Польоти уві сні й наяву. Чому Зеленський хоче побудувати аеропорт на Донбасі

Президент Зеленський анонсував будівництво нового аеропорту десь на Донбасі — тобто у кількох десятках кілометрів від зони бойових дій. hromadske аналізує цю ідею на реалістичність, доцільність і, найголовніше, безпечність.

Навіщо новий аеропорт?

Останній рейс з аеропорту «Донецьк» імені Сергія Прокоф'єва вилетів 26 травня 2014-го. Невдовзі аеропорт був повністю зруйнований у ході бойових дій. Така ж доля спіткала й міжнародний аеропорт «Луганськ». Аеропорти Маріуполя, Краматорська і Сєвєродонецька вціліли й залишились на підконтрольній Україні території, однак не функціонують як цивільні летовища, оскільки розташовані надто близько до лінії фронту.

Тож після кількох невдалих спроб запустити наявні аеропорти, зʼявилась ідея побудувати новий.

«На Донбасі, між Луганською і Донецькою областями також будуть зараз знаходити точку, і цього року ми почнемо проєктування нового серйозного аеропорту для цих двох областей», — сказав президент Володимир Зеленський.

Голова Луганської облдержадміністрації Сергій Гайдай у коментарі hromadske уточнив, що аеропорт планують побудувати у Донецькій області. Доїхати до нього з Сєвєродонецька (найбільшого міста підконтрольної частини Луганщини) можна буде за півтори години.

«Аеропорт потрібен Донбасу, — запевняє Гайдай. — Це ще один крок для того, щоб інвестори та наші міжнародні партнери бачили зміни на краще. Це ще один крок до покращення сервісу. Ти хочеш приїхати у регіон, проговорювати питання розвитку, співпраці — але не можеш навіть нормально туди дістатись і зрештою відкладаєш поїздку».

«Навіть донецький аеропорт приймав тільки чартери»

Хоча сама ідея побудови аеропорту може мати місце, до неї є низка питань, підкреслює у розмові з hromadske Василь Шевченко, який працював першим заступником міністра транспорту та зв'язку України у 2008-2010 роках.

«Концепт цього аеропорту має право на життя. Аеропорти Маріуполя і Краматорська занадто близькі до лінії зіткнення. Але будь-яка ідея мусить мати підґрунтя. А підґрунтям цього процесу може бути тільки активний розвиток ринку авіаперевезень», — вважає він.

У коментарі журналісту hromadske військовий оглядач Михайло Жорохов називає ідею побудови нового аеропорту абсурдною з економічних і логістичних причин.

«До війни у цих регіонах було 4 аеропорти. І ці аеропорти майже не були задіяні. Навіть донецький, побудований під Євро-2012, приймав тільки чартерні рейси. Постійні рейси здійснювались тільки у Київ і Москву. Навіть якщо завтра війна закінчиться й окуповані території повернуться до України, я не думаю, що новий аеропорт буде економічно вигідним», — переконаний він.

Ще одне питання — чи взагалі доцільно будувати новий аеропорт недалеко від того, що вже є.

«Де будувати? У Словʼянську? Поблизу Харків (174 км — ред.), який має потужний аеропорт. І сенсу робити поруч аеропорт немає. Потрібно, щоб вони були за 500-600 км. Чому немає аеропорту на Чернігівщині? Тому що до Києва — 110 км. Це одна година, якщо їхати машиною», — підкреслює Жорохов.

Забаганка ціною у мільярди

Колишній перший заступник міністра транспорту та зв'язку Василь Шевченко припускає, що ідея побудови аеропорту йде не від авіаційної галузі:

«Я так розумію, це одні й ті ж люди пропонували — що Порошенку, що Зеленському. І це не авіатори, а будівельники. Будівельникам за щастя щось побудувати за мільярд. Галузь лобіює сама себе. Дороги — так, що ще? Аеропорти можна. Що ще? Міста. Що ще?»

За словами Василя Шевченка, новий аеропорт може коштувати платникам податків приблизно стільки ж, скільки побудова злітно-посадкової смуги в аеропорту Дніпра. Зараз планується, що її будівництво триватиме три роки й обійдеться державі у 3,95 мільярда гривень.

«Найскладніше в аеропортах — злітно-посадкова смуга. Туди бізнес не буде вкладатись, тому що це кошти, які дуже повільно повертаються. Але бізнес завжди вкладається у термінал. У терміналах є комерційна привабливість, бо там є всі ці торгівельні центри», — пояснює Шевченко.

Зазначимо, що є і приклад затратнішого будівництва — реконструкція аеропорту «Донецьк» обійшлась державі у 870 мільйонів доларів (майже 7 мільярдів гривень за курсом 2012 року, а за сучасним — фантастичні 23 мільярди гривень).

Найближче безпечне місце для літаків

«Відстань від сучасної лінії розмежування має бути не менше ніж 150 км, — каже військовий оглядач Михайло Жорохов. — Беремо лінію розмежування, відміряємо 150 км і, умовно кажучи, отримаємо Харків. В інший бік є Запоріжжя, Дніпро. Є бердянський військовий аеродром, який використовувався у радянські часи. Привести його до ладу і зробити з нього цивільний буде в рази дешевше».

За словами голови Луганської ОДА Сергія Гайдая, безпечною відстанню від лінії розмежування є близько 120 км. Зазначимо, що у Донецькій області немає жодного населеного пункту, який був би на такій відстані від лінії зіткнення.

«Якщо у нас пріоритет на залучення європейських компаній, то вони, думаю, без особливого ентузіазму розглядатимуть можливість туди літати. Але це не означає, що вони зовсім не розглядатимуть. Зараз авіатори готові йти на все, щоб запустити галузь», — запевняє Василь Шевченко.

Ізраїльський досвід

Чи є в інших країнах світу, де час від часу загострюються збройні конфлікти, аеропорти неподалік лінії фронту?

Наприклад, міжнародний аеропорт «Тбілісі» у Грузії розташований за 55 кілометрів від непідконтрольної уряду території Південної Осетії. А міжнародний аеропорт «Гянджа» (Азербайджан) — за 60 кілометрів від Нагірного Карабаху.

Але найцікавішим є приклад Ізраїлю.

Аеропорт ім. Бен-Гуріона вважається найбезпечнішим аеропортом у світі, хоча розташований за 10 кілометрів від Західного берега річки Йордан і у 60 км від Сектора Гази. Обидві ці території контролюються Ізраїлем, однак звідти періодично розгортаються атаки на цю державу.

«Я свого часу спілкувався з офіцером охорони цього аеропорту, — розповідає військовий оглядач Михайло Жорохов. — Вони контролюють територію, з якої може бути пуск ракети з переносного зенітно-ракетного комплексу. Охорона аеропорту працює як спецпідрозділ у цивільному. Там спостережні пости, датчики, термодатчики… Крім того, в самому аеропорту стоять зенітно-ракетні комплекси, які можуть відбити навіть пряму атаку».

Та втілити це в українських умовах, на думку військового оглядача, практично неможливо:

«У нас інша ситуація — росіяни можуть поставити будь-яку систему, навіть „Бук“. До того ж в аеропорту ім. Бен-Гуріона служать виключно ветерани спецпідрозділів. Така собі державна цивільно-військова компанія. Але втілити це в Україні… Навіть в ізраїльських умовах це коштує дуже багато».