путін зустрівся з лідерами Вірменії та Азербайджану. Каже, що «сприятиме встановленню миру» між країнами
У Сочі 31 жовтня відбулася тристороння зустріч президента росії володимира путіна, прем'єр—міністра Вірменії Нікола Пашиняна та президента Азербайджану Ільхама Алієва. За результатами путін заявив, що «сприятиме підготовці до підписання мирного договору між Азербайджаном та Вірменією».
Про це йдеться у спільній заяві путіна, Алієва та Пашиняна, яку опублікував кремль.
Також у заяві зазначається, що Вірменія та Азербайджан домовились утримуватися від використання сили та загрози її застосування. Спільно з росією вони «підтвердили відданість» дотриманню домовленостей від листопада 2020 року.
Сторони також заявили про «затребуваність зусиль російських миротворців» для стабілізації на Закавказзі. Нещодавно Пашинян казав, що готовий продовжити мандат російських миротворців у Нагірному Карабаху ще на 10-20 років.
Окрім того, Вірменія та Азербайджан домовилися обговорювати всі проблеми відповідно до статуту ООН та Алма-Атинської декларації 1991 року й додали, що разом з рф «докладуть додаткових зусиль для розв'язання гуманітарних питань, які залишаються».
Передісторія
Вірменія та Азербайджан претендують на територію Нагірного Карабаху, що на Південному Кавказі. 2020 року конфлікт за цей регіон загострився до бойових дій, що тривали 44 дні.
Врешті-решт влада Вірменії змушена була погодитися на невигідну угоду, яка з-поміж іншого передбачає, що Єреван має віддати Азербайджану фактично весь так званий пояс безпеки навколо Нагірного Карабаху — це райони Азербайджану, захоплені вірменами під час попередньої війни, які мали захищати власне невизнану «Нагірно-Карабаську Республіку».
Ті райони «НКР», які Баку зайняло під час бойових дій, також залишаються під контролем Азербайджану. Крім припинення вогню, країни домовилися про те, що в Нагірному Карабаху щонайменше на 5 років залишаться російські миротворці, натомість Вірменія свої сили виведе. Повний текст угоди читайте тут.
Уже в липні 2022-го Алієв звинуватив росію та Вірменію в порушенні угоди щодо виведення вірменських військових. Алієв скаржився, що Азербайджан порушував це питання перед росіянами, але ті, попри обіцянки, не допомогли.
Ситуація в регіоні все загострювалася, і в серпні влада невизнаної «Нагірно-Карабаської Республіки» оголосила про початок часткової військової мобілізації. В ОБСЄ висловили «надзвичайну стурбованість» повідомленнями про загострення, закликали Вірменію та Азербайджан ужити всіх необхідних заходів для деескалації та відновлення діалогу.
Нового піку загострення досягло у ніч проти 13 вересня: на вірменсько-азербайджанському кордоні сталося збройне зіткнення, а країни звинуватили у загостренні ситуації одна одну. Внаслідок боїв утрати серед особового складу й техніки були з обох сторін.
Зрештою Вірменія та Азербайджан погодилися розмістити на кордоні цивільну місію Євросоюзу, яка допомагатиме в делімітації кордонів. Алієв допустив, що за певних умов між Азербайджаном та Вірменією можливе укладення мирного договору до кінця 2022 року.
- Поділитися: