Президент Зеленський до Дня Конституції відзначив держнагородами низку діячів культури, науковців і спортсменів — серед них опинилися репер Потап, співачка Тіна Кароль, телеведуча Алла Мазур, а також молоді кіношники Антоніо Лукіч і Наріман Алієв. Ми розібралися, кого, чим і за що нагороджує глава держави.

Кого нагородив Зеленський?

Всього у списку нагороджених до Дня Конституції 21 людина. Серед них лише одне звання «народного» — народним артистом став актор і комік Олег Філімонов. «Заслуженими» стали співаки Арсен Мірзоян і Олексій Потапенко (репер Потап), кінорежисери Наріман Алієв й Антоніо Лукіч, а також тренерка легкоатлетів Ірина Пустовойт.

Решту відзначених голова держави нагородив орденами князя Ярослава Мудрого, княгині Ольги, «За заслуги» та «За мужність» різних ступенів. Колишню головну продюсерку «ТСН» Олену Несміян і старшого лейтенанта поліції Дарвіна Потуданського нагородили посмертно. Утім, у соцмережах і медіа найбільше уваги було до «зіркових імен»: серед нагороджених цього разу Марія Єфросиніна, Ірина Білик, Тіна Кароль, репер Потап і ведуча «ТСН» Алла Мазур. 

Тепер заслужений артист Олексій Потапенко — продюсер, композитор і співак, відомий передусім як репер Потап. У 2000-х він був учасником гіп-гоп гурту «Вхід у змінному взутті», а потім прославився своїм дуетом із Настею Каменських. 

Ірину Білик, яка вже і заслужена, і народна, відзначили орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. У 90-х Білик була настільки популярною, що посольство США запросило її виступити для тодішнього американського президента Білла Клінтона під час його візиту до Києва. У 2004-му Ірина Білик взяла участь у «зірковому турі» на підтримку Віктора Януковича, а вже у 2009-му у подібному, але на підтримку Юлії Тимошенко. 

Теж заслужену та народну Тіну Кароль також відзначили орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. Так само як і Білик, Кароль у 2009-му брала участь у «зірковому турі» на підтримку Юлії Тимошенко, а от для Януковича співала лише на його ювілеї. Перша хвиля її популярності припала на другу половину 2000-х, у 2007-му вона представляла Україну на «Євробаченні». А от з початку 2010-х і дотепер вона багато виступає як ведуча, суддя чи тренер у різноманітних телепроєктах.

Орден княгині Ольги ступенем вище отримала телеведуча Алла Мазур. Від здобуття Україною незалежності вона працювала на УТ-1, а з 1997-му — обличчя «ТСН». Саме Мазур була ведучою першого випуску новин на «1+1». Тоді ж, наприкінці 1990-х вона отримала орден княгині Ольги ІІ ступеня, тож теперішня нагорода для неї послідовна.

Іншу телеведучу, Марію Єфросиніну, глава держави нагородив орденом «За заслуги» ІІІ-го ступеня. На початку 2000-х вона вела ранкове шоу «Підйом» на «Новому каналі», завдяки якому й здобула популярність. Відтоді вона працює на великих телешоу та церемоніях — зокрема, у 2005-му була ведучою «Євробачення», що відбувалося в Києві.

Що це за нагороди?

Почесні звання «народних» і «заслужених» Україна успадкувала від СРСР. Найчастіше ми чуємо про них, коли йдеться про артистів, але таких нагород дуже багато — лише «заслужених» існує близько 40: існують відзнаки для донорів, працівників сфери послуг, ветеринарів, метрологів і раціоналізаторів. Колишній міністр культури Володимир Бородянський в інтерв’ю hromadske заявив, що вважає звання «народних» і «заслужених» пережитком комунізму та виступив за їхнє скасування — але зауважив, що цей процес гальмується складністю врегулювання питання оплати праці тих, хто вже має такі відзнаки. 

Решта ж звань і орденів виникли вже за незалежності — більшість створили до 2000-го року. Загалом система державних нагород в Україні доволі складна — не кожному вдасться швидко розібратися, чим відрізняються ордени Ярослава Мудрого та Богдана Хмельницького, ще й різних ступенів. Хоча зі ступенями загалом діє простий принцип: чим ближчий ступінь до першого, тим він вищий і, відповідно, вагоміший внесок відзначає.

Особливо нагородою є орден княгині Ольги — нею нагороджують лише жінок. А от орденом «За мужність», попри маскулінність назви, нагороджують не лише чоловіків. 

А нагороди для «зірок» справді потрібні? 

Державні нагороди загалом слугують для відзначення внеску людини у захист і розвиток держави. Такі відзнаки закріплюють певний статус і надають її володарю деякі переваги. Наприклад, звання «народних» передбачають надбавки до зарплати на держпосадах у 40% від окладу, а «заслужених» у 20%. Звання «заслуженого артиста» прирівнюється до наукового ступеня кандидата наук, а «народного» — до професорського звання. Крім того, «народні артисти» мають право бути похованими на Байковому цвинтарі у Києві. 

Якщо деякі нагороди передбачають пільги, то деякі просто залишаються почесним рядком у біографії. Для майже абсолютної більшості українських «зірок» надбавка на держпосаді не є актуальною, тож «заслужений» і «народний» стають радше приємним додатком, який ведучі заходів оголошують перед іменем. Деякі митці навіть виступають проти таких нагород: так, Олег Скрипка свого часу відмовився від звання заслуженого артиста.

Окрему критику викликають списки нагороджених: нові народні артисти опиняються у товаристві депутата Держдуми РФ і прибічника бойовиків Йосипа Кобзона, а також багатьох інших російських естрадників, багатьом з яких нині заборонено в’їзд до України. Ексміністр культури Нищук критикував списки нагороджених званням народного артиста через жанрову неузгодженість — поруч з оперним співаком там міг опинитися виконавець тюремного шансону. 

Утім, у світі подібна практика існує чи не в усіх країнах — і суперечки виникають повсюдно. 

Поділитись: