Працівники системи: що відомо про підозрюваних у вбивстві Кирила Тлявова?

Володимир Петровець

Володимир Петровець, 42 роки, — старший сержант Нацполіції Київської області.До затримання він жив і працював у Переяславі-Хмельницькому.

У його декларації для Національної агенції запобігання корупції написано, що він має трьох дітей: Уляну, Поліну та Станіслава.

Слідчі наразі перевіряють версію, чи міг 14-річний син Станіслав Петровець стріляти у п’ятирічного Кирила Тлявова.

Свою кар’єру у правоохоронних органах Петровець почав у 1999 році, інспектором ДАІ. Через шість років він перейшов на роботу у батальйон спеціального призначення «Кобра», з якого знову повернувся до ДАІ.

У 2015 році підозрюваний починає працювати патрульним поліції. Утім, вже наступного року він не пройшов переатестацію, тож був звільнений через “невідповідність займаній посаді”. Володимир Петровець набрав 44 бали із мінімальних 50.

Після цього Петровця перевели у запас Збройних сил України, поставивши на військовий облік. За словами члена атестаційної комісії Нікіти Лисенка, який був у складі комісії, що рекомендувала звільнити сержанта, працівники поліції з малих міст та селищ тоді набирали бали трохи вище прохідних:

«По Київській області приблизно чверть особового складу звільнили. З них близько 12% пройшли вже нову комісію і повернулися на роботу, тому що ніхто не хоче працювати в поліції. Кваліфікований юрист, що заробляє 40-60 тисяч гривень у компанії, не поїде працювати у Фастів навіть старшим слідчим (у поданій Петровцем декларації НАЗК його заробітна платня складає близько 14700 гривень на місяць — ред.)», — розповідає Лисенко.

Проте, історія Володимира Петровця не завершується його звільненням. У січні 2018 року суддя Окружного адміністративного суду Києва Дмитро Костенко поновив Петровця на посаді. Згідно з рішенням суду, висновок атестаційної комісії визнали протиправним та скасували.

Третього червня, в день смерті п’ятирічного Кирила, суддя Костенко, за результатами співбесіди, пройшов кваліфікаційне оцінювання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Рішенню комісії передувала заява Громадської ради доброчесності, яка стверджувала про невідповідність судді Дмитра Костенка критеріям доброчесності та професійної етики. Зокрема, у заяві йшлося про те, що у 2017 році суддя Костенко збив у Києві 15 річну дівчину, але винним у аварії визнали її батька.

Окрім того, Генеральне управління Національної поліції мало виплатити Петровцю компенсацію (82 тисячі гривень) за вимушений прогул.

«Не можна роз’єднувати поліцію та суди, це одна система, що працює у зв’язці. Безумовно, суди винні, але винне також і недосконале законодавство, згідно з яким суди могли винести таке рішення», — розповідає Валерій Невструєв, один із членів комісії, що рекомендувала звільнити Петровця.

У 2018 році Володимир Петровець почав працювати в секторі превенції водної поліції у Переяславі-Хмельницькому.

Іван Приходько

Інший підозрюваний у справі — Іван Приходько, 31 рік. На момент затримання він працював інспектором водної поліції ГУ Нацполіції Київської області. У 2007 році він закінчив Київський індустріальний технікум, а 2017 отримав ще одну освіту в Переяслав-Хмельницькому педагогічному університеті імені Григорія Сковороди.

За інформацією народного депутата України Мустафи Найема, Приходько працював у ДАІ водієм сектору матеріального забезпечення Голосіївського районного управління МВС.

У 2015 році став командиром відділення взводу п’ятої роти київської поліції. Проте, у 2016 році Івана Приходька також звільнили за «невідповідність», але поновили вже наступного дня рішенням того ж Окружного адміністративного суду Києва. З 2018 року Приходько працював у групі швидкого реагування поліції у Переяслав-Хмельницькому.

П’ятого червня, після смерті Кирила Тлялова, Володимира Петровця та Івана Приходька звільнили зі служби в поліції.

Дивіться ткож інтерв'ю із радником міністра внутрішніх справ Іваном Варченком про те, чому переатестація поліцейських провалилася.

Авторка: Тетяна Безрук