Поки складно передбачити, як ЄС відреагує на скасування пожиттєвого фінмоніторингу для посадовців — адвокат
В Україні скасували пожиттєвий фінансовий моніторинг для національних публічних діячів (PEP) — тобто для осіб, які виконували або виконують публічні функції в Україні (політики, посадовці тощо) — попри інший міжнародний підхід. Наразі складно передбачити, як Євросоюз відреагує на зміни в законодавстві, оскільки в рекомендаціях до статусу кандидата є лише загальні вимоги.
Про це нам у коментарі розповів адвокат і радник юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери» Анатолій Пашинський.
На міжнародному рівні існує підхід «once a PEP — always a PEP». Наприклад, директиви ЄС, Конвенція ООН проти корупції та рекомендації Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) визначають PEP як особу, що «виконує чи виконувала важливі публічні функції» — без обмежень щодо часу.
«Водночас FATF говорить, що обслуговування PEP після завершення каденції має базуватись на індивідуальній оцінці ризиків, а не на певних часових лімітах», — зазначає юрист.
Крім того, у директивах ЄС зазначається, що банки повинні враховувати ризики PEP щонайменше 12 місяців після відставки й до того моменту, поки PEP перестане бути носієм ризиків.
«Коли саме настає цей момент — має визначити система ризик-менеджменту банку. Якщо колишній президент США може зберігати вплив навіть через 20 років після завершення каденції, то навряд чи те саме можна сказати про члена виконкому дрібної непарламентської партії, який теж вважається PEP за українським законом», — пояснює Пашинський.
Юрист каже, що не всі українські банки реалізовують ризикоорієнтований підхід щодо PEP. За його словами, попри інструкції від Нацбанку, працівники банків іноді формалізовано ставляться до перевірки та вимагають надмірну кількість підтверджень для типових трансакцій.
Пашинський вважає, що якби всі банки розглядали кожен випадок PEP індивідуально, то й поправки щодо фінансового моніторингу могли б не набрати достатньої підтримки у депутатів. На думку адвоката, зараз складно передбачити, як Євросоюз відреагує на скасування пожиттєвого фінмоніторингу.
«Рекомендації Єврокомісії для кандидатського статусу України містять лише загальну вимогу про необхідність відповідності українського законодавства про відмивання коштів стандартам FATF. Тому варто дочекатись позиції ЄС, думки експертів FATF і діяти на їхній основі. Паралельно з цим було б доречно звернути увагу банків на втілення ризикоорієнтованого підходу з огляду на індивідуальні особливості, як це радять робити міжнародні інституції», — сказав Пашинський.
Що передувало?
16 листопада президент Володимир Зеленський підписав закон, що скоротив термін, під час якого держава та банки зможуть здійснювати посилений фінансовий моніторинг щодо політиків та високопосадовців після їхнього звільнення.
Так, Верховна Рада підтримала правку про скорочення строку перебування народних депутатів та посадовців у статусі «національного публічного діяча» до трьох років після звільнення.
Після цього у Центрі протидії корупції наголосили, що за міжнародними стандартами банки повинні перевіряти джерело доходів людини, яка обіймала високу політичну посаду, впродовж усього її життя. Також у ЦПК заявили, що скорочення терміну контролю суперечить одній із семи вимог для вступу України до ЄС.
«Вони (країни ЄС — ред.) можуть публічно не коментувати й не критикувати з огляду на ситуацію в країні. Але це дуже гіркий крок. І результатом може бути просто затягування переговорів із ЄС та наступних кроків щодо вступу України в ЄС», — наголосила виконавча директорка Центру протидії корупції Дарина Каленюк.
- Поділитися: