Пашинян готовий продовжити мандат російських миротворців у Нагірному Карабаху ще на 10-20 років

Про це пише ARKA.

Ця заява пролунала перед запланованою тристоронньою зустріччю Пашиняна з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим та президентом росії володимиром путіним, яка має відбутися 31 жовтня у Сочі.

«Я офіційно заявляю: я готовий у Сочі підписати документ і визнати, щоби присутність російських миротворців у Карабаху беззастережно і без передумов було продовжено на 10, 15, 20 років», — сказав Пашинян.

Він запропонував, щоб путін теж виступив із цією пропозицією, аби на тристоронній зустрічі більшість підтримувала продовження російського мандату.

Також Пашинян сказав, що азербайджанці досі не виконали зобов'язання вийти із зони відповідальності російських миротворців в Нагірному Карабаху, зокрема навколо села Парух.

«Ці питання мають пролунати: росія своїх пропозицій чітко дотримується чи ні», — наголосив прем'єр-міністр.

Передісторія

Вірменія та Азербайджан претендують на територію Нагірного Карабаху, що на Південному Кавказі. 2020 року конфлікт за цей регіон загострився до бойових дій, що тривали 44 дні.

Врешті-решт влада Вірменії змушена була погодитися на невигідну угоду, яка, з-поміж іншого, передбачає, що Єреван має віддати Азербайджану фактично весь так званий пояс безпеки навколо Нагірного Карабаху — це райони Азербайджану, захоплені вірменами під час попередньої війни, які мали захищати власне невизнану «Нагірно-Карабахську Республіку».

Ті райони «НКР», які Баку зайняло під час бойових дій, також залишаються під контролем Азербайджану. Крім припинення вогню, країни домовилися про те, що в Нагірному Карабаху щонайменше на 5 років залишаться російські миротворці, натомість Вірменія свої сили виведе. Повний текст угоди читайте тут.

Уже в липні 2022-го Алієв звинуватив росію та Вірменію в порушенні угоди щодо виведення вірменських військових. Алієв скаржився, що Азербайджан порушував це питання перед росіянами, але ті, попри обіцянки, не допомогли.

Ситуація в регіоні все загострювалася, і в серпні влада невизнаної «Нагірно-Карабахської Республіки» оголосила про початок часткової військової мобілізації. В ОБСЄ висловили «надзвичайну стурбованість» повідомленнями про загострення, закликали Вірменію та Азербайджан ужити всіх необхідних заходів для деескалації та відновлення діалогу.

Нового піку загострення досягло у ніч проти 13 вересня: на вірменсько-азербайджанському кордоні сталося збройне зіткнення, а країни звинуватили у загострені ситуації одна одну. Унаслідок боїв втрати серед особового складу та техніки були з обох сторін.

Зрештою Вірменія та Азербайджан погодилися розмістити на кордоні цивільну місію Євросоюзу, яка допомагатиме в делімітації кордонів. Алієв допустив, що за певних умов між Азербайджаном та Вірменією можливе укладення мирного договору до кінця 2022 року.