Офіс омбудсмена не знає про студента із Криму, який писав Фаріон. Справу веде СБУ

Ірина Фаріон
Ірина ФаріонСкриншот / YouTube

Секретаріат уповноваженого Верховної Ради з прав людини не володіє і не зобов’язаний володіти інформацією щодо встановлення особи студента з Криму, який надіслав лист до мовознавиці Ірини Фаріон. Справу веде СБУ.

Про це йдеться у відповіді Секретаріату уповноваженого на запит hromadske.

Так, ми запитали чи встановлював офіс омбудсмена, чи такий студент дійсно існує. У відповіді зазначили, що інформацію про хлопця має встановлювати відповідний правоохоронний орган під час досудового розслідування, а не омбудсмен.

Доповнено о 13:55. Зазначимо, що справу Фаріон зараз веде Служба безпеки України. У пресслужбі СБУ нам зазначили, що нині слідчі проти розголошення додаткових деталей.

Відповідь на запитСкриншот

Що передувало?

Після оприлюдненням листа мовознавицею від студента з окупованого Криму проросійський ресурс заявив, що знайшов його. Омбудсмен Дмитро Лубінець став на захист хлопця і заявив, що мовознавиця вчинила кримінальний злочин, а також «підіграла» окупантам.

«Ця людина публічно надала прізвище, ім’я, місце навчання хлопця, які дали змогу росіянам ідентифікувати цього студента», — писав він. І додав, що звернувся через це до Служби безпеки України.

СБУ відкрила кримінальну справу проти Фаріон. Правоохоронці проводять експертизи її скандальних висловлювань та публікацій, а також епізоду з оприлюдненням листа. Водночас мовознавиця потім стверджувала, що це була «ФСБшна кампанія».

Згодом Фаріон звільнили з посади професорки Львівської політехніки. На це відреагував міністр освіти й науки Оксен Лісовий.

«Позиція міністерства незмінна — людям, які не поділяють цінності гідності та не відчувають поваги до воїнів, немає місця в системі освіти. Сподіваюся, СБУ в межах відкритого кримінального провадження дасть справедливу оцінку висловам і діям уже колишньої викладачки Львівської політехніки», — заявив він.

На сайті університету зазначили, що розірвали трудову угоду з Фаріон згідно з пунктом 3 статті 41 Кодексу законів про працю, тобто за вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням роботи.