Обстріл Харкова та реакція рпц на заяву УПЦ МП про незалежність: головне за день 7 червня

Дівчина проїжджає на самокаті біля мішків з піском у центрі Києва, 7 червня 2022 року
Дівчина проїжджає на самокаті біля мішків з піском у центрі Києва, 7 червня 2022 рокуAP Photo / Efrem Lukatsky

Синод російської православної церкви відреагував на заяву про незалежність УПЦ МП, а окупаційні війська знову обстріляли Харків. Зібрали головні новини за день 7 червня.

Заява рпц

Синод російської православної церкви у Москві 7 червня засудив собор Української православної церкви московського патріархату, на якому пролунали заяви про незалежність від рпц, а також забрав в української церкви кримські єпархії.

На зібранні заявили, що змінити статус УПЦ МП можливо лише постановою помісного собору рпц. А самостійні рішення щодо зміни статусу в рпц вважають «розколом» усередині церкви. Також у російській церкві вважають, що українська влада та «екстремістськи налаштована частина українців» нібито тиснуть на українську церкву московського патріархату.

Обстріл Харкова

Окупаційні війська вдень 7 червня обстріляли житловий район Харкова. За словами мера Ігоря Терехова, одна людина загинула та щонайменше троє — зазнали поранень. Посадовець каже, що обстріли міста були і зранку.

Ув'язнення бойовиків «ДНР»

Івано-Франківський міський суд визнав винними у держзраді чотирьох затриманих українців, які перейшли на бік окупантів. Бойовикам з невизнаної «ДНР» присудили ув’язнення до 15 років. За даними прокуратури, у березні 2022 року засуджені прибули на Харківщину, плануючи взяти участь в окупації регіону. Там їх затримали українські захисники.

Вибух у Херсоні

У Херсоні стався вибух в ресторані, де з перших днів окупації міста часто обідали високопосадовці окупаційної адміністрації. Про це повідомив голова Херсонської ОВА Геннадій Лагута. За його інформацією, унаслідок вибуху отримали поранення люди, які перебували у ресторані. Хто саме постраждав, Лагута не уточнив. Водночас загиблих немає.

Угода з Польщею

Польща підписала з Україною один із найбільших за 30 років контрактів на постачання зброї. Це контракт на 2,7 мільярда злотих, або приблизно 630 мільйонів доларів.

Як каже прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, частину коштів на це озброєння Україна отримує від Євросоюзу, а частину бере з власного держбюджету. Польща ж планує витратити отримані кошти на власні нові дослідження та розробки. За словами Моравецького, зброя від Польщі, найімовірніше, буде важлива у боях на сході України.

Деталей угоди поки не розкрили. Натомість польське видання Dziennik 1 червня повідомляло, що Польща продасть Україні приблизно 60 самохідних артилерійських гаубиць AHS Krab на додачу до тих 18, які передала раніше.

Ситуація на фронті

За даними британської розвідки, у травні російські війська досягли успіху на Попаснянському напрямку, але у червні протягом останнього тижня цей наступ зупинився. За вихідні 4-5 червня українські війська відбили частину Сєвєродонецька, проте окупанти, ймовірно, продовжують займати східні райони міста.

Розвідники припускають, що росія планує відрізати район Сєвєродонецька як з півночі, так і з півдня. Також зазначають, що повідомлення про обстріли поблизу Ізюма свідчать про підготовку російських військ до нових наступів на північному напрямку.

Освіта в умовах війни

У Міносвіти повідомили, що від 1 вересня освітній процес в Україні буде відновлений у режимі офлайн. Це стосується всіх видів закладів освіти. Водночас у школах у зоні бойових дій та на лінії фронту відновлення офлайн-навчання залежатиме від безпекової ситуації.

Втрати окупантів

Станом на ранок 7 червня росія втратила у повномасштабній війні проти України приблизно 31 360 своїх солдатів. З них 110 — за останню добу. Також за останню добу ЗСУ знищили 4 російські танки, 16 бойових броньованих машин, 4 артилерійські системи, 10 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, літак, гелікоптер та 2 безпілотники оперативно-тактичного рівня.

Найбільші втрати противника минулої доби спостерігалися на Словʼянському напрямку.