Як живуть об'єднані громади

У жовтні 2015 року відбулися перші вибори в 159 громадах. За рахунок децентралізації вони отримали більші бюджети, пряме державне фінансування освіти та охорони здоров’я, грошову допомогу на розвиток інфраструктури.

Водночас, після цих виборів процес добровільного об’єдання масовим так і не став. Громадське спробувало з’ясувати, чому призупинилася реформа, і як живуть люди в об’єднаних громадах.

Тернопільщина. Рекорд у 26 громад

В Тернопільській області зараз найбільша кількість створених громад — 26. Голова місцевої ОДА Олексій Барна нагадує, що від початку в регіоні були труднощі із затвердженням перспективного плану, тому що попередній склад облради відмовлявся за нього голосувати. Барна каже, що за півроку люди встигли відчути переваги: у всіх громадах області бюджети перевиконуються. Крім того, громади отримують від держави гроші на цільові програми:

«Уявіть собі, що в нас у Шумську отримали субвенцію у 16,5 млн. грн. Ніколи за всю історію Шумська там не бачили таких грошей».

Голова Тернопільської ОДА говорить, що процес об’єднання неперервний і в найближчі місяці в області з’явиться ще кілька громад.

Васильківці. Громада, якої могло не бути

Васильківці – село Гусятинського району на Тернопільщині. Коли формували перспективний план громад, про центр громади тут не йшлося, адже поруч — Гусятин з усією необхідною інфраструктурою і можливостями.

Але люди захотіли інакше. Кількома автобусами вони приїхали до обласного центру, де якраз працювала робоча група із затвердження перспективного плану. Мешканці Васильківців і сусідніх сіл наполягли, щоб в їхнє село приїхали особисто. Після кількох інспекцій Васильківці таки вирішили зробити центром громади.

«Ми знали, що ми спроможні, — розповідає Андрій Гайдаш, голова Васильковецької об’єднаної громади. — Зараз ми є однією з трьох громад на Тернопільщині, в якої надлишок коштів вилучається до державного бюджету. А це — мільйон гривень».

Окремим плюсом він бачить те, що в громаду об’єдналися самі лише села:

«Ми — громада рівних», — каже Гайдаш.

Звісно, багато речей довелося робити спочатку. В селі не було необхідних служб та відомств. Управління освіти, культури довелося створювати. А, щоб усі послуги люди могли отримати в одному місці, – домовилися про нове адміністративне приміщення. Зараз у ньому вже завершують ремонт.

Голова розповідає, що за шість місяців, які минули з часу проведення перших виборів, тут мають, що показати. Кожна з шести сільрад, що входять до складу, отримала кошти на ремонт вулиць, освітлення, благоустрій.

В неділю, 17 квітня, у Васильковецькій громаді відбулися вибори старост. Щодо майбутнього своєї громади Гайдаш налаштований оптимістично. Каже, можливо, навіть розширять свої межі, бо сусідні села не проти до них приєднатися.

Що в законі? Як спростити об’єднання громад

Чинне законодавство передбачає тільки процедуру формування громад, але не приєднання до вже створених. Законопроект 3638 має вирішити це питання. Механізм такий: рішення про приєднання ухвалюють обидві ради — та, яка хоче приєднатися і та, до якої приєднуються. У новоприєднаному населеному пункті проводяться довибори депутатів до ради об’єднаної громади — пропорційно до кількості населення — щоб нові члени громади мали там своє представництво.

Сільський, селищний, міський голова громади, яка приєдналася, виконує функції старости до чергових виборів.

Найбільше проблем у громад, які об’єднуються в рамках суміжних районів. Закон про об’єднання це дозволяє, але Центрвиборчком відмовляється призначати вибори в таких громадах, оскільки віднести громаду до одного з районів, не змінивши нинішні межі, – неможливо.

Децентралізацію потрібно підштовхнути — експерт

На першому етапі добровільного об’єднання громад Україна побила європейський рекорд, каже Експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Іван Лукеря. Але після проведення виборів, 25 жовтня минулого року, процес призупинився — цього року відбулися вибори всього у 13 громадах.

За словами експерта, щоб підштовхнути процес, в парламенті зареєстровано законопроект, який спрощує процедуру добровільного об’єднання. Крім того, розроблено так званий проект закону про «олійну пляму».

«Він передбачає простий механізм. Якщо об’єднується більше половини населених пунктів, які мають входити в громаду за перспективним планом, то вони можуть отримати весь ресурс, передбачений для громади», — пояснив Лукеря.

Він додав, що решта населених пунктів за бажанням зможе приєднатися до цієї громади за спрощеною процедурою.
 
В громад все більше стимулів об’єднуватися — депутат

Один з авторів цього законопроекту, член Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Микола Федорук, обіцяє, що документ розглянуть на найближчому засіданні комітету.

Депутат не погоджується, що процес добровільного об’єднання громад загальмувався:

«Він зробив перший ривок, і далі продовжує рухатися. Не так швидко, як хотілося б, але процес пішов».

Великим стимулом для громад Федорук вважає проголосований Закон №4355, який передає громадам землю за межами населених пунктів.

Як у них. Латвія: від добровільності до примусовості

В Латвії процес децентралізації затягнувся майже на 20 років. Ще в 90-тих тут ухвалили закони, які забезпечили її юридичне та фінансове втілення.
 
Тоді ж почалася дискусія про адміністративно-територіальну реформу. Відповідний закон був проголосований в парламенті в 1998 році. Він запустив процедуру добровільного об’єднання територій. За 6 років з майже шестиста населених пунктів утворилося 20 самоуправлінь.
 

В 2006 році уряд розробив проект нового адміністративно-територіального устрою. Процес добровільного об’єднання було продовжено ще на 2 роки. 1 січня 2008 року латвійський уряд поставив ультиматум – об’єднання громад має завершитися за 13 місяців. Ті, хто зробили це добровільно, у виділений час отримали по 285 тисяч євро на розвиток інфраструктури.
 
35 самоуправлінь, які не об’єдналися до 1 лютого 2009 року, все одно були об’єднані. Урядом. І вже без дотацій. Таке рішення вони оскаржили в Конституційному суді, однак позов програли.
 
Крапку в реформі поставив Сейм, затвердивши новий адміністративно-територіальний устрій одночасно із бюджетом на 2009 рік. Це було зроблено за півроку до місцевих виборів, на яких органи місцевого самоврядування обиралися вже під нові повноваження.

 «RE:Форма» — це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, телеканалу UA: Перший і Програми USAID РАДА.