ОАСК скасував нову редакцію українського правопису — з позовом звернулася херсонська школярка
Окружний адміністративний суд Києва скасував постанову Кабінету міністрів, якою у 2019 році ухвалили нову редакцію українського правопису. Його подала херсонська школярка через можливі складнощі зі ЗНО. Утім поки зазначене рішення не набрало законної сили, український правопис, затверджений у 2019 році, залишається чинним.
Першими про рішення ОАСК повідомили адвокат Дмитро Ільченко та проєкт PROSUD. Невдовзі це підтвердила пресслужба ОАСК.
За словами Ільченка, позов направили «для захисту української мови від її спотворення на користь регіональних діалектів». Адвокат заявив, що підставою позову було те, що уряд не має права змінювати правопис. Мовляв, це не є його компетенцією.
«Також під час розгляду з'ясувалося, що "мовна комісія" мала суттєві суперечки та не розробляла правопис саме в тій редакції, в якій він був затверджений урядом. Тобто в наш правопис вносилися зміни фактично "на коліні"», — додав Ільченко.
Ільченко зазначив, що рішення суду набуде чинності після його апеляційного перегляду, якщо уряд подасть апеляцію.
У проєкті PROSUD таке рішення адмінсуду розкритикували.
«Цікаво, що позивачами в цій справі виступили учениця 7 класу з Херсону та ГО "Правова держава", очільником якої є адвокат Ростислав Кравець. Кравець також фігурує на плівках з кабінету голови ОАСК Павла Вовка, де його ГО використовують для подачі позовів та заяв, у яких зацікавлений сам Вовк», — заявили там.
У суді ж наполягають, що, ухвалюючи постанову про новий правопис,Кабінет міністрів України «діяв поза межами своєї компетенції та із порушенням законодавства, що регулює порядок прийняття нормативно-правових актів».
Що це за справа?
Авторка позову — херсонська школярка, яка вказала, що їй буде важко складати зовнішнє незалежне оцінювання, адже частину навчання вона проходила за старим правописом, а частину — за новим, розповів нам її адвокат Дмитро Ільченко.
З його слів, підставою для позову стало те, що Кабінет міністрів не має жодного права затверджувати будь-який правопис. З його слів, питанням українського правопису може займатися лише спеціальна комісія зі стандарту державної мови, до якої мають входити фахівці, а не політики. Додає, що з цією позицією погодився і суд.
«Сьогодні суд задовольнив наш позов. Ми наполягаємо на тому, що предметом позову є саме те, що в наказовому порядку було запроваджено норму правопису, який є непритаманним до вживання в Україні. Не кажуть більшість населення "етер" чи "павза"», — наголосив він.
За інформацією ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», позивачка у справі — 7-класниця з Херсону. Вона нібито є сестрою дружини Дмитра Ільченка, який водночас є адвокатом самої мами дівчинки та підозрюваного у справі вбивства Катерини Гандзюк Владислава Мангера.
«…Ільченко, найімовірніше, втягнув свою неповнолітню родичку у… справи ОАСКу і допомагає Андрію Портнову і КО пробувати нищити українську державність», — зазначають вони у повідомленні.
Що означає це рішення суду?
Зі слів адвоката, рішення суду може стати підставою для суспільної дискусії щодо того, якою є нормативна українська мова і як саме говорять українці. Він додає, що рішення набуде чинності через місяць з дня його проголошення, якщо воно не буде оскаржене.
Водночас Олександр Наконечний, президент Академії наук вищої школи України, наголошує, що рішення Президії НАН та Колегії МОН України від 21 жовтня 2018 року, якими була затверджена нова редакція українського правопису, ніким не оскаржені й продовжують діяти в повному обсязі.
«Тому ми закликаємо Національну комісію зі стандартів державної мови, на яку після набуття чинності Законом про державну українську мову покладено й питання правопису, своїм рішенням підтвердити чинність нової редакції Українського правопису, затвердженої Президією НАН та Колегією МОН України 21 жовтня 2018 року», — наголосив він.
Що це за правопис?
Новий український правопис уряд схвалив у травні 2019 року. Він замінив редакцію 1992 року. Нову редакцію розробила Українська національна комісія з питань правопису. Таке рішення ухвалили «з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання правописних норм».
З травня 2019 року, коли нову редакцію оприлюднили на сайті МОН, в усному мовленні та письмі слід використовувати саме її. Мовознавці зазначили, що у новій редакції українського правопису 95% норм залишилися тими ж, що й були у попередній.
Навіщо оновлювали правопис та чим він відрізняється від попереднього, читайте у нашому матеріалі.
- Поділитися: