У Мюнхені в неділю завершується 56-а конференція з безпеки.

Цього року у ній взяли участь президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, міністр закордонних справ цієї країни Гайко Маас, голова Бундестагу Вольфганг Шойбле, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, канцлер Австрії Себастьян Курц, спікер Палати представників США Ненсі Пелосі, держсекретар США Майк Помпео, прем'єр-міністерка Норвегії Ерна Солберг та інші.

У суботу на конференції виступив президент України Володимир Зеленський, якого супроводжували міністр закордонних справ Вадим Пристайко, міністр оборони Андрій Загороднюк, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, голова СБУ Іван Баканов і новий глава Офісу президента Андрій Єрмак.

А поки український лідер зі своєю командою добиралися до Мюнхена, в п'ятницю, у перший день конференції, тут стався конфуз, пов'язаний із україно-російським конфліктом.

Мюнхенська конференція з безпеки використовується політиками та експертними співтовариствами як майданчик для поширення їхніх ідей і поглядів на світовий устрій.

Задає тон для дискусій звіт конференції, який організатори публікують напередодні і в якому роблять зріз поточної ситуації в світі.

Розділи цьогорічного документа мають назви, що відсилають до головних проблем, які обговорювали лідери.

Глава про США називається «Окремо ми встоїмо?» (Divided We Stand?). Глава про Європу — «Євробачення» (Eurovision Contest). Глава про Росію — «Путемкінська держава» (Putemkin’s State). У документі вказується, що хитрий тактик Володимир Путін періодично створює «потьомкінські фасади» перемог.

Але вже в перший день конференції на сайті поруч із офіційним звітом з'явився ще один документ — «12 кроків до більшої безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні».

Для тих, хто не розбирається в правилах конференції, публікація подібного штибу на офіційному сайті може здатися позицією делегатів і країн. Деякі ЗМІ (особливо вразливі до політичної реклами своїх власників), не розібравшись (чи навмисно?), таким і вважали цей текст.

Насправді сум'яття внесли самі організатори Мюнхенської конференції, опублікувавши документ у себе на сайті. А те, що його підписав організатор конференції Вольфганг Ішингер, надало заяві серйозної ваги.

Серед інших підписантів — експерти Європейської Мережі Лідерства, Російської Ради з міжнародної політики і Ініціативи по ядерній загрозі. У підготовці пропозицій з української сторони взяли участь відставні дипломати Олександр Чалий, Олексій Семеній та Василь Філіпчук, серед інших авторів — колишній заступник керівника СММ ОБСЄ Олександр Хуг, директор Ради з міжнародних відносин Росії Андрій Кортунов.

Документ виглядав як офіційна позиція Мюнхенської конференції з безпеки.

Перша публікація в пресі про план дванадцяти кроків з'явилася вранці 14 лютого в російській газеті «Комерсант».

Українські ЗМІ помітили документ вже по обіді.

Раптом через кілька годин документ зник з сайту конференції. Як потім з'ясувалося — «через велику кількість звернень до нього». Але ввечері 15 лютого документ повернули на сайт конференції в розділ «Заяви» із заголовком «Спірні дебати щодо пропозицій для вирішення української кризи».

Тепер разом із планом на сайті конференції опубліковано критичне зауваження групи американських дипломатів і експертів. На сайті організації Atlantic Council вони заявили, що деякі з кроків, запропонованих у плані, резонують з ідеями, висунутими російською стороною.

Цю заяву вже підписали Ян Бжезінський, Майкл Карпентер, Едвард Лукас, дипломати Джон Гербст, Стівен Пайфер, Вільям Тейлор, Марі Йованович, ексзаступник генсека НАТО Александр Вершбоу.

Автори «проросійського» (як його називали в кулуарах вже 14 лютого) плану пропонують такі кроки для вирішення конфлікту: відновити роботу Спільного центру з контролю і координації припинення вогню на Донбасі; створити в рамках «нормандського формату» групу з діалогу у військовій сфері; розробити нові заходи довіри й підвищення рівня безпеки для населення в районі КПВВ (контрольних пунктів в'їзду-виїзду); вирішити проблему безвісти зниклих і почати процес розмінування.

Крім того, пропозиції включають розробку плану реконструкції Донбасу за участі Європейського Союзу і Росії, підготовку пропозицій щодо одночасного впровадження в Україні норм вільної торгівлі з Росією і ЄС, розробку механізму зміни санкцій проти Росії в залежності від прогресу у виконанні Мінських угод, роботу з деактивації джерел радіологічного зараження на Донбасі.

Серед політичних кроків — новий діалог між євроатлантичним країнами щодо взаємної безпеки, визначення пріоритетних сфер співпраці Росії і ЄС, запуск в Україні інклюзивного національного діалогу, в якому мають взяти участь лідери думок і міжнародно визнані експерти.

Діалог, на думку авторів пропозицій, має торкнутися історії, мови, ідентичності й нацменшин.

«Більшість із 12 рекомендацій від групи лідерів Євроатлантичної безпеки — якщо будуть сумлінно імплементовані всіма сторонами — є конструктивними і можуть служити для зміцнення довіри й полегшити складності та страждання, яких зазнає населення в і біля окупованого Донбасу. Деякі є проблематичними; особливо два повторюють пропозиції Кремля щодо переговорів або дезінформації», — ідеться в заяві, оприлюдненій на сайті Atlantic Council.

У ній зазначається, що документ про «12 кроків» описує вирішення проблеми в «дружніх Кремлю термінах, можливо, щоб переконати членів російської еліти підписати».

«Ті, що підписалися, ідентифікують проблему в найпершому ж реченні: "Конфлікт в і навколо України". Цей опис приховує походження проблеми і робить неможливим пошук відповідного рішення. Конфлікт в і навколо України почався, коли російські війська в російській формі, але без розпізнавальних знаків, захопили український півострів Крим і Москва анексувала його», — підкреслюють американські дипломати й експерти.

Без кремлівського керівництва, фінансування, зброї, включаючи важке озброєння, амуніції і, в деяких випадках, регулярних підрозділів російської армії, «конфлікту в і навколо України» не існувало б, — кажуть вони.

«Коротше кажучи, проблема — це агресія Москви в Україні, і її треба вирішити за допомогою відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, починаючи з Донбасу. У більш широкому сенсі проблема полягає в тому, щоб переконати Москву, що у неї немає права диктувати політику своїм сусідам», — наголошується в заяві американців.

«Рекомендація, яка закликає до "нового загальнонаціонального діалогу про ідентичність", є зухвалим сумнівним втручанням у внутрішні справи України. Це відображає мем Москви про розділену Україну, що призвело до громадянської війни на Донбасі... Це є дивним в неповазі до нації, в яку Росія вторглася», — йдеться в документі.

Аби ми створювали більше важливих матеріалів для вас, підтримайте hromadske на Спільнокошті. Будь-яка допомога має велике значення.

Наступна реакція на план, підписаний організатором Мюнхенської конференції Вольфгангом Ішингером, надійшла з українського Міністерства закордонних справ

«Тези (документа — ред.) не відповідають офіційній позиції України... Це приватна ініціатива групи політиків і експертів, небайдужих до питань міжнародної безпеки і ситуації з безпеки в Україні, зокрема збройної агресії РФ проти нашої держави».

І тільки наступного дня, 15 лютого, висловився президент Володимир Зеленський:

«Я завжди трохи ображався, незважаючи на обсяг допомоги тих чи інших країн нам у цій ситуації, і в економічній, і в реформуванні країни, коли про Україну починають говорити, вирішувати питання десь у нас за спиною. Це як з цим планом, про який ви сказали. У Мюнхені знайшли новий план, як врегулювати війну на сході України. А ми? Це ж у нас війна. Просто хочу нагадати, що можна запитати нас».

Ці слова Зеленський виголосив на конференції під час панельної дискусії в присутності Вольфганга Ішингера, який відвідував 15 лютого всі заходи, пов'язані з Україною.

«Почуває свою провину», — охарактеризував таку поведінку організатора конференції один з українських журналістів у кулуарах.

Ця історія викликала резонанс всередині України.

Присутній на конференції колишній президент Петро Порошенко і його піар-команда використовували цей привід, щоб донести до свого виборця думку, що «тільки їхня партія здатна захистити український інтерес в геополітичних зіткненнях».

У Мюнхені Порошенка супроводжували кілька телекамер власних каналів, яким він надавав перевагу в спілкуванні.

Таку ж тактику взяла на озброєння й інша політична група — Віктора Медведчука. Підконтрольні їм телеканали мали «ексклюзивні» права на трансляцію думки нардепки з Донбасу Наталії Королевської, яка роздавала свої оцінки, стоячи поруч із логотипом конференції.

Реакція ж української влади на те, що відбувається, була не настільки миттєвою.

Це пов'язано з кадровими перестановками, які Володимир Зеленський затіяв у своєму Офісі напередодні поїздки до Мюнхена. До останнього було невідомо: чи відбудеться візит глави України до Баварії, адже за часів кадрового шторму й перетасовки людей на ключових позиціях можливе гальмування реакцій в усіх напрямках.

Що і сталося в Німеччині в ці вихідні. Але це далеко не прояв «мюнхенського зговору» чи наступної «зради».

Думка редакцiї може не збiгатися з думкою автора

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: