«Жовта лінія»: як живуть прифронтові музеї

Нічний потяг «Київ — Костянтинівка» — звичний маршрутом для Ольги Гончар та учасників програми «Музей відкрито на ремонт». Від 2015 року вони їздять на схід, щоб осучаснити методи та формати роботи місцевих музеїв. За цей час у прифронтових містах провели кілька мистецьких проектів та виставок.

Цього разу організували низку виставок «Жовта лінія», щоб привернути увагу до місцевих пам’яток історії, архітектури та монументального мистецтва. Чи можуть існувати пам’ятки в промислових містах та чи готові місцеві мешканці зберігати їх?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ  «Музей відкрито на ремонт»: експедиція музеями Донбасу

Протягом п’яти днів Громадське разом із активістами об’їхали п’ять міських музеїв. У кожного з них є своя родзинка, а кожне місто має свою важливу культурно-історичну пам’ятку.

Наприклад, Дружківка колись була центром керамічного виробницва. Більшість знайомих нам фарфорових сервізів із бабусиних «стінок» виготовлялися саме там.

А склодувні підприємства сусідньої Костянтинівки виготовляли скло  для кремлівських зірок і не тільки. Історичний музей Покровська не боїться експериментувати та працювати з молоддю, а Слов’янськ хоче вберегти мозаїки на стінах міста. Лише шахтарське Добропілля не має музею. Однак саме для того, щоб музеї розвивалися та створювалися і організовують такі поїздки.

Терикони, розбиті дороги та прифронтові краєзнавчі музеї в репортажі Громадського.