По другому колу: розрив між лідерами президентських перегонів у Грузії менше відсотка

Минулої неділі в Грузії відбулися президентські вибори, останні в країні, які проходять шляхом прямого голосування. Від 2023 року президента Грузії обиратиме виборча колегія, що складатиметься з 300 делегатів.

Уперше в історії грузинам не вдалося визначитися з переможцем у першому турі. Жоден з 25 кандидатів не набрав необхідних 50% голосів. Другий тур виборів повинен відбутися не пізніше 1 грудня.

За підсумками обробки 99,6% бюлетенів, розрив між лідерами гонки — кандидатом від керівної партії «Грузинська мрія» Саломе Зурабішвілі та лідером опозиційного об'єднання «Сила в єдності» Гріголом Вашадзе — менше відсотка.

Такі результати, вочевидь, стали шокуючою несподіванкою для влади. Після закриття виборчих дільниць о 20.00 28 жовтня в штабі Зурабішвілі повним ходом святкували перемогу. Її прийшов привітати й сам неформальний лідер країни — колишній прем'єр-міністр Бідзіна Іванішвілі.

У штабі керівної партії казали, що Зурабішвілі впевнено лідирує, а опозиція готується до провокацій.

Машини прихильників «Грузинської мрії» мчали вулицями Тбілісі й Батумі з партійними прапорами та сигналили. А на заздалегідь підготовленій сцені мав відбутися концерт на честь перемоги Зурабішвілі за участю зірок грузинської естради.

Приводом для такого тріумфу — як виявилося, передчасного — стали результати екзитполів, проведених на замовлення «Грузинської мрії». У цих опитуваннях Зурабішвілі перемагала вже в першому турі, набираючи 52,3% голосів. А її конкурент Вашадзе набирав лише 28,1%.

Однак зовсім іншу картину показували екзитполи, проведені на замовлення телекомпанії «Руставі-2» й опозиційної партії «Європейська Грузія». У підсумку саме вони виявилися дуже близькі до офіційних результатів.

Відповідно до першого (його проводила компанія Edison Research), Зурабішвілі й Вашадзе набирали по 40% голосів. Згідно з другим (компанії BCG Research), Вашадзе набрав 37, а Зурабішвілі — 34% голосів.

Ще до півночі 28 жовтня, коли почали надходити перші результати, настрій у штабі «Грузинської мрії» різко погіршився.

Близько першої ночі на спеціальному брифінгу спікер парламенту Іраклій Кобахідзе заявив, що буде другий тур.

Усі за Вашадзе?

У штабі Грігола Вашадзе всю ніч раділи. На весь екран включили скайп-дзвінок екс-президента Міхеіла Саакашвілі, який сказав, що навіть він не очікував такої приголомшливої ​​перемоги.

Центральною партією опозиційної коаліції «Сила в єдності» є саме «Національний рух» — колишня керівна партія Грузії, лідером якої досі неформально залишається Саакашвілі.

Після оголошення попередніх результатів уже дві опозиційні партії заявили, що в другому турі підтримають Грігола Вашадзе.

Лідер «Європейської Грузії» Давид Бакрадзе, який прийшов третім до фінішу виборчих перегонів, одразу ж після закінчення голосування визнав поразку, привітав свого опозиційного конкурента Грігола Вашадзе й пообіцяв підтримку в другому турі.

Це привернуло увагу в Грузії, де немає політичної культури визнавати поразки й вітати переможців. І цей жест, як і результати виборів, багато аналітиків теж назвали «історичним».

Іще одна партія, яка готова підтримати Вашадзе в другому турі, — республіканці. Примітно, що до 2016 року «Республіканська партія» була частиною коаліції «Грузинської мрії» та затятим опонентом «Національного руху».

Очікується, що Вашадзе підтримають й інші опозиційні партії, зокрема «Лейбористи», лідер яких — Шалва Нателашвілі — набрав 3,7%.

Харакірі для президента

Експерти кажуть, що невтішний показник кандидата від керівної партії Саломе Зурабішвілі — результат бажання виборців покарати владу. Крім того, що люди загалом незадоволені правлінням «Грузинської мрії» на чолі з олігархом Іванішвілі, проблема також і в обраному особисто Бідзіною Іванішвілі кандидаті.

Особливістю передвиборчої кампанії став безпрецедентний випадок, коли проти проурядового кандидата виступала не тільки опозиція, а й деякі прихильники влади. По суті, проти Зурабішвілі йшла широкомасштабна кампанія, в якій брали участь не лише політичні опоненти, а й багато лояльних до «Грузинської мрії» виборців. У соціальних мережах люди закликали один одного голосувати за кого завгодно, але тільки не за неї. У грузинському сегменті Facebook можна було зустріти аватари, на яких світлину Зурабішвілі перекреслювала червона лінія з написом: «Війну почала Росія».

Причиною такої масової кампанії стали висловлювання Зурабішвілі щодо серпневої війни 2008 року, коли, відповідаючи на питання журналіста, кандидатка сказала, що «Росія почала війну проти Грузії ще сто років тому», проте в серпні 2008 року саме «Грузія вплуталася в російську провокацію, спровокувавши новий виток конфлікту».

«Грузія почала цю частину військової обстановки. Це відомо, і це офіційна версія для всіх, що також підтверджував Євросоюз», — заявила вона.

Ці слова в багатьох викликали обурення. Заява не сподобалася не тільки опозиції, а й багатьом представникам керівної партії, а також ліберальній частині суспільства.

Пізніше вона спробувала пояснити, що у 2008 році в ролі агресора виступила Росія, але Саакашвілі піддався на провокацію, й РФ використовувала це як привід для початку війни проти Грузії.

«Ми бомбили наше населення, на що не має права жоден президент. Наступного дня, як ми повинні сказати, що хочемо цілісності цієї країни? Я хочу цілісності цієї країни й не хочу, щоб будь-який президент бомбив власну територію та власних громадян», — заявила вона, ще більше роздратувавши опонентів і громадськість.

У Facebook писали: «У нас буде президент, який звинувачує власну країну в розв'язанні війни й повторює меседжі Кремля».

«Вона слово в слово повторює те, що кажуть Путін з Медведєвим».

«Як — Грузія почала війну? Ми що, підійшли танками до Воронежа?»

«Навіть якщо б це було так, хіба це має казати кандидат у президенти? І як вона після цих слів буде спілкуватися на міжнародній арені й відстоювати інтереси країни?»

У кампанію проти Зурабішвілі включилася й церква, яка, втім, часто намагається вплинути на політичні процеси та використовує свій авторитет.

Кілька священнослужителів під час служби закликали прихожан не голосувати за Зурабішвілі. Хоча невдоволення церкви викликали не стільки заяви Зурабішвілі про війну, скільки її підтримка ідеї культивування в Грузії марихуани для експорту на виготовлення медикаментів.

«Якщо заяви Зурабішвілі про війну були обдуманими, тоді можна сказати, що вона — ворог Грузії. А якщо це були необдумані заяви, тоді навіщо нам президент, який не думає, перш ніж щось сказати?» — заявив професор Тбіліського державного університету, політолог Ладо Папава.

Член ради юстиції юрист Ана Долідзе вважає, що в разі перемоги Зурабішвілі її заяви про війну матимуть погані наслідки для Грузії на міжнародній арені:

«Ми більш ніж десять років працюємо в міжнародних судах у Гаазі й Страсбурзі, щоб відстояти інтереси грузинського населення, яке стало жертвою російської агресії. Заяви Зурабішвілі — це величезний удар по наших національних інтересах. Якщо вона буде все це повторювати як президент, то це взагалі харакірі. Не можна допустити її президентства».

«Подання Зурабішвілі як незалежного кандидата дуже трагікомічний крок з боку «Грузинської мрії». Ми роками спостерігаємо за Зурабішвілі. Попри те, що вона не є членом керівної партії, вона одна з найбільш затятих й агресивних її активістів. Люди ж теж це бачать», — каже аналітик Гія Хухашвілі.

На його думку, для керівної партії головне — завадити перемозі кандидата від «Національного руху» [партія Саакашвілі].

«У надрах «Грузинської мрії» не було кандидата, який зміг би беззаперечно перемогти кандидата від «Національного руху», тому «Мрія» змушена підтримати Зурабішвілі», — вважає Хухашвілі.

І ще, кажуть експерти, з упевненістю можна сказати, що Зурабішвілі точно не стане тим президентом, який помилує екс-президента Саакашвілі й дозволить повернутися на батьківщину, що теж важливо для Іванішвілі.

Політолог Хатуна Лагазідзе вважає, що Зурабішвілі обрали через те, що її не дуже люблять в опозиційному політичному спектрі:

«Не зважаючи на те, що президент — номінальна фігура, потенційно в неї все ж буде шанс стати справжнім народним лідером, який зможе консолідувати опозицію та на парламентських виборах 2020 року спробувати протистояти владі. Чи потрібен «Грузинській мрії» такий сценарій? Звичайно, ні. Саме тому Іванішвілі вибрав на роль президента вкрай конфронтаційну фігуру, яка ніколи в житті не зможе стати народним лідером, а надто не зможе об'єднати опозицію», — вважає Лагазідзе.

Саломе Зурабішвілі часто любить казати про своє емігрантське коріння й відомих предків. Вона зробила власне походження одним із головних послань передвиборчої кампанії. Але сама вона погано говорить грузинською. Іноді її навіть важко зрозуміти.

На одній із зустрічей вона звернулася до емігрантів:

«Повертайтеся. І не соромтеся своєї грузинської. Ось я, наприклад, зі своєю грузинською скоро стану президентом».

Говорячи про 66-річну жінку з яскравими прикрасами та елегантному вбранні, багато грузинських експертів і журналістів, передусім, відзначають, що вона не народний лідер, а радше «політик, який дивиться на людей зверху вниз».

В одному з інтерв'ю на запитання журналіста: «Чому ви розмовляєте з нами ніби зверху вниз, з висоти Парижу?», вона відповіла:

«Напевно, тому, що так — президент повинен бути з народом. Однак він усе-таки вище народу».

Чи проголосує народ за кандидата від влади й чи отримає Зурабішвілі більшість голосів на вищому рівні президентської гонки — покаже другий тур, який відбудеться в Грузії не пізніше 2 грудня.