Світ

Гроші для Грузії, знайомство з Пашиняном та розчарування Баку: підсумки візиту Меркель на Закавказзя

27 серпня, 2018 19:45
Світ/Гроші для Грузії, знайомство з Пашиняном та розчарування Баку: підсумки візиту Меркель на Закавказзя
Зберегти
Вигляд
lead
Канцлер Німеччини Ангела Меркель влаштувала тур Закавказзям — вона відвідала Грузію, Вірменію і Азербайджан. Вона прилетіла до Грузії 24 серпня, відтак вирушила в Єреван, а 25 серпня — в Азербайджан.

Під час візиту до Ангели Меркель до Грузії підписали дві угоди на загальну суму 193 мільйони євро. 150 мільйонів виділять на будівництво підземного газосховища, про цю угоду було відомо раніше, а її підписання спеціально приурочили до візиту канцлера в Грузію. Також німецький уряд виділить пільговий фінансовий ресурс 40 мільйонів євро, а також 3 мільйони гранту на поліпшення водопостачання й системи каналізації в Аджарії.

Меркель зустрілася також, зокрема, зі студентами Тбіліського університету, де назвала території невизнаної Південної Осетії і Абхазії окупованими, підкресливши, що разом з Україною Грузія має «найбільші європейські перспективи». Водночас Меркель зазначила, що Німеччині важливо вибудовувати хороші відносини як з Грузією, так і з Росією.

Із Тбілісі німецька канцлерка вирушила до Єревана, де спершу зустрілася з президентом Вірменії Арменом Саргсяном. На зустрічі вона відзначила, що Німеччина хоче «взяти участь у проведених у Вірменії реформах».

Основним підсумком візиту Меркель стала зустріч з прем'єр-міністром країни Ніколом Пашиняном. На спільній прес-конференції Меркель сказала, що Німеччина зробить «усе можливе для лібералізації візового режиму з Вірменією», а також заявила, що Берлін як член Мінської групи ОБСЄ готовий сприяти врегулюванню карабаського конфлікту.

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель (у центрі) поклала квіти до меморіалу жертвам геноциду вірмен, меморіальний комплекс «Цицернакаберд» в Єревані, Вірменія, 24 серпня 2018 року Фото: EPA-EFE/HAYK BAGHDASARYAN

З Єревану Меркель вилетіла до Баку. Азербайджанський уряд розраховував укласти угоду про експорт азербайджанського газу до Німеччини і країн ЄС, а також обговорити Нагірний Карабах. Однак угоду про експорт не підписали, а з приводу Нагірного Карабаху Меркель сказала тільки, що Німеччина «виступає за мирне вирішення конфлікту».

Утім, під час прес-конференції з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим Ангела Меркель назвала Азербайджан «великим фактором в питанні диверсифікації енергопостачань до Європи», а «Південний газовий коридор», за її словами, «зіграє велику роль в енергетичній безпеці Європи».

«Південний газовий коридор» передбачає створення інфраструктури для поставок азербайджанського газу в Європу, його запустили в Азербайджані цьогоріч у травні. Вартість проекту — понад 40 мільярдів доларів. Очікується, що через газопровід постачатимуть до Європи 10 мільярдів кубометрів газу на рік, починаючи від 2020 року.

Напередодні приїзду Меркель «Репортери без кордонів» та «Інститут свободи та безпеки репортерів» нагадали про ув'язнених журналістів і репресії родичів опозиціонерів в Азербайджані. Однак на прес-конференції Меркель не піднімала тему звільнення азербайджанських політв'язнів.

Як пише Meydan TV, Берлін розглядає події на Кавказі не як окремі, а як елементи ширшої геополітичної гри і шукає нових союзників і на світовому, і на регіональному рівнях. Іншим важливим аспектом є відносини з США, що погіршуються. У Грузії візит канцлера оцінили позитивно — передусім завдяки двом підписаним угодам.

Візит Меркель в Єреван можна розглядати як підтримку нової влади, пише Meydan TV. «Ключове завдання Меркель — дати зрозуміти Єревану, що Німеччина з великою увагою стежить за процесом змін, що почався, оскільки вони спрямовані в бік європейських норм», — каже науковий співробітник берлінського фонду «Наука і політика» Уве Хальбах.

Та ключовим експерти вважають візит Меркель до Азербайджану, попри те, що він тривав лише шість годин. «На відміну від Грузії і Вірменії, Азербайджан — це ресурсна країна»,стверджує в коментарі «Газете.ру» керівник Центру німецьких досліджень інституту Європи РАН Владислав Бєлов. Німеччина зацікавлена ​​в енергетичному співробітництві з Азербайджаном — особливо на тлі погіршення відносин з Вашингтоном.

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель під час зустрічі із студентами Тбіліського університету,  Грузія, 24 серпня 2018 року Фото: EPA-EFE/STR

20 червня Єврокомісія остаточно затвердила мита на американський імпорт у відповідь на американські мита на сталь та алюміній. Зокрема, нові тарифні обмеження стосуватимуться американських товарів на загальну суму 2,8 мільярдів доларів.

14 червня країни Європейського союзу одностайно підтримали запровадження мит для товарів США як відповідь на запроваджені Америкою мита на сталь та алюміній. Після чого було потрібно рішення Єврокомісії.

Раніше Європейська комісія пропонувала 25% мита на американські товари, наприклад, соки, одяг, мотоцикли тощо.

Дональд Трамп ввів мита на імпорт сталі (25%) і алюмінію (10%). Підписані президентом США розпорядження набули чинності 23 березня. З переліку країн тимчасово були виключені Мексика, Канада та ЄС.

31 травня Трамп скасував тимчасові виключення для сталі та алюмінію з ЄС, Канади та Мексики. У ЄС повідомили, що запровадять контрзаходи.

Євросоюз та Канада готувалися вирішувати питання запровадження американських мит на сталь та алюміній через механізми СОТ. Зокрема, країни вже направили скарги.

На початку червня стало відомо, що Євросоюз анонсував плани запровадити додаткові мита на 2,8 мільярди доларів американських товарів у відповідь на рішення Вашингтону запровадити тарифи на європейську сталь та алюміній.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Найпоказовіший момент»: як Трамп не порозумівся з лідерами G7 через митну політику

Пов`язані новини