Провал у «місті мрії». Як Зеленський з Ахметовим програли в Кривому Розі

6 грудня, у День Збройних сил України, у Верховного головнокомандувача відбувся один з найважливіших політичних боїв. У рідному місті Володимира Зеленського проходив другий тур виборів міського голови. І цей бій Зеленський програв.

Не просто програв. Це провал його союзу з олігархом Рінатом Ахметовим. Союзу, на який президент пішов задля того, щоб перетворити рідне місто на «місто мрії».

Як пройшли вибори

Вибори у Кривому Розі цікаві не лише тим, що це рідне місто Зеленського. Це важливе місто в політичному та економічному плані.

Кривий Ріг посідає 6-7 місце серед українських міст за чисельністю населення та розміром міського бюджету. Майже 8 мільярдів гривень у міській казні — далеко не всі органи влади мають у розпорядженні такі суми.

Тож на цьому місті зійшлися інтереси найвпливовіших осіб країни. Але для патріотичної частини населення другий тур був виборами без вибору. Бо в ньому зійшлися дві проросійські сили.

Дмитро Шевчик — кандидат від «Слуги Народу». Але більше відомий як менеджер Ахметова. Він — гендиректор Центрального гірничо-збагачувального комбінату, який входить до холдингу «Метінвест».

Проте називати Шевчика людиною Ахметова не зовсім правильно. Він більш близький до партнера олігарха — Вадима Новинського. З останнім Шевчик зійшовся по лінії УПЦ МП.

Костянтин Павлов — кандидат від «Опозиційної платформи — За життя». Людина чинного мера Юрія Вілкула.

«Павлов — це зло, а Шевчик — незрозуміла особа», — коротко підсумовує для hromadske представниця місцевого осередку партії «Сила людей» Світлана Сова.

Щойно 6 грудня дільниці у Кривому Розі зачинилися, як були проголошені результати двох екзитполів. З геть різними підсумками.

Телеканал «Україна-24» (належить Ахметову) проголосив переможцем Шевчика. Екзитпол на замовлення фонду «Українська політика» показував у нього 52,61%, у конкурента — Павлова — 46,05%. Це фонд політолога Костя Бондаренка. Сам він був гостем студії телеканалу того вечора.

В ефірі телеканалу Newsone (належить до сфери впливу Віктора Медведчука) оголосили перемогу Павлова. Він зі значним відривом випереджав Шевчика — 58,86% проти 41,14%. Цей екзитпол належав Центру дослідження розвитку територій. Керівником Центру є Микола Чорний, який обрався до міськради Дніпра від ОПЗЖ.

Геть різні настрої були і в штабах.

Довірена особа Шевчика Євген Ковальов в ефірі «Україна-24» нарікав на масові підвози людей до дільниць.

«В основному це люди пенсійного віку. Як ми знаємо, за допомогою підвозу реалізується підкуп виборців. Таких порушень було більше 50 протягом дня», — заявив Ковальов.

А от Павлов в ефірі медведчуківських телеканалів запевняв, що значних порушень зафіксовано не було.

«Наше завдання — чесно порахувати результат», — підсумував він.

Поки триває підрахунок голосів, джерела hromadske у партії «Слуга Народу» визнали, що їхній кандидат вибори програв.

«Буває, коли ти програєш, а буває, коли опонент виграє. Ми зібрали майже вдвічі голосів більше, ніж у 1 турі. Тому це не такий вже програш всуху. Але опоненти виграли, бо змогли правильно об'єднатися», — пояснило джерело hromadske.

Ще за 10 днів до другого туру у «Слузі Народу» говорили про лідерство свого кандидата. Нібито Шевчик випереджав Павлова на 15%. Проте в день голосування зрозуміли, що мають проблеми. Тож представники Зе-команди почали викладати у соцмережі заклики прийти на дільницю та проголосувати. Наприклад, Юрій Корявченков своє відео виклав у Фейсбук о 18:36. Дільниці зачинилися о 20:00.

У підсумку ЦВК зафіксувала, що явка у другому турі була дещо вищою, ніж у першому, — 36,72% проти 35,14% відповідно.

Проте тут міг більше зіграти заклик Зеленського до жителів міста. Своє відео він записав напередодні.

«Давайте у цей день (у день другого туру виборів — ред.) зробимо рекордну явку по країні. Нехай це буде символічна для нашого міста цифра 95. Агітувати я ні за кого з кандидатів не можу», — закликав Зеленський.

Якщо явку і вдалося трохи підвищити, то бажаного результату — перемоги кандидата від президентської партії — досягти не вдалося.

Три кандидати від Зе

Менеджер Ахметова та депутат облради від «Опозиційного блоку» потрапив до президентської команди в останній момент перед стартом місцевих виборів.

Ще влітку у місті ймовірнішим кандидатом на посаду мера називали нардепа «Слуги Народу» Юрія Корявченкова, більш відомого як Юзік зі «Студії 95-й квартал». Проте від цього варіанту у Зеленського відмовилися.

«Юзіку фізично важко навіть їздити до Кривого Рогу з Києва. А тим більше — працювати там мером у разі перемоги», — пояснював hromadske один з політтехнологів партії під час представлення у Києві кандидатів на посади мерів від «Слуги Народу».

Також у Кривому Розі розглядали кандидатуру місцевого бізнесмена Павла Сухоцького.

«Він допомагав партії Зеленського фінансово, бордами, приміщеннями. Але коли висунули Шевчика, то образився, вийшов з команди», — розповідає hromadske голова Криворізького центру розслідувань Антон Кравченко.

Остаточне рішення щодо кандидата від «Слуги Народу» оголосили під час серпневого візиту Зеленського до рідного міста.

27 серпня усі три потенційні кандидати ще були поруч з Зеленським під час відвідин президентом стадіону «Металург».

Уже за кілька днів після цього Сухоцький пішов з команди Зеленського.

«Я вірю, що наш президент — порядна та чесна людина. Однак я категорично не згоден із його кадровим рішенням щодо нашого міста. Мабуть, є вагомі причини, з яких наше рідне місто збираються передати під контроль великої корпорації», — пояснив Сухоцький свій демарш.

На вибори Сухоцький таки пішов. Самовисуванцем. У підсумку — 3,78% і п’яте місце.

«Зе-Шевчик від Ахметова»

Чому Зеленський зробив ставку на менеджера Ахметова? У президента зійшлися інтереси з олігархом — посунути міського голову Юрія Вілкула.

Зеленський у такому союзі бачив можливість змін у місті, зокрема й через додаткові фінансові вливання олігарха в інфраструктуру. Так, під час візиту на місцевий стадіон «Металург» Зеленський висловив припущення, що і «Метінвест» фінансово підтримає реконструкцію споруди.

В Ахметова було бажання посунути свого давнього союзника Вілкула з інших причин. Для олігарха Кривий Ріг — одне з трьох базових міст для розвитку бізнесу (разом з Маріуполем та Запоріжжям).

«Вілкули — містечкові князьки, а Ахметов — князь національного рівня. Вілкул виставляв свої умови, а зараз у Ахметова план поставити свою людину і не домовлятися з місцевим царем. А по-друге, з 2014 року були проблеми, що ніби Олександр Вілкул крав гроші у Ахметова», — вважає Кравченко з Криворізького центру розслідувань.

За інформацією hromadske, давні союзники Ахметов та Вілкули остаточно розсварилися минулого року.

У Зеленського був сильний бренд, але слабка місцева команда. В олігарха — партія з низьким рейтингом, але значні фінансові та кадрові ресурси. Плюс спільний ворог. І бажання зробити місто кращим, хоча б «як в Маріуполі». На цьому і зійшлися.

«Зеленського постійно кліпашать, що „місто президента“ має вигляд, м'яко кажучи, не дуже привабливий. От і домовилися президент з олігархом, що другий за якісь там преференції буде, економлячи на „долі Вілкулів“, робити з міста щось таке, щоб президенту не соромно було приїжджати», — пояснює hromadske депутат міськради від партії «Сила людей» Юлій Морозов.

Проте з самого початку спільний план почав давати збої.

Зеленський — уже не гарантія перемоги

Ще на старті виборчої кампанії Шевчик отримав негативну історію. Його 18-річний син Марк проїхав на червоне світло і збив 11-річного хлопця. Постраждалий отримав численні травми. Чим закінчилася для винуватця ДТП ця історія — невідомо.

«Історія з сином Шевчика, кажуть, “засекречена”. Незрозуміло, чи вона закрита, чи заморожена. Нам нічого не вдалося дізнатися, тому що поліція навіть не відповідає на поліцейські запити», — розповідає hromadske Кравченко.

Не склалася у Шевчика і співпраця з місцевим осередком партії «Слуга Народу». По суті, вони вели окремі одне від одного кампанії. Та й залучення Зеленського в процес було вкрай обмеженим. Напередодні другого туру президент знову навідався в місто, публічно обговорював з Шевчиком план розвитку міста. Але робив це онлайн. Напередодні візиту кандидат отримав позитивний тест на коронавірус.

Та й сама кампанія Шевчика була млявою, розповідає hromadske Юлій Морозов.

«Ніяких притомних спроб об'єднати навколо свого кандидата середовища, які точно не за Вілкулів. Унаслідок цього кампанія від партії з усе ще дуже високим рейтингом, з топменеджером олігарха, який досі найбільше впливає на місто, в ролі кандидата, з досить великим фінансовим ресурсом, — вийшла абсолютно беззубою», — каже Морозов.

Проте у «Слузі Народу» дотримуються дещо іншої позиції.

«Підтримка Зеленського спрацювала: у другому турі Шевчик отримав удвічі більше голосів, ніж у першому. Але підтримка Зеленського вже не така гарантія стовідсоткової перемоги, як раніше», — пояснило hromadske джерело у президентській партії.

Вілкул і запасний Павлов

Участь чинного мера Юрія Вілкула у виборах дещо здивувала «слуг». Вони мали запевнення від «партнерів», що з Вілкулом усе домовлено, він більше не буде балотуватися.

Попередні рази він обирався від близьких до Ахметова партій: у 2010-му — від «Партії регіонів», у 2016-му — від «Опозиційного блоку». Цього разу пішов на вибори зі своїм проєктом — «Блок Вілкула „Українська перспектива“».

Під час виборів у нього також почалися проблеми. Прокуратура підняла справу 2015 року і викликала Вілкула на допит. Йшлося про нібито тиск на компанію «Арселор Міттал» — витрачати гроші на міські екологічні та соціальні проекти.

Сам Вілкул назвав це політичним тиском.

«Почалося це ще в червні. Найвищі чиновники країни в компанії з олігархами умовляли мене відмовитися від участі у виборах», — заявив Вілкул 12 жовтня у своєму відеозверненні.

Проте Кравченко пояснює hromadske, що ця справа для правоохоронців була малоперспективною. Цю справу порушували саме за зверненням Криворізького центру розслідувань. Довести причетність Вілкула до вимагання грошей було неможливо, у справі фігурували інші особи.

Та й продовження історія в ході виборчої кампанії не мала.

«Я так розумію, що там “порішали”. Слідчий пішов у відпустку за день до допиту. А Вілкул оголосив: я не боявся, прийшов, а слідчий втік. І ця справа теж заморожена», — розповідає Кравченко.

У першому турі Вілкул отримав 44,96% підтримки. Шевчик — 25,94%. Третім фінішував Костянтин Павлов — лише 9,15%.

Проте розклади змінилися, коли Вілкул заявив, що через стан здоров’я знімається з виборів. Через це пару в другому турі сформували Шевчик та Павлов.

«Здоров’я стало підводити. До другого туру проходить Павлов. Ми з ним працювали 10 років. Я переконаний, що він порядний і підготовлений кандидат для посади мера», — заявив Вілкул у своєму відеозверненні.

Павлова називають людиною Вілкула. Останнім часом Павлов був радником мера. Раніше у команді молодшого Вілкула обирався до Верховної Ради. На вибори міського голови Кривого Рогу пішов як запасний варіант Вілкулів. І від ОПЗЖ.

До партії Медведчука Павлов потрапив лише у серпні цього року. До того йшла розмова, що осередок очолить Костянтин Усов (обрався до Київради від «Європейської солідарності»).

18 серпня Павлова у якості місцевого керівника ОПЗЖ представив Вадим Рабінович.

Запасний варіант вистрілив.

«У них було непросте завдання — передати Павлову рейтинг Вілкула-старшого. Але завдання полегшили конкуренти. Павловській кампанії лишалося лише підсвітити всі ці нехорошості (давній працівник олігарха, любитель московського патріархату). Ну і ввалитися в безсоромні популістичні обіцянки», — пояснює hromadske Юлій Морозов.

Окрім підтримки Вілкулів, Павлову активно допомогли і партійці Медведчука. У день другого туру в місті висадився цілий десант нардепів ОПЗЖ: Нестор Шуфрич, Юрій Загородний, Григорій Мамка, Анатолій Бурміч. Напередодні приїжджав Ілля Кива зі своїми «патріотами»-спортсменами. Таким чином ОПЗЖ демонструвала, що готова відстоювати результат навіть у силовий спосіб.

Ба більше, у Кривий Ріг привезли навіть «міжнародних спостерігачів» з-поміж проросійського пулу. Зокрема, вже відомого в Україні британського депутата Європарламенту Натана Гілла, який неодноразово світився в проросійських ініціативах.

Що далі

Офіційні результати мають оголосити до 11 грудня.

Проте вже зараз зрозуміло, що місто переходить під контроль союзу Вілкула-Медведчука. У міській раді на пару вони мають 28 депутатів з 54.

Тож протистояння двох проросійських сил — Медведчука та Ахметова — матиме продовження і в Кривому Розі.

Ще під час виборчої кампанії Павлов натякав на проблеми для Ахметова в разі перемоги.

«Якщо підприємства будуть продовжувати порушувати і не будуть розуміти просту людську мову і гарне ставлення, ці люди будуть платити. Для цих підприємств будуть підвищуватися місцеві податки, зокрема податок на землю», — заявив Павлов 24 листопада в ефірі телеканалу Newsone.

Якщо для Ахметова поразка у Кривому Розі може означати фінансові втрати, то для Зеленського — політичні та репутаційні. Програти у рідному місці на фоні сприятливих стартових умов — це особистий провал президента. Саме він дав добро на союз з олігархом, зробив ставку на представника команди Ахметова.

Тепер президенту не доводиться сподіватися на якісь позитивні зміни у Кривому Розі, які б пов’язували саме з ним. У своїй передвиборчій програмі Зеленський обіцяв українцям «країну мрій». Натомість не спромігся навіть підготувати підґрунтя для появи «міста мрії».