Правозахисники продовжать працювати у Криму незважаючи на «стоп-лист» – Юров

Навіть якщо Кримську польову місію з прав людини визнають «небажаною» організацією у Росії, правозахисники продовжать працювати у Криму.

Про це розповів в ефірі Громадського керівник Кримської польової місії з прав людини Андрєй Юров.

«Зараз створена велика коаліція з українських, російських та міжнародних правозахисних організацій. Вона називається «Ініціативна група з прав людини у Криму». Вона буде працювати, і там будуть окремі тематичні коаліції. Тобто робота в Криму міжнародних правозахисників за участю українських правозахисників триватиме. Ситуація буде більш складною, але повна втрата моніторингу не відбудеться», – повідомив він.

Юров зазначив, що організації доведеться припинити свою діяльність у разі, якщо вона таки потрапить під дію нового закону.

«Якщо генпрокуратура РФ нас визнає «небажаною» організацією у Росії, відповідно будь-які контакти із «небажаною» організацією будуть кримінальним злочином згідно із новим законом про «небажані організації», – підкреслив Юров.

«Справа у тому, що, мабуть, якісь структури прийняли політичні рішення. … дуже часто у Росії політичні рішення важливіші за будь-які правові», – додав він.

Крім того, Юров зазначив, що кримчани, які контактують з представниками Кримської польової місії з прав людини, у разі проголошення її «небажаною» в РФ, можуть опинитися під кримінальним переслідуванням.

«Можуть бути невтішними наслідки для російських громадян, які брали участь в роботі Кримської польової місії до цього моменту. Тобто, наслідки будуть дуже важкими, я навіть не хочу говорити про це. А з того часу, коли вона (організація – ред.) буде проголошена небажаною, будь-які контакти росіян, і будь-які контакти, звісно, кримчан, з цією структурою, будуть неможливі, тобто вони будуть підпадати під кримінальне переслідування», – сказав Юров.

Нагадаємо, Рада Федерації Росії направила до Генпрокуратури список із 12 іноземних організацій, які рекомендує перевірити на відповідність закону про «небажані організації».

До так званого «стоп-листа» увійшли Інститут «Відкрите суспільство» (Фонд Сороса), Національний фонд демократії, Міжнародний республіканський інститут, Національний демократичний інститут з міжнародних питань, Фонд Макартуров, Freedom House, Фонд Чарльза Стюарта Мотта, Фонд «Освіта для демократії», Східно-Європейський демократичний центр, Світовий конгрес українців, Український Всесвітня координаційна рада та Кримська польова місія з прав людини.