Провальна робота правоохоронців та конфлікт інтересів. Рада Європи оприлюднила звіт щодо подій 2 травня в Одесі

04 листопада 2015 22:10

Міжнародна дорадча групи Ради Європи (МДГ) оприлюднила свій другий звіт, що стосується резонансних розслідувань подій 2 травня 2014 року в Одесі, коли загинуло внаслідок заворушень 48 людей та ще кілька сотень було поранено, можна вважати повністю розгромним. Найбільшої експерти критикують роботу Генеральної прокуратури та МВС, вказуючи також на те, що МВС має у цій справі конфлікт інтересів.

У першому звіті, який Рада Європи поширила наприкінці березня цього року, йшлося про розслідування розстрілів на Майдані, і теж був негативним.

hromadske.tv публікує основні висновки робочої групи.

Кількість міліції, задіяної в Одесі для роботи 2 травня 2014

Згідно з даними «Групи 2 травня» приблизно 827 правоохоронців охороняли громадський порядок цього дня. Основна частина працювала на стадіоні під час футбольного матчу, близько 100 співробітників супроводжували марш За єдину країну, ще близько сотні перебували у резерві на сусідніх вулицях. Кілька десятків правоохоронців перебували на Куликовому полі, де був розбитий табір проросійських активістів.

За інформацією МВС співробітники були оснащені щитами, шоломами, бронежилетами, кийками та наручниками, їм видали вогнепальну зброю. Посилаючись на відповідні записи про видачу та приймання зброї, ГПУ зауважила, що того дня працівникам правоохоронних органів було видано 745 одиниць вогнепальної зброї, але вони застосували зброю тільки одного разу, о 17.00 годині, «шляхом здійснення пострілів у некерований пожежний автомобіль, який створив загрозу життю та здоров’ю громадян та працівників міліції, з метою зупинення вказаного автомобіля», однак також стверджувала, що «вся вогнепальна зброя та набої були повернуті без втрат».

Як працювала міліція

Інші оперативні плани, котрі могли б, але так і не були введені: оперативний план «Хвиля» розроблено для протидії масовим заворушенням, оперативний план «Грім» – для нейтралізації озброєних осіб. Ці плани вводяться в дію начальником ГУ МВС у відповідній області після проходження процедури погодження. Обидва плани призначені для залучення органами влади додаткового особового складу й обладнання та забезпечення кращої координації. Подальшими розслідуваннями було встановлено, що жоден з цих двох планів насправді не був введений в дію в Одесі 2 травня 2014 року.

Хронологія подій

Повідомлялося, що на ранніх стадіях сутичок правоохоронці вживали певних заходів, але пізніше схоже вони не робили майже нічого, щоб втрутитися та зупинити насилля. На додачу до враження їхньої загальної пасивності відеоролики опубліковані в Інтернеті надали підстави припускати існування домовленості між деякими працівниками міліції та прихильниками федералізації. Так, численні відео- та фотоматеріали, опубліковані в Інтернеті, демонструють озброєних вогнепальною зброєю прихильників федералізації, які стояли всередині міліцейського кордону або безпосередньо за ним, і принаймні один з них (як вважається – пан Віталій Будько) здійснював постріли звідти, при цьому працівники міліції не вжили жодних заходів, щоб заарештувати цих людей. На іншому відео, легко поранений в руку пан Фучеджи сів в машину швидкої допомоги, в якій вже знаходився пан Будько, скоріш за все – неушкоджений. Через декілька секунд два співробітники міліції під руки привели третього, серйозно пораненого, але, схоже, йому не дозволили сісти до цієї машини швидкої допомоги, яка згодом поїхала. Іншою обставиною, яка викликала підозру, були червоні адгезивні стрічки, які певна кількість працівників міліції носили на руках навколо захисного спорядження; схожу стрічку у вигляді пов’язки на руку носили прихильники федералізації, щоб ідентифікувати себе.
Також, повідомлялося, що міліція не відповідала на термінові виклики. Відповідно до звіту Уповноваженого Верховної Ради з прав людини за результатами спеціального провадження, між 14.09 та 17.22 до міліції надійшло 15 дзвінків з повідомленнями про різні порушення закону та громадського порядку (у тому числі про загибель від вогнепальних поранень). Однак, перші затримання правопорушників міліція здійснила лише після 17.00, до того часу п’ять осіб вже загинуло в результаті вогнепальних поранень.

Співробітники правоохоронних органів, як повідомлялося, не втручалися в події, що відбувалися на Куликовому полі та в Будинку профспілок. Відповідно до звіту Уповноваженого Верховної Ради з прав людини за результатами спеціального провадження, вони почали затримувати учасників заворушень тільки після того, як уже 41 особа загинула. Після ліквідації пожежі, співробітники міліції увійшли до будівлі та затримали 63 прихильників федералізації, які залишились всередині чи на даху будівлі.

Приблизно о 19.45 в Будинку профспілок розгорілася пожежа. Згодом судові експерти встановили, що осередків пожежі у Будинку профспілок ймовірно було п’ять. Один осередок знаходився на першому поверсі в фойє, біля вхідних дверей в будівлю. Другий осередок знаходився на лівому сходову марші між першим та другим поверхами. Третій осередок знаходився на правому сходову марші між першим та другим поверхами. Четвертий осередок знаходився у кабінеті на другому поверсі. П’ятий осередок знаходився на міжповерховому сходовому майданчику між третім та четвертим поверхами. Загоряння в осередках, окрім першого, сталося внаслідок підпалу особами, які знаходились на момент загорання в середині приміщення. Судові експерти не виявили жодних доказів, які б доводили, що пожежа була спланована заздалегідь. Закриті двері і ефект димаря у сходовому колодязі призвели до стрімкого поширення вогню на верхні поверхи, а також швидкого та надмірного підвищення температури всередині будівлі.

Між дзвінком до пожежних і приїздом пожежних машин пройшло 38 хвилин. Перший дзвінок до пожежників надійшов о 19.31, одразу ж після того, як спалахнули перші намети на Куликовому полі, і вже після того дзвінки надходили неодноразово. Хоча найближча пожежна частина перебувала менш ніж у п’яти хвилинах їзди від Куликового поля, перші пожежні машини прибули більше ніж за тридцять хвилин: ДСНС у своєму службовому розслідуванні визначила час прибуття як 20.09. Аудіозапис начебто телефонних дзвінків до оперативно-координаційного центру пізніше було опубліковано в Інтернеті. На ньому можна почути диспетчера, яка говорила особам, які телефонували, що від палаючих наметів на відкритому просторі не було ризику, після чого вона припиняла розмову; в якийсь момент вона радилася зі своїм керівником, чи варто їй і надалі відповідати таким чином, на що отримала схвальне рішення. Коли надійшли перші дзвінки з приводу пожежі в Будинку профспілок, диспетчер відповідала, що інформацію взято до відома; однак, між першим дзвінком стосовно пожежі в Будинку профспілок та наказом на відправлення першої пожежної машини була десятихвилинна затримка.

Відповідно до звіту ТСК, було дві причини для затримки. Перша полягала в тому, що пан Боделан (тодішній начальник ГУ ДСНС в Одеській області), який на той момент був на Куликовому полі, подзвонив о 19.32 до оперативно-координаційного центру та наказав диспетчерам, що пожежні машини можна було відправляти тільки за його командою: пан Боделан повідомив TСК, що він взяв на себе особисту відповідальність за відправлення пожежно-рятувальних підрозділів, з метою недопущення загрози життю рятувальників, ураховуючи ситуацію із захопленням пожежної машини трьома годинами раніше. Відповідно до доказів, які представники ДСНС надали ТСК, агресивна поведінка з боку активістів не дозволила пожежним бригадам виконувати свої обов’язки, а заходи щодо гасіння пожежі могли розпочатися тільки після проведення перемовин з активістами і, як результат, створення безпечного коридору для пожежних бригад. Однак, «Група 2 травня» проінформувала МДГ, що у своєму розслідуванні вони не знайшли жодних доказів перешкоджання пожежним бригадам.

Відповідно до ДСНС, пожежу загасили о 20.50. Триста тридцять осіб були врятовані та евакуйовані з будівлі; тіла 31 особи було знайдено всередині будівлі та ще вісім тіл були знайдені поряд з будівлею.

Згідно з офіційною статистикою, в результаті сутичок 2 травня загинуло 48 осіб (сім жінок та 41 чоловік). Шестеро людей загинуло від вогнепальних поранень, які вони отримали під час сутичок на Грецькій площі та біля неї, а також 42 людини загинуло в результаті пожежі в Будинку профспілок. З тих 42 осіб, 34 особи загинуло в результаті безпосередньо самої пожежі, а вісім осіб загинуло в результаті вистрибування чи падіння з висоти; жодних інших насильницьких причин смерті встановлено не було. Так само не було встановлено наявності будь-якого газу в будівлі, окрім газів, які виділялися в процесі горіння.

За повідомленнями, існують проблеми з ідентифікацією трупів: одного з них до сих пір офіційно не ідентифіковано. Незважаючи на твердження, що серед тих, хто загинув 2 травня 2014 року в Одесі, були іноземці, з’ясувалося, що всі загиблі були громадянами України.

Офіційна статистика: 208 осіб зазнали тілесних ушкоджень (у тому числі 34 правоохоронці, шестеро з яких отримали вогнепальні поранення). Як і під час подій на Майдані, багато з тих, хто отримував медичну допомогу в офіційних установах, не вказували своїх справжніх імен та адрес. Більше того, деякі особи, навіть ті, кого було серйозно поранено під час актів насилля, нібито не зверталися по медичну допомогу до офіційних установ через побоювання переслідування.

47 осіб було затримано в торгівельному центрі «Афіна» та 63 особи – в Будинку профспілок; кілька осіб було затримано в інших місцях впродовж наступних днів. Після звільнення 63 затриманих натовпом учасників акції протесту 4 травня 2014 року (див. нижче), інші затримані з міркувань безпеки були перевезені до закладів утримання під вартою за межами Одеси.

Звіт Міжнародної дорадчої групи про проведення нагляду за розслідуванням подій в Одесі 2 травня 2014 року from Tatiana Kozak

Хоча вулиці, прилеглі до Грецької площі, сама площа, Куликове поле та Будинок профспілок були місцями скоєння злочинів, за інформацією «Групи 2 травня», органи влади похапцем провели їхній обшук, прибрали їх і відкрили для широкого загалу. Зі світлин в Інтернеті видно, що Будинок профспілок, зокрема, швидко став символічним місцем для скорботних, які залишали там квіти та свічки, а також намалювали графіті на стінах всередині.

Ввечері 4 травня група з декількох сотень прихильників федералізації штурмувала місцеве відділення міліції, куди були доставлені особи, затримані всередині Будинку профспілок. В результаті 63 затриманих було звільнено без будь-якого процесуального оформлення. Розслідування подій 4 травня було розпочато та в подальшому об’єднано з розслідуванням подій 2 травня.

Розслідування

Розслідування подій 2 травня розділяється на три різні провадження:

1. розслідування дій співробітників міліції

невиконання міліцією службови обов’язків

невведення в дію оперативного плану “Хвиля”

2. причини пожежі в будинку профспілок

3. службове розслідування ДСНС

Порушено кримінальні справи.

Висновки

Перепони, з якими зіштовхнулися особи, відповідальні за розслідування подій 2 травня 2014 року в Одесі, є серйозними, а їхній вплив на хід розслідування не можна недооцінювати. Однак ці проблеми не можуть виправдати всі ті недоліки, які не були їхнім неминучим наслідком. Безумовно, органи влади мали й мають зобов’язання вжити всі необхідні заходи для забезпечення відповідності розслідувань вимогам статей 2 і 3 ЄКПЛ.

Стосовно незалежності розслідування

З огляду на докази, які вказують на причетність співробітників міліції до масових заворушень 2 травня 2014 року в Одесі, статті 2 і 3 вимагають, щоб розслідування масових заворушень в цілому здійснювалося органом, повністю незалежним від співробітників міліції. Так само, враховуючи структурні зв’язки між ДСНС та МВС, розслідування дій пожежної служби не можна вважати незалежним. Ці проблеми ще раз підкреслюють потребу в незалежному й ефективному механізмі розслідування серйозних порушень прав людини, скоєних співробітниками правоохоронних органів та іншими державними посадовцями.

Організація розслідування: МДГ вважає, що розподіл розслідувань між ГПУ та МВС є малопродуктивним і шкодить ефективності цих розслідувань, враховуючи, що всі вони стосуються тісно пов’язаних між собою подій і певною мірою співпадають в частині доказів, свідків і потерпілих. Також МДГ вважає, що на якість, просування та ефективність розслідування дій співробітників ДСНС негативно вплинуло рішення доручити проведення цього розслідування місцевим органам внутрішніх справ, які залишалися бездіяльними на ранніх вирішальних стадіях розслідування.

Кадрове забезпечення і ресурси: МДГ схвально ставиться до того, що обидва слідчі органи намагалися забезпечити безперервність на рівні основних слідчих, які займаються розслідуваннями в Одесі. Однак, вона вважає, що скорочення відповідних слідчих груп негативно впливає на прогрес, якість і ефективність цих розслідувань, а також вважає, що кадрове забезпечення не є достатнім.

Якість розслідувань: МДГ вважає, що в кожному з проваджень слідчі органи не проявили належної повноти та ретельності, як на стадії порушення провадження, так і під час подальшого його розслідування, у результаті чого загальна ефективність розслідувань була поставлена під загрозу.

Обвинувачення та суд: МДГ висловлює серйозну занепокоєність з приводу рішень про припинення справи щодо двох підозрюваних через недостатність доказів.

МДГ вважає, що неодноразові відводи суддів призвели до затримок початку судового розгляду кримінальних проваджень в цілому. МДГ також вважає, що рішення звинувачувати 21 особу в одному обвинувальному акті без індивідуалізованих звинувачень також стало причиною затримки й може мати негативний вплив на перебіг судового розгляду. Стосовно вимог своєчасності та відсутності зволікань МДГ вважає, що розслідування щодо дій співробітників ДСНС не було розпочато своєчасно та не було проведено без зволікань. Розслідування щодо масових заворушень і пожежі 2 травня 2014 року, а також щодо дій міліції 2 і 4 травня 2014 року хоча й були розпочаті своєчасно, в подальшому низка недоліків, які виникнули в ході їх проведення, призвели до їхнього суттєвого затягування. Стосовно громадського контролю за проведенням розслідувань
МДГ вважає, що події в Одесі 2 травня 2014 року були настільки важливими, що зобов’язували органи влади надавати достатню інформацію про розслідування задля сприяння ефективному громадському контролю. Хоча органи влади опублікували значний обсяг інформації, робилося це за відсутності ефективної комунікаційної політики, і, як наслідок, частина інформації була незрозумілою й суперечливою, а також надавалася нерівномірно і з недостатньою регулярністю.

Стосовно участі потерпілих та їхніх родичів

Завдання МДГ не полягає в тому щоб встановити, чи задовольняє вимогам ЄКПЛ розслідування тієї чи іншої індивідуальної справи, і тому у цьому контексті МДГ обмежує свої висновки нагадуванням практики ЄСПЛ щодо участі потерпілих і їхніх родичів у будь-якому кримінальному розслідуванні. МДГ із жалем зауважує, що, на відміну від розслідувань подій на Майдані, слідчі органи не вжили ніяких узгоджених заходів, щоб забезпечити пряме й регулярне інформування потерпілих і їхніх родичів щодо просування розслідувань, і підкреслює, що інформація, яку було надано широкій громадськості, сама по собі не була достатньою для захисту прав і законних інтересів потерпілих і їхніх родичів. Стосовно оцінки МДГ поточного стану розслідувань
На думку МДГ, у розслідуванні трагічних подій в Одесі 2 травня 2014 року не вдалось досягти істотного прогресу. Попри те, що такий результат можна певною мірою пояснити складними умовами, у яких проводилися ці розслідування, МДГ вважає, що недоліки слідства, зазначені у цьому Звіті, негативно позначились на спроможності органів влади з’ясувати обставини злочинів, вчинених під час подій в Одесі, та встановити винних осіб.

/ фото dt.ua

hromadske.tv