Журналіст Рахманін заявив, що знайшов «прослушку» у своєму кабінеті

Заступник головного редактора видання «Дзеркало тижня» Сергій Рахманін стверджує, що виявив у своєму робочому кабінеті пристрій для прослуховування.

Про це він написав 19 грудня у Facebook.

«Отакий подарунок знайшов сьогодні. Либонь, Святий Миколай підсуєтився. Питання тільки одне. Чому «жучок» такий нестильний? Вперше аналогічний «реманент» виявив у себе в кабінеті ще в 1996-му. І той «жук» був такий же кустарний і незграбний. Не втомлююся повторювати: їй-бо, несмак і архаїчність колись згублять нашу державу», — написав журналіст.

Зазначимо, що схема будь-якого «жучка» складається з кількох умовних блоків: елемента живлення, мікрофона, генератора носійної частоти, блока модуляції та підсилювача сигналу. У сучасних моделях останні три блоки можуть бути об’єднані в один чіп.

Приклад пристроїв для прослуховування Скріншот з відео

Старіші моделі виконані на кількох десятках окремих елементів: транзисторах, резисторах, конденсаторах, котушках індуктивності тощо.

На схемі зі світлини Рахманіна не видно жодного зазначеного блока, окрім випромінювача звука — динаміка, який умовно може виступати в ролі мікрофона, проте у пристроях для прослуховування, зазвичай, використовують спеціальні конденсаторні мікрофони, які мають дуже високу чутливість. Це дозволяє «почути» віддалені від пристрою звуки. Натомість, чутливість динаміка в непритаманній для нього ролі мікрофона — значно слабша, що навряд чи дозволить використовувати такий пристрій у ролі «жучка».

Плата від іграшки «Звукова скринька». Конструктивні елементи схожі на плату, яку знайшов Сергій Рахманін Скріншот з відео

На фото може бути плата з китайської іграшки 90-х років. Про це свідчить низка деталей: плата зліва, ймовірно, не несе жодного  функціоналу, колір великої плати нагадує колір дешевих плат, які використовували у 80-90 роки минулого століття. Також про це може свідчити якість дротів і пристрою загалом.