Reuters: У «злитих» документах Пентагону зазначено, що Сербія погодилася постачати зброю Україні. У Белграді заперечують

Про це повідомляє Reuters, яке ознайомилося з секретними документами Пентагону, що опинилися в мережі.

У документі під назвою «Європа|Відповідь на поточний російсько-український конфлікт» є діаграма, де вказані позиції 38 європейських урядів щодо військової допомоги Україні.

У діаграмі відповіді на запити України про допомогу розділили на категорії: країни, що взяли зобов'язання надати навчання та летальну допомогу; країни, що вже надали навчання та/або летальну зброю; країни, що мають військову спроможність і політичну волю надати летальну зброю в майбутньому.

Австрія та Мальта були єдиними країнами, які позначили «Ні» в усіх категоріях. Натомість Сербія відмовилася навчати українських військових, але зобов'язалася передати летальну зброю або вже передала її. Також було зазначено, що Сербія має політичну волю та військову спроможність надати озброєння в майбутньому, пишуть журналісти.

Документ має грифи Secret і NOFORN, тобто його заборонено передавати іноземним представникам. Діаграма датована 2 березня та має печатку Об’єднаного комітету начальників штабів.

Журналісти не змогли незалежно перевірити автентичність документа. Офіс президента Сербії, українське посольство в Сербії та Пентагон не відповіли на запити про коментарі.

Реакція Сербії

Доповнено об 11:50. Міністр оборони Сербії Мілош Вучевич назвав опубліковану інформацію брехнею та заперечив будь-які військові постачання Україні чи росії.

«Вкотре опубліковано брехню про те, що Сербія продає зброю Україні. Чиясь мета, очевидно, полягає в тому, щоб дестабілізувати нашу країну і втягнути її в конфлікт», — сказав Вучевич.

За його словами, Сербія постачає зброю третім сторонам, які далекі від російсько-української війни. Однак є ймовірність, що зброя може потрапити на територію конфлікту.

«Але це не має абсолютно ніякого стосунку до Сербії. Це питання до тих країн, які не поважають міжнародні норми, договірні положення та ділову практику», — заявив міністр.

Сербія та російсько-українська війна

Президент Сербії Александар Вучич неодноразово заявляв, що Белград не підтримує вторгнення росії в Україну, а окуповані Крим, Донецьку та Луганську області вважає частиною України. Проте він виступав проти того, щоб його країна запроваджувала санкції проти рф.

Однак уже в лютому цього року припустив, що Сербії через тиск Заходу якоїсь миті доведеться запровадити санкції проти росії, хоч він «не в захваті» від цієї ідеї. Раніше Вучич скаржився, що через санкції ЄС щодо російської нафти Сербія втрачатиме 600 мільйонів доларів на рік.

У березні деякі російські медіа й Telegram-канали повідомили про нібито постачання Сербією до України через Туреччину та Словаччину 3,5 тисячі ракет компанії Krušik для систем «Град» радянського виробництва. Однак у МЗС Сербії тоді заперечили цю інформацію. Виробник ракет теж заперечив надання Україні своєї продукції.

«Злиті» документи

New York Times 6 квітня повідомило, що у Twitter і Telegram «злили» засекречені військові документи про плани США і НАТО щодо нарощування спроможностей української армії перед запланованим контрнаступом.

У документах не зазначено, як, коли і де Україна планує розпочати контрнаступ, але прописаний американський і український погляди станом на 1 березня щодо того, що може знадобитися ЗСУ для цієї кампанії. В Офісі президента України цей витік інформації назвали блефом росії.

Водночас аналітики помітили, що документи, схоже, були змінені в деяких частинах. Зокрема, на одному зі слайдів ідеться, що в окупантів загинуло 16-17,5 тисячі солдатів, а в Україні — нібито 71,5 тисячі. Однак Пентагон та інші аналітики рахували, що росія має втрати близько 200 тисяч убитими та пораненими.

А вже 7 квітня у New York Times виявили, що в соцмережах з'явилася нова партія секретних документів, які нібито розкривають секрети американської безпеки щодо України, Близького Сходу та Китаю. Масштаб витоку разом із конфіденційністю самих документів може завдати значної шкоди.

В Офісі президента України зазначили, що метою витоку даних є відвернення уваги, зародження сумнівів та розкол.