Обмін 20 на 14. Хто повернувся на підконтрольну Україні територію

Передвеликодній і анонсований наперед обмін полонених відбувся 16 квітня. Цього разу з полону звільнили більше цивільних, ніж військових. На підконтрольну Україні територію повернулося 20 людей: 9 — з «ДНР», 11 — з «ЛНР». На непідконтрольну територію натомість віддали 14 людей. Планували передати більше, але деякі учасники відмовилися від обміну.

Звільнених з полону забирали окремо — на КПВВ «Майорське» та «Щастя». Вони були в масках, і через карантин поїдуть тепер на обсервацію на 14 днів. Там їх будуть і тестувати на коронавірусну інфекцію, і обстежувати загальний стан здоров’я. З рідними вони зможуть поки що побачитися лише за допомогою відеозв’язку. 

Інформацію у відкритому доступі ми знайшли лише про дванадцятьох звільнених з полону. В «Л/ДНР» їх звинувачували переважно в «участі в терористичній організації» та «шпіонажі». Ось що про них відомо.

КОГО ПОВЕРНУЛИ З «ДНР»

Микола Гриненко

Розвідник 79-ї бригади Збройних сил України. З Миколаївської області. В січні 2019 року в бригаді заявили про його зникнення, пізніше в лютому в самоназваній «ДНР» виклали відео «зізнання», де військовий розповідає свою історію. В 79-й бригаді одразу ж заявили, що його «зізнання» неправдиве і зроблене під тиском.

Микола Гриненко ніс службу на посту в районі Павлополя в Донецькій області. На відео розповідає, що з групою висунулися на завдання і натрапили на міну. Після підриву Микола «розгубився», а потім його знайшли бойовики і він здався в полон.

Володимир Карась

Про нього інформації немає, хоча людина з тими самими ПІБ та датою і роком народження (29 червня 1968-го) є в базі сайту «Миротворець». Цей сайт пов’язують із Антоном Геращенком, який зараз є заступником міністра внутрішніх справ.

На сторінці «Миротворця» Володимир Володимирович Карась записаний як «зрадник» і «учасник бандформування в Докучаєвську» зі званням «прапорщик», який нібито працює в «МГБ ДНР».

Віктор Шайдов

Один з вісьмох військових Збройних сил України, яких взяли в полон 22 травня 2019 року. Тоді повідомляли, що вони є бійцями 43-го окремого мотопіхотного батальйону. Військові рухалися на вантажівці в район Новотроїцького, помилилися маршрутом та опинилися на непідконтрольній території, де їй полонили бойовики «ДНР».

Аби ми створювали більше важливих матеріалів для вас, підтримайте hromadske на Спільнокошті. Будь-яка допомога має велике значення.

КОГО ПОВЕРНУЛИ З «ЛНР»

Віталій Желдак

Віталія Желдака затримали в 2017 році. Тоді на брифінгу в самоназваній «ЛНР» заявили, що «Україна почала долучати до шпіонажу наркозалежних людей». Желдака затримали в Кадіївці (колишній Стаханов), де він жив. СБУ нібито дала йому позивний «Стаханівець», і він був на замісній терапії.

На відео, опублікованому в «ЛНР», Желдак каже, що дізнався про замісну терапію і що її нібито курує СБУ. Він поїхав до Лисичанська, і там співробітники Служби безпеки попросили його фотографувати на окупованих територіях об’єкти, які їх цікавлять.

Валентин Можаєв

Затриманий у 2016 році. Родом з Рівненщини. На відео нібито «зізнання» розповідає, що поїхав до самоназваної «ЛНР» шпигувати. За повідомленням «міністерства безпеки ЛНР», його влітку 2016-го завербувала СБУ та дала позивний «Архіп».

На відео Можаєв розповідає, що нібито його затримали в рідному Дубні за те, що ухилявся від мобілізації і пив алкоголь в публічних місцях, там і запропонували бути шпигуном. В поліції та СБУ Рівненської області заявили, що таке «шпигунство є лише в уяві самого Можаєва».

Мати ж полоненого розповідала журналістам, що син мав бути не в «ЛНР», а в Росії, бо поїхав туди влітку 2016 року на заробітки. Мама каже, що він був військовим і не вживав алкоголь. В нього є маленька донька, яку виховує зараз бабуся.

Сергій Миронич

Мешкав у Луганську, раніше був судимий, повідомили в самоназваній «ЛНР».

Затриманий в Луганську в серпні 2016 року. Його звинуватили в спробі підриву нафтобази. У самоназваній «ЛНР» Миронича «засудили» до 20 років тюрми з конфіскацією майна.

За повідомленнями «МГБ», він заклав вибухівку і хотів утекти, але його затримали, а вибухівку знешкодили. Він її нібито самостійно виготовив за дорученням спецслужб України.

Микола Полозов

Миколу Полозова, мешканця Кадіївки, в самоназваній «ЛНР» «засудили» до 12 років тюрми за «держзраду». ЗМІ «ЛНР» повідомляють, що він нібито був завербований СБУ і виманив з непідконтрольної території свого друга з «народного ополчения» Василя Крята, якого арештували на підконтрольній Україні території. За це Полозов нібито отримав 4,7 тисячі гривень.

Самому Кряту присудили спочатку три роки тюрми, потім переглянули справу і присудили три роки умовно. В межах обміну в грудні 2017 року він повернувся на окуповану територію в Кадіївку. І знайшов там Миколу Полозова, якого потім затримали.

Алевтина Попова

Алевтину Попову «засудили» в самоназваній «ЛНР» за те, що вона нібито шпигувала на користь українських спецслужб. В березні 2020 року їй дали 12 років тюрми. Її звинуватили в тому, що вона вербувала людей для участі в програмі від СБУ «Тебе чекають вдома». Також луганчанку звинуватили в тому, що вона нібито збирала інформацію про ексвійськових та чиновників у «ЛНР».

Сергій Русинов

Студент Луганського коледжу культури та мистецтв. Його утримували в Слов’яносербській колонії. Хлопця арештували за дописи на сторінці у Вконтакте. За словами «МГБ ЛНР», під ніком «Сережа Прастой» він «розпалював ворожнечу». Затримали Сергія в квітні 2018 року, «засудили» в жовтні до шести років тюрми.

Іван та Олександр Сливки

Про їхнє затримання повідомив сам «міністр внутрішніх справ ЛНР» Ігор Корнет. Їх затримали 15 вересня 2017 року.

Родину Сливок звинуватили в теракті в Луганську 7 липня 2017 року. Тоді в результаті вибуху біля магазину в Луганську загинула жінка, п’ятеро людей були поранені. Вибухівку заклали в смітник.

У самоназваній «ЛНР» повідомляли, що до вибуху були причетні восьмеро людей. Корнет заявив, що затримали п’ятьох, в тому числі Івана і Олександра Сливок, інші встигли перетнути лінію розмежування і потрапили на підконтрольну Україні територію. Їм хотіли «присудити» пожиттєве.

Олександр Яковенко

Олександр Яковенко — з Довжанська (колишній Свердловськ). «МГБ ЛНР» називає його кур’єром СБУ. Нібито співробітники Служби безпеки завербували його на КПВВ «Майорське» і дали позивний «Однокласник».

Його звинуватили в тому, що він доставляв «конспіративні» предмети, які маскував під побутову техніку, а потім нібито ще й підбирав місця для сховищ, які мали використовувати диверсійно-розвідувальні групи.

Яковенка «засудили» до 12 років тюрми.