Розплавлене місто. Чому в мегаполісах спекотніше і як їх охолодити

Чому у великих містах спекотніше?

Бетон та асфальт нагріваються швидше, ніж природні поверхні у сільській місцевості, темні покриття — дороги й дахи — краще поглинають сонячне проміння, а багатоповерхівки блокують потоки вітру. Саме тому щільно забудовані спальні райони та центральні частини міста перетворюються на острови спеки. Навіть на околицях міста температура зазвичай нижча.

За даними дослідження видання texty.org.ua, температура поверхні в різних мікрорайонах Києва може відрізнятися на 10-15°C. Коли на Оболоні та Позняках температура сягає 35-40°C, на дачних Осокорках — приблизно 25-30°C. Найспекотніше — у промзонах.

Крім того, температуру повітря значно підвищують вихлопи автівок та кондиціонерів.

Впливають на ситуацію також зелені зони. Карта рослинності в українських містах зазвичай доволі точно віддзеркалює острови спеки — де більше дерев, там прохолодніше. Дерева створюють затінок і в такий спосіб запобігають нагріванню асфальту, а випаровуючи вологу, вони охолоджують себе та повітря навколо.

За даними «ЛУН Місто», найспекотніші райони Києва — це Оболонь, Троєщина, Осокорки, території поблизу Хрещатика й Нової забудови. Дається взнаки, що тут низький рівень озеленення — 10–35% території. Найпрохолодніше у Голосієві, Відрадному, на Нивках — тут площа озеленення становить 35–70%.

Голосіївський район є одним із найзеленіших у Києві, пишуть дослідники, але деякі його частини зараз активно забудовуються без дотримання всіх державних будівельних норм, тому там утворюються великі площі практично без дерев.

Сприяють спеці і незаконні вирубки дерев, і кепський догляд комунальних підприємств за деревами та газонами.

Що охолоджує Київ

За даними порталу «ЛУН Місто», на Березняках і Позняках дерева підростають і площа озеленення збільшується. Водночас у Голосієві дерева, навпаки, поступово вирубують. Останнім часом обговорюють ідею запровадити у столиці реєстр дерев, розповідає Віталій Селик з ГО «Рада з урбаністики Києва». На мапі такого ресурсу має бути позначений тип і розмір дерев, адже в місті росте багато молодих дерев, які не дають тіні. Такий реєстр допоміг би визначити, чи достатньо дерев у Києві, та спланувати, де їх доречно садити.

У деяких парках і на вулицях столиці працюють фонтани. Особливо це важливо на площах, які дуже рясно обкладені камінням, на кшталт Майдану Незалежності чи Хрещатика, каже Селик. Ще 20 років тому в Києві почали впроваджувати так звані артезіанські колодязі, де можна набрати питну воду. Багато з них занепали, але останнім часом їх відновлюють і ремонтують.

Узимку в Києві організовують муніципальні пункти обігріву, проте охолоджувальні пункти влітку не відкривають. Віталій Селик проблеми в цьому не бачить — каже, що освіжним пунктом може бути кожен магазин або кафе з кондиціонером, а також метро.

У парках і скверах, на великих вулицях, як-от Хрещатик, встановлюють спеціальні рамки з розпилювачами води. Як заявив на брифінгу мер Віталій Кличко, таких пунктів є більше ніж 10, і впродовж цього тижня по місту мають установити ще 20. Місця визначатимуть з огляду на кількість людей — рамки мають бути на територіях найбільшого скупчення.

Коли асфальт у Києві розжарюється до +50°C, комунальники остуджують його холодним душем — поливання доріг зменшує випари, а також є помічним від руйнувань. За температури +28°C і вище забороняється в’їзд до міста великогабаритного транспорту (вагою понад 24 тонни й навантаженням понад 7).

А як це роблять у світі?

Охолодити міста можуть зелені насадження. До того ж не тільки дерева.

У Мадриді, одному з найспекотніших міст Європи, для порятунку від аномальної спеки облаштовують «вертикальні сади» та зелені дахи. Якщо ними вдасться покрити принаймні чверть міських будівель, то, за очікуваннями міської влади, це зіб’є температуру повітря майже на 8°C, на 20% зменшить рівень його забруднення та знизить рівень міського шуму на 10 децибелів. А власники будівель, які погоджуються провести таку реновацію, ще й отримують податкові пільги.

В одному з найспекотніших міст США — Фініксі, столиці штату Аризона — розробили програму Nature’s Cooling Systems. Згідно з нею, все місто, а особливо бідні безталанні райони, мають засадити дорослими деревами. А вже за десять років на вулицях має з’явитися втричі більше тіні, що дозволить знизити середню літню температуру на кілька градусів.

Щоб зменшити температуру в Парижі, там планують облаштувати зелені простори у школах, висадити ліси замість сміттєзвалищ і відмовитися від дизельного палива у міському транспорті.

Угамувати спеку допоможе також зниження рівня вихлопів у повітря. Для цього, наприклад, у Мадриді обмежили в’їзд до центру міста для всього транспорту, окрім громадського, автівок місцевих мешканців і таксі. У деяких містах намагаються відмовитись і від кондиціонерів.

На вулицях Берліна має з’явитися більше органічного покриття, яке пропускатиме воду під землю, зокрема на відкритих паркінгах та автомобільних дорогах. А в Ріо-де-Жанейро, особливо у фавелах, де майже немає дерев, міська влада планує перефарбувати всі дахи у світлий колір, який відбиватиме сонячні промені.

У Лос-Анджелесі почали «висвітлювати» не лише дахи, а й автомобільні дороги. Коштує це недешево: на кожну милю нового, «світло-сірого» асфальту (1,6 км) треба витратити майже 40 тисяч доларів. За очікуваннями, це знизить майже на 5 градусів і температуру всередині житлових будинків.

Врятувати від спеки у місті можуть прохолоджувальні станції з кондиціонерами та питною водою. Там найспекотніші години мають можливість перечекати зокрема й безхатченки, яким більше ніде сховатися.

Такі пункти працюють, наприклад, у Торонто, Нью-Йорку, Парижі, Афінах і Роттердамі. Зазвичай їх відкривають у бібліотеках, школах та адміністративних будівлях, у скверах і на набережних. У Фініксі, США, адреси станцій розсилають через смс, коли попереджають, що насувається спека.

За екстремально високих температур у Парижі цілодобово працюють притулки для бездомних, де вони можуть прийняти душ і безплатно отримати пляшку з водою, а також увесь час відкриті громадські парки, де люди можуть посидіти в тіні дерев або освіжитися біля охолоджувальних рамок. Знайти освіжні локації, зокрема громадські будівлі з кондиціонерами та питні фонтани, можна через додаток Extrema.

У Сіднеї для містян, які хочуть перечекати спеку, відкривають муніципальні басейни. А в Мадриді туристам радять поїздити у громадському транспорті — «одному з найпрохолодніших місць».