«Омікрон» чи «Дельта»: як відрізнити, який у вас штам коронавірусу

Учена з Африканського дослідницького інституту охорони здоров’я в Дурбані, Південна Африка, досліджує штам коронавірусу «Омікрон», 15 грудня 2021 року
Учена з Африканського дослідницького інституту охорони здоров’я в Дурбані, Південна Африка, досліджує штам коронавірусу «Омікрон», 15 грудня 2021 рокуAP / Jerome Delay

Минуло вже майже два місяці відтоді, як в Україні вперше виявили штам «Омікрон». За цей час з’явилася низка наукових досліджень, які дають змогу оцінити особливості нового варіанта. У чому небезпека нового штаму, як не сплутати його з ГРВІ та чи обов’язково робити тест для підтвердження — у матеріалі hromadske.

«Омікрон» — найпоширеніший штам в Україні?

Наразі ні. В Україні з 2021 року все ще зберігається високий рівень захворюваності на штам «Дельта», хоча «Омікрон» його витісняє. За даними вірусологічного моніторингу, які наводили в МОЗ, нині у кожного п'ятого хворого на коронавірус виявляють «Омікрон». Але ситуація постійно змінюється, тож, імовірно, незабаром новий штам усе-таки витіснить «Дельту».

В Україні вже є регіони, де фіксують понад 20% випадків «Омікрону». Це області, в яких погіршилась епідеміологічна ситуація: Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька.

До слова, в інших країнах у середньому минає від 5 до 8 тижнів з моменту реєстрації першого випадку «Омікрону» до часу, коли цей штам починає домінувати.

Як відрізнити штам за симптомами?

Зараз науковці в різних країнах світу ще досліджують «Омікрон», який уперше виявили 24 листопада 2021 року в Африці. Проте частково вони вже виокремили симптоми, які найчастіше зустрічаються у хворих із цим штамом. Зокрема, у 73% випадків виявляють нежить, у 67,5% — головний біль, у 63,5% — утому. Також у 60% випадків спостерігається чхання та біль у горлі.

Водночас науковці не виявили суттєвої відмінності від симптомів «Дельти». У заражених цим штамом разом із вищезазначеними симптомами також спостерігається кашель (43,5%), хриплий голос (35,7%), озноб чи тремтіння (30%), лихоманка (29,4%), втрата чи спотворення нюху та/або смаку (23,7%).

Чи треба робити тест, якщо розпізнали «Омікрон» за симптомами?

У МОЗ переконують, що тестування слід робити обов’язково, адже симптоми хвороби можуть бути схожими на застуду й не мати специфічних ознак. Саме тест допомагає виявити хворобу, а це дозволить лікарю призначити необхідне лікування. А ще отримання результатів тесту потрібне для розуміння, чи варто йти на самоізоляцію, щоб не заражати інших.

Не хвилюйтеся: витрачати кошти на тестування не потрібно. Нині в Україні безплатно тестують на COVID-19 не лише тих, у кого є підозра, а й пацієнтів з ознаками інших ГРВІ, вірусної пневмонії, з позагоспітальною пневмонією та контактних осіб у разі появи симптомів, які не виключають COVID-19. Направлення на безкоштовне тестування дає сімейний лікар.

Який зі штамів небезпечніший?

У багатьох країнах серед хворих з «Омікроном» фіксують менший ризик госпіталізації та легший перебіг захворювання, але це характерно для людей, які отримали щеплення. Для невакцинованих перебіг хвороби так само важкий, як і за базового штаму. Крім того, для «Омікрону» характерні віддалені наслідки, наприклад неврологічні розлади. І цей штам так само призводить до смертей від ускладнень.

Водночас зазначимо, що для «Омікрону» передбачений менший інкубаційний період, ніж для штаму «Дельта». У середньому, за даними наукових досліджень, він становить 3 доби, водночас для попереднього варіанта — від 3 до 7 днів. Але ризик повторного зараження «Омікроном» уп'ятеро вищий, ніж «Дельтою».

Також деякі дослідження вказують, що штам «Омікрон» підхоплюють переважно молоді люди. Якщо середній вік хворих на штам «Дельта» був 38,3 року, то на «Омікрон» — 30,8 року. В Україні новий штам часто виявляють у дітей.

Чи є тести на визначення штаму коронавірусу?

Зараз так, хоча ще на початку пандемії Україна відправляла зразки за кордон у лабораторії ВООЗ, щоб виявити штами коронавірусу. У вересні Центр громадського здоров’я МОЗ України отримав обладнання для визначення штамів.Там фахівці мають змогу перевірити зразки, щоб ідентифікувати «Альфу», «Дельту» й «Омікрон», пояснив нам голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики Федір Лапій.

За його словами, розшифрування вірусу на дослідження його мутацій не є тим, що можна робити у звичайній лабораторії. Так само немає експрес-тестів, що дозволили б хворим самостійно визначити штам, яким вони інфіковані.

Інформація про те, яким варіантом коронавірусу заражені пацієнти, потрібна державі для загального розуміння стану поширення штаму в Україні. Натомість для лікаря, уточнює Лапій, ці дані не відіграють ролі, тому що надання медичної допомоги хворим «Омікроном» і «Дельтою» нічим не відрізняється.

Чи чекати появи нових штамів?

Імовірно, вони ще будуть, адже наявні штами продовжують мутувати. На початку січня 2022 року французькі науковці з інституту інфекційних захворювань у Марселі виявили у 12 людей новий штам коронавірусу. Попередньо варіант назвали B.1.640.2, проте даних про його загрозу та заразність поки що немає.

Натомість у ВООЗ вважають, що після зниження темпів поширення «Омікрону» пандемія у Європі, ймовірно, піде на спад. Причина в тому, що у суспільства протягом кількох тижнів чи місяців після спаду сплеску з’явиться загальний імунітет. За прогнозами, до березня цим варіантом можуть заразитися 60% європейців. У ВООЗ очікують, що після цього настане період «затишшя», перш ніж COVID-19 повернеться до кінця року.

Що стосується України, голова регіонального бюро ВООЗ, доктор Ярно Хабіх казав нам, що приблизно з літа або наприкінці 2022 року ми почнемо поступово виходити з пандемії. Проте вплив її буде відчуватися довше. За його прогнозами, маски залишаться здебільшого в закладах охорони здоров'я — як профілактика проти інших захворювань.