Президент Польщі про Волинську трагедію: Нам потрібна історична правда

В контексті Волинської трагедії необхідна історична правда, на якій можна будувати польсько-українські відносини.

Про це сказав президент Польщі Анджей Дуда під час покладання квітів до пам’ятника жертвам Волинської трагедії у варшавському районі Жолібож, передає «Польське радіо».

«Нам потрібна історична правда, бо тільки на ній можна будувати добрі взаємовідносини. Можливо, для багатьох буде складно це визнати, але правду треба показувати для того, аби можна було будувати добрі взаємини, навіть якщо це важко. Це завдання як для однієї, так і для другої сторони», – сказав президент.

За його словами, треба робити все, аби «озвучувати правду, показувати її з обох сторін».

Він додав, що на тему Волинської трагедії говорив з президентом України Петром Порошенком.

«Маю надію, що будуть внесені зміни до прийнятих якийсь час тому законодавчих ініціатив в Україні, бо це важливо з оглядну на встановлення історичної правди», – сказав Дуда.

За його словами, він оцінив жест президент України, який кілька днів тому вшанував жертв Волинської трагедії поклавши вінок біля меморіалу, «як важливий жест, як жест миру».

«Я сприйняв його також як жест дружби і думаю, що цей жест мають оцінити усі», – сказав Дуда.

Нагадаємо, Сенат Польщі ухвалив резолюцію щодо Волинської трагедії. Сенатори закликають польський Сейм встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв «геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої».

У резолюції йдеться про те, що «памʼять про жертв злочину, скоєного в 1940-ві роки українськими націоналістами, досі не була належним чином увічнена, а масові вбивства не були названі, за історичною правдою, геноцидом».

Волинська трагедія — це обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською повстанською армією та польською армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту, та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Кількість жертв, яку називають дослідники, сильно варіюється. За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинуло щонайменше 100 тисяч осіб (головним чином — польські селяни), з яких 18 тисяч — із встановленими прізвищами, а з українського боку — до кількох тисяч осіб.