«Право говорити про трагедію є в людей, чиї предки тут лежать». Дзеркальне поле в Бабиному Яру

Великі силуети з чорної тканини, моторошна музика та пронизливий вітер — до 79-ї річниці масового розстрілу євреїв у Бабиному Яру відкрили аудіовізуальну інсталяцію. Це тимчасовий артоб'єкт, створений під егідою артдиректора майбутнього меморіалу «Бабин яр» Іллі Хржановського — російського режисера, чию постать в Україні сприймають доволі неоднозначно. Після скандального фільму «Дау», до зйомох якого залучили дітей-сиріт, Хржановському закидали звинувачення в бажанні перетворити місце загибелі десятків тисяч євреїв на майданчик для психологічних експериментів. Крім того, до створення меморіалу долучені російські митці та історики, а також російські спонсори.

Церемонію відкриття підготував український театральний режисер Влад Троїцький. Її відвідали президент Володимир Зеленський, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко та мер Києва Віталій Кличко. Автор ідеї та концепції самої інсталяції «Дзеркальне поле» — україно-британський медіахудожник Максим Демиденко.

Частина інсталяції розташована уздовж Алеї Скорботи (від вулиці Юрія Іллєнка до пам’ятника «Менора») і на площі біля пам’ятника «Менора». Там у стовпи вмонтовані 32 динаміки, які створюють звуковий коридор. З кожної колонки лунають дорослі й дитячі голоси, які перелічують імена жертв Бабиного Яру.

Поблизу кам’яні фігури з монокулярами — відеомоніторами з текстом українською, англійською, російською та на івриті. На них можна побачити та почути історії праведників, які в Україні рятували євреїв, свідків трагічних подій та інформацію про загиблих.

«Аудіоінсталяція дозволить композиторам і музичним кураторам створювати багатоголосні композиції. Для слухача це проєкт не про прослуховування музики, а про глибоке емоційне занурення у звуковий простір», — каже Демиденко.

«Людина може тут погуляти, подумати й опинитись у такій собі «машині часу». Там лунають пісні, які співали у 1920-30-ті роки мовою ідиш, є твори видатних композиторів. У цьому дзеркалі часу можна побачити й самого себе, і своє минуле, і те трагічне минуле, про яке не можна забувати, щоб це не повторилося знову», — пояснив художній керівник меморіалу «Бабин Яр» Ілля Хржановський.

Друга частина інсталяції — це сорокаметровий дзеркальний диск із високими дзеркальними металевими колонами. Цю частину розстріляно кулями того ж калібру, яким розстрілювали євреїв в 1941 році. У цих стовпах відвідувачі бачитимуть свої віддзеркалення з отворами від куль. З самих отворів щогодини лунає звук, що символізує пам'ять про жертв розстрілів, а вночі світять промені світла.

«Людина, підходячи сюди, бачить своє відображення в цих колонах, у цих кулях, оскільки кожна вбита душа — це рана в нашому серці», — пояснює ідею інсталяції Хржановський.

Один із праведників народів світу, який рятував євреїв в 1940-і роки, Василь Назаренко також відвідав церемонію відкриття: «Я вдячний, що історію вивчають. Цей пам’ятник буде нагадувати, і люди більше не допустять таких трагічних подій».

Ця інсталяція — тимчасовий артоб'єкт, який дозволяє зрозуміти концепцію та бачення майбутнього меморіалу «Бабин Яр». Після церемонії відкриття до проєкту долучаться інші світові митці. Третього листопада до Бабиного Яру привезе свій проєкт сербська мисткиня Марина Абрамович.

Що кажуть противники меморіалу?

У квітні цього року з’явився відкритий лист до наглядової ради меморіалу. У ньому українські діячі культури вимагали звільнити Хржановського з посади художнього керівника проєкту. Автори листа розкритикували концепцію та методи російського режисера.

Зокрема, «побудову "психометричних алгоритмів", участь в експериментах, "в яких відвідувачі опинятимуться, зокрема, в ролі жертв, колаборантів, нацистів і військовополонених, яких змушували спалювати трупи" тощо».

Лист підписали, зокрема, голова правління «Суспільного» Зураб Аласанія, письменник Сергій Жадан, письменниця Оксана Забужко, журналіст Вахтанг Кіпіані, художниця Алевтина Кахідзе.

Також проєкт неодноразово критикували за те, що його здійснюють на гроші російських благочинців та за участі російських митців.

«Проєкт профінансований російськими олігархами, і він, між тим, був і є альтернативним до того, який ми втілювали за участю української держави, тобто Мінкультури та Інституту нацпам’яті. Пробачте, але я не вірю в якісь благочинні цілі російських “грошових мішків”, а тим більше в такій чутливій темі української історії, як Бабин Яр», — заявив колишній очільник Інституту національної пам’яті, а нині народний депутат Володимир В’ятрович.

А співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин України Йосиф Зісельс назвав цей проєкт «троянським конем, якого Путін дарує Україні».

Що відповідають автори проєкту та його прихильники?

«Наше завдання — зробити так, щоб у парку був меморіал. Багато спекуляцій, як і для кожного об’єкту, який зводять. У наглядовій раді є німці, євреї, американці, українців багато, і казати, що це якийсь там таємний вплив російських мільярдерів — це не більше ніж спекуляція», — запевнив під час церемонії відкриття мер Києва Віталій Кличко.

«Я думаю, що ця інсталяція та інші об’єкти, які ми робимо, все це дасть людям, які мають упереджену думку, зрозуміти, що ми робимо», — розповідає Ілля Хржановський.

Невдоволення стосовно того, що меморіал розробляють російські митці за російські гроші, режисер назвав дурницями:

«Люди, коли п’ють “Моршинську”, телефонують по Київстару чи несуть гроші в Альфа-банк, вони ж не сприймають це як російське. Право говорити про трагедію — у людей, предки яких тут лежать. З іншого боку, наш проєкт настільки відкритий, ми стараємося рухатися все далі, що всі ці розмови розчиняться, тому що вони — просто дурниці».