі, 68 з них – діти. Що таке гуманітарне розмінування, хто його здійснює в Україні та чому це важливо – у новому випуску спецпроекту Громадського «Сіра Зона».

Колі 12 років. Йому прооперували око і за кілька днів знімуть шви. Влітку 2015 року хлопець підірвався на снаряді у селищі Володарському біля Маріуполя. Тоді загинув його 4-річний братик Даня, а сам Коля та ще двоє сусідських хлопців серйозно травмувалися.

«Я пішов на полігон з другом, ми знайшли чотири снаряди. Один я розібрав, висипався рожевий порошок. Ми його підпалили. Я хотів прибрати снаряд поряд, вдарив по ньому ногою і стався вибух», — пригадує Коля.

За його життя боролися чотири бригади військових хірургів, а потім — лікарі у Запоріжжі. Попри це, хлопець втратив дві ноги та руку. З того часу переніс 18 операцій та пройшов реабілітацію в Канаді, де вчився ходити на протезах.

Коля підірвався на снаряді у селищі Володарському біля Маріуполя влітку 2015 року

Кадр з відео Громадське

Військові полігони мають охоронятися, а ділянки, забруднені мінами та нерозірваними боєприпасами, маркуватися «роджерами» — так фахівці з розмінування називають зображення черепа і кісток, які попереджають про небезпеку. Проте українська реальність від цього далека. Найскладніша ситуація у 30-кілометровій буферній зоні вздовж лінії зіткнення. Там постійно відбуваються ротації військових, бригади змінюють одна одну, не завжди надаючи карти та плани місцевості з інформацію про заміновані ділянки.

Найскладніша ситуація у 30-кілометровій буферній зоні вздовж лінії зіткнення Кадр з відео Громадське

Забруднені мінами та нерозірваними боєприпасами ділянки  мають маркуватися «роджерами» Кадр з відео Громадське

Патрік Томпсон ірландець. Він працює в HALO Trust – міжнародній організації, яка розміновує території в зоні конфлікту на Донбасі. Йому лише 25, але він вже встиг попрацювати в Мозамбіку та Камбоджі. В Україні його завдання – виявлення місць, які потребують розмінування. HALO Trust почала роботу в Афганістані, де очищувала території від мін після війни. З того часу організація працює у зонах конфлікту по всьому світу та залучає до розмінування місцевих жителів.

«У всьому світі HALO наймає на роботу людей з територій, які розміновує. Так ми вибудовуємо довіру. Самі мешканці села очищують його околиці від мін, а потім повертаються та кажуть односельцям: тепер тут безпечно», — пояснює Патрік.

ДИВІТЬСЯ УСІ ВИПУСКИ СПЕЦПРОЕКТУ «СІРА ЗОНА»

Ірландський представник HALO Trust Патрік Томпсон займається розміновуванням території в зоні конфлікту на Донбасі

Кадр з відео Громадське

Разом з Патріком ми вирушаємо в село Андріївка Слов’янського району. Тут бої тривали у 2014 році. Околиці Андріївки – одна с місцевостей, яку зараз очищують від боєприпасів. До полігону належать поля та лісосмуга, де свого часу була перша лінія оборони українських військових. Саме тут на розтяжці підірвалися двоє чоловіків, які прийшли в ліс по гриби.

Ділянка, де розмінувальники ведуть пошукові роботи, чітко відмежована різнокольоровими дерев’яними стовпчиками.

Кадр з відео Громадське

Справді, вся команда в полі – жителі Донецької області, які пройшли спеціальне навчання. Саша до війни займався спортивним орієнтуванням, тож добре знає місцевість. Після серії тренінгів він приєднався до HALO. Каже: якщо дотримуватися правил безпеки, шукати міни не страшно. Але втомлюєшся фізично, бо години проводиш навколішках, перебираючи ґрунт. Коли ми підходимо, він обережно проводить між деревами саперним «щупом» — це тонкий довгий металевий циліндр з наконечником, який дозволяє виявляти розтяжки.

«Мабуть, найважче шукати розтяжки. Потрібен гарний зір, зосередження. Але ми часто відпочиваємо, тому працювати легше», — каже хлопець.

Саша, який до війни займався спортивним орієнтуванням на місцевості, після серії тренінгів приєднався до команди HALO

Кадр з відео Громадське

Останні 10 хвилин кожної години розмінувальники відпочивають та мають час випити гарячого та перекусити.

Після ручної перевірки кожного квадратного метра території вона кілька разів сканується міношукачем.

Кадри з відео Громадське

«Ми перевіряємо кожен сантиметр ґрунту металошукачем кілька разів. І лише після цього можемо бути впевнені, що не пропустили жодної міни», — розповідає Патрік.

Серед вибухонебезпечних предметів, які розмінувальники найчастіше знаходять на Донбасі – протипіхотні та протитанкові міни, касетні боєприпаси та нерозірвані снаряди.

99,99% гарантії – саме це вирізняє гуманітарне розмінування від звичайного. В Україні його здійснюють дві міжнародні організації – HALO Trust та Danish Demining Group. Зараз вони працюють в районах Донецької та Луганської області, де активні бої велися у 2014 – 2015 роках. Проте найбільшу кількість вибухонебезпечних предметів розмінувальники очікують виявити в 30-кілометровій буферній зоні вздовж лінії фронту. Наразі там тривають бойові дії, тож доступ туди обмежений.

Коли фахівці HALO натрапляють на чергову знахідку – повідомляють про це у Держслужбу з надзвичайних ситуацій. Ті виїжджають на місце і знешкоджують вибухівку. Якщо це неможливо, її контрольовано підривають.

Кадри з відео Громадське

Хоча війна триває вже понад три роки, досі в Україні не створено єдиного координаційного центру з розмінування – практика, яку ефективно застосовували в інших гарячих точках. Зазвичай до такого координаційного центру входять представники Міністерства оборони, Служби з надзвичайних ситуацій та недержавні організації, які очищують території від вибухонебезпечних предметів. Така співпраця допомогла б зробити процес розмінування більш системним та швидшим, вважають представники HALO.

Зараз важко дати відповідь на питання, скільки часу знадобиться на розмінування всієї території на Донбасі, забрудненої мінами, адже бойові дії тривають, розмінувальники не мають доступу на території, зайняті бойовиками. Кожен рік війни подовжує строки розмінування.

***

Тепер Коля живе у Запоріжжі, де хресна мама будує для нього будинок за гроші небайдужих. Після реабілітації він почав серйозно займатися плаванням. Вже має призові місця на змаганнях.

«Я буду параолімпійським чемпіоном з плавання. А коли зістарюся – вже буду заробляти гроші головою», — каже хлопець.

Коля мріє стати параолімпійським чемпіоном з плавання

Кадр з відео Громадське

Читайте материал на русском: Спецпроект «Серая зона». Осторожно мины.

«Сіра Зона» — репортажний спецпроект Hromadske.ua про те, як війна змінила життя людей на Донбасі по обидва боки лінії фронту.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram