Фото:

Bill Boaden / Geograph

Група науковців із Університету Теннессі виявила, що дерева й чагарники можуть по-інакшому рости і поводитися в місцях, де розкладаються трупи людей. Це може допомогти екстреним службам знаходити тіла зниклих безвісти. Про це йдеться в дослідженні, оприлюдненому у виданні Trends in Plant Science.

Пошук людей — одне із завдань, яким займаються рятувальні служби. Тільки у США щороку зникають близько 100 тисяч людей. Частину з них, на жаль, не вдається знаходити навіть після їхньої смерті.

У місцях зі значною рослинністю трупи людей можуть роками перебувати під зеленим покривом так, що їх не можуть знайти рятувальники. А, за оцінками, такі місця охоплюють понад 30% земної поверхні. Іншими словами, в людей, які загубилися в лісі й померли там, менше шансів бути знайденими.

Дослідники з Університету Теннессі під керівництвом Ніла Стюарта-молодшого виявили, що місця довкола трупів унаслідок їхнього розкладання (їх автори називають «островами розкладання трупів», англійською «cadaver decomposition islands») змінюють хімічний склад ґрунту довкола.

Це, своєю чергою, «може призвести до змін у листовому покриві рослин, які можна визначити дистанційно». Приміром, унаслідок розкладання біоматерії в ґрунт потрапляє багато азоту, який є природним добривом, пояснюється в дослідженні.

Модель дистанційного виявлення тіл, що розкладаються, за допомогою безпілотника. Автори дослідження застерігають, що перші результати роботи моделі можуть з'явитися лише через кілька років
Фото:

C. Neal Stewart Jr et al. / Trends in Plant Science

Автори оголосили про початок випробування експериментальної технології, яка дозволить виявляти можливі зміни рослинності в місцях розкладання трупів, за допомогою безпілотника. Це може полегшити пошук зниклих безвісти в рослинних місцевостях.

Головна проблема поки полягає в тому, що різні ссавці розкладаються по-різному. Іншими словами, внаслідок розкладання трупа людини й, приміром, дикої тварини «сліди», які вловлюватиме дрон, будуть різними.

Стюарт-молодший із колегами застерігають: технологія буде готова в найкращому разі через кілька років. Але перші результати, які вони отримали лабораторним методом, уже вказують на її перспективність.

Поділитись: