Порошенко зволікає із реформами (огляд преси)

«Корупція та кумівство усе ще залишаються буденними явищами в Україні. Багаті олігархи з усіх можливих таборів, як і раніше, диригують у політиці та контролюють ключові галузі промисловості. Складається враження, наче вони стоять поза правом та законом. Ознак прориву в боротьбі з цим споконвічним лихом поки не намічається. Тож критика на адресу уряду абсолютно обґрунтовано зростає. Дедалі більше в її центрі опиняється особа прем'єр-міністра Арсенія Яценюка. Багато українських громадян вже закидають йому відсутність волі до реформ. Заклики про відставку лунають дедалі гучніше. А що ж Порошенко? Він також весь час зволікає. Перш за все тоді, коли йдеться про обмеження влади олігархів. Можливо, тому що він сам є одним з них», – припускає керівник української редакції Deutsche Welle Бернд Йоганн.

«Паралелі, які проводять між Україною та Польщею, є не зовсім вірними. Польща у 90-і не тільки на втратила своїх територій у результаті вторгнення, але і не була такою вразливою через економічний шантаж Росії. Захід не може вливати необмежену кількість грошей в Україну без встановлення умов. Він також не може відрізати країну, насильницькі відрізану від своєї виробничої бази, 2 мільйони мешканців якої є емігрантами та економічна доля якої значною мірою залежить від інтриг Кремля. Більша частина пакету гуманітарної допомоги Україні має бути надана незалежно від реформ, пов’язаних із фінансуванням. Від початку кризи країни ЄС надали Україні допомоги тільки на 139 мільйонів євро. Для порівняння, у 2011-му Єврокомісія виділила більше коштів для фермерів, продукція яких була заражена інфекцією кишкової палички», – пише The Economist.

«Наступний наступ, вірогідно, розпочнеться на північ від Донецька. У місті Авдіївка, яке розташоване в 16-и кілометрах від Донецька та контрольованому українською армією, мешкає менше 35 тисяч осіб, але там також знаходиться коксохімічний завод, один з найбільших виробників коксу в Європі. Його захоплення стане не тільки стратегічно важливою перемогою для сепаратистів – але й допоможе зміцнити відносини між сепаратистами та Ринатом Ахметовим, власником цього заводу та одним із найбагатших українців. Більше того, місцеві мешканці мабуть будуть тільки раді потрапити під контроль сепаратистів. Більшість з них дивляться російське телебачення, тому що українські канали тут не працюють», – підкреслює Newsweek.

«В останні десятиліття з’явився новий тип авторитарних урядів, які краще адаптовані до ери глобальних медіа, економічної взаємозалежності та інформаційних технологій. «М’які» диктатори концентрують владу, придушують опозицію та знищують систему стримування і противаг, рідко застосовуючи будь-яке насильство. Такі неліберальні лідери як Альберто Фухіморі у Перу, Володимир Путін у Росії, Віктор Орбан в Угорщині, Реджеп Таїп Ердоган у Туреччині, Махатхір Мохамад у Малайзії та Уго Чавес у Венесуелі – загрожують переробити світовий порядок під себе, відмовившись від принципів свободи та права на користь цинізму та корупції. Вони користуються недосконалістю західних країн. Заходу треба зрозуміти те, як працюють ці режими та те, як з ними боротись», – пишуть в The New York Times Сергій Гурієв та Деніел Трейсмен.