Володимир Зеленський, Ангела Меркель, Еммануель Макрон, Володимир Путін, Париж, 9 грудня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/LUDOVIC MARIN / POOL

Пізно ввечері 9 грудня завершилася зустріч лідерів України, Німеччини, Франції та Росії в «Нормандійському форматі», що покликаний розв'язати конфлікт на Донбасі. Після низки двосторонніх зустрічей Меркель, Макрон, Зеленський і Путін провели спільну розмову, за результатами якої дали пресконференцію. hromadske зібрало ключові тези.

Коротко:

Про що домовилися:

  • розведення військ у трьох районах до березня 2020 року;
  • обмін полонених до кінця року;
  • повне припинення вогню до кінця року;
  • постійний особливий статус для Донбасу;
  • розширення мандату СММ ОБСЄ;
  • наступна зустріч у «нормандському форматі» відбудеться до квітня 2020 року.

Про що НЕ домовилися:

  • проведення місцевих виборів на Донбасі;
  • відновлення Україною контролю над кордоном;
  • транзит газу.

Мінськ

У своїх заявах за підсумками «нормандської зустрічі» усі лідери підкреслили, що подальше врегулювання конфлікту на сході України повинно здійснюватися на основі Мінських домовленостей від лютого 2015 року.

Зокрема, в заключному комюніке окремим блоком вказана необхідність впровадити політичну частину «Мінська». Зокрема, сторони «вважають за необхідне інкорпорувати «формулу Штайнмаєра» в українське законодавство згідно з версією, узгодженою «нормандською четвіркою» та Тристоронньою контактною групою».

Президент України Володимир Зеленський під час саміту в Парижі, 9 грудня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/CHARLES PLATIAU/POOL

Крім того, йдеться про переведення дії Закону про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей на постійну основу.

Мир

Серед інших домовленостей — повне припинення вогню до кінця 2019 року. Також у 3 населених пунктах до кінця березня 2020 року відбудеться розведення сил. Ангела Меркель у своїй вступній заяві на пресконференції сказала, що це будуть зони «біля Станиці та Петрівського».

Крім того, до кінця 2019 року має відбутися обмін полонених за форматом «всіх на всіх». Почати обмін мають з «усіх встановлених на всіх встановлених», на чому також наголосив Володимир Путін.

Протягом 30 днів Тристороння контактна група має погодити нові пропускні пункти через лінію розмежування. А ще — погодили оновлений план розмінування територій, уражених конфліктом.

Канцлерка Німеччини також зауважила, що мандат Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ розширять: тепер вона працюватиме цілодобово, а не 12 годин, як раніше, на всій території України.

Що далі?

Сторони погодилися провести наступну зустріч у «нормандському форматі» протягом чотирьох місяців тобто до кінця квітня 2020 року. Утім під час заяв і відповідей на питання лідери країн частіше вживали формулювання «через 4 місяці».

Міністри закордонних справ і політичні радники сторін «нормандського формату» будуть відповідальні за впровадження досягнутих сьогодні домовленостей.

Відповідно до них, парламенту України потрібно буде проголосувати за продовження дії поки ще чинного Закону про особливий статус окремих районів Донбасу і за імплементацію «формули Штайнмаєра» в законодавство.

Ангела Меркель і Еммануель Макрон, Париж, 9 грудня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/LUDOVIC MARIN/POOL

Про що не домовилися?

Не було підсумкових заяв про новий формат перемовин щодо Криму та угоди про транзит газу між Україною та Росією. Раніше вони називалися серед імовірних тем двостороннього обговорення на рівні Україна-РФ.

Відповідаючи на запитання про домовленості щодо газу між Україною та Росією, Путін згадав дитячий віршик «А у нас в квартире газ» і сказав, що в разі домовленості з Україною вона зможе отримувати газ на 20-25% дешевше. Ані про графік перемовин, ані про їхні умови Путін нічого не сказав.

Нагадаємо, що крайній термін підписання договору про транзит газу через Україну — 13 грудня.

Не домовилися й сторони про повернення контролю над кордоном з РФ в районах окупованого Донбасу. Раніше hromadske з посиланням на джерело в українській делегації повідомляло, що Путін пропонував спершу провести вибори на непідконтрольних територіях, а вже після цього Україна матиме можливість отримати контроль над російською ділянкою кордону. Цю пропозицію Зеленський відкинув.

Путін під час пресконференції наголосив, що встановлення контролю України над кордоном залежить від виконання Мінських домовленостей — тобто спершу на окупованих територіях мають пройти вибори. Щодо цього, до речі, остаточного рішення також не ухвалили: питання виборів буде окремо проговорюватися в межах Тристоронньої контактної групи до наступного саміту «нормандської четвірки».

Ще одне питання, яке Путін прокоментував окремо — це російськомовні громадяни в Україні. «Хочу відмітити, що в Україні 38% населення вважають себе російськомовними», — заявив він. Звідки Володимир Путін узяв ці дані, незрозуміло. За даними опитування КМІС від березня 2019 року, в побуті «переважно або тільки російською мовою розмовляють 28,1% українців (в т.ч. 15,8% розмовляють тільки російською мовою)».

Він також згадав мовний закон, згідно з яким у 2020 році всі російськомовні школи переводяться на українську мову. «Наскільки мені відомо, представники інших шкіл: угорські, румунські, польські, тільки з 2023 року. Начебто угорців в Україні більше, ніж російськомовних. Погодьтеся, це викликає у нас питання, на які в нас немає відповідей», — сказав Путін.

На українську мову викладання російськомовні школи справді переводяться з 2020 року — як і решта шкіл, де викладання здійснюється не мовами ЄС чи мовами корінних народів; для них таке переведення буде чинним з 2023 року. Венеційська комісія Ради Європи вже порадила Україні переглянути відповідні норми закону.

дивіться та читайте про усі деталі саміту

Нагадаємо, 9 грудня у Парижі вперше за три роки відбулась зустріч у «нормандському форматі». Аби відновити перемовини щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, у французькій столиці зустрілись лідери України, Росії, Німеччини та Франції.

Після низки двосторонніх розмов лідери «нормандської четвірки» зібралися разом. Їхні перемовини перервали для особистої зустрічі Володимира Зеленського та Володимира Путіна — першої для обох лідерів: досі вони провели чотири телефонних розмови.

Вона тривала близько 1 години 20 хвилин і завершилася після 21:00 за місцевим часом (22:00 за Києвом). У цей час Меркель і Макрон були на робочій вечері. Після особистої зустрічі до глав Німеччини та Франції доєдналися і Зеленський із Путіним.

Поділитись: