«Інколи ти маєш просто піти», — сказав Дональд Трамп на підсумковій прес-конференції після саміту у В’єтнамі. І пішов. Власне, основний її підсумок — жодних підсумків. Попри очікування й анонси великої значимості зустрічі, лідери США і Північної Кореї так ні про що й не домовились. Розповідаємо, чому так сталося.

Символічність і значимість

Дональд Трамп і Кім Чен Ин зустрічаються вже вдруге. Перший раз відбувся минулого літа в Сінгапурі — цей саміт став історичним, адже вперше лідери США і КНДР приїхали на особисту зустріч. Цього разу вони зустрілись в іншій азійській країні — у В’єтнамі. Трамп летів у Ханой 20 годин, а Кім прибув у місто потягом — дорога через Китай зайняла майже дві доби.

В’єтнам — символічне місце для проведення саміту. З одного боку, у Сполучених Штатів є болісний досвід війни в цій країні. З іншого — В’єтнам називають можливим прикладом для Північної Кореї: це так само комуністична країна з контрольованою економікою, яка в останні роки переживає стрімке зростання.

На порядку денному, як і на попередньому саміті в Сінгапурі, були ядерні випробування КНДР. Попередня зустріч Трампа й Кіма, попри увагу медіа та вихваляння американського президента, не завершилася видимими успіхами — принаймні для США.

У Південній Кореї напередодні саміту відбулися акції протесту проти північнокорейського лідера. Демонстранти, серед яких утікачі з КНДР, рвали портрети Кім Чен Ина та закликали Трампа не дати себе ошукати «фальшивими пропозиціями миру». З якими пропозиціями виступив Кім чен Ин?

Умови Північної Кореї

Попри те, що за декілька днів до саміту у Ханой прибули дипломати обох країн для написання чернетки спільної угоди — і церемонія її підписання була вказана у програмі саміту, жодних домовленостей не вдалося досягнути.

Кім Чен Ин висунув умови, які для США є неприйнятними. Він поставив надто високу ціну ядерного роззброєння: повне зняття санкцій із КНДР. При цьому, натомість Північна Корея не готова відмовитися від усієї ядерної зброї — країна була готова закрити лише один із своїх ядерних об’єктів.

«Йшлося про санкції, — сказав Трамп журналістам. — Вони хотіли, щоб санкції скасували у повному обсязі, але ми не могли цього зробити. Вони були готові роззброїти велику частину тих областей, які ми хотіли, але ми не могли відмовитися від усіх санкцій в обмін на це».

Попри це, Трамп додав, що вони із Кімом ближчі, ніж коли-небудь до цього. І хоч угоди не вдалося підписати, у довгостроковій перспективі ці переговори принесуть свій результат: «Швидкість для мене неважлива. Що дійсно має значення — укладення правильної угоди».

Відтак саміт закінчився достроково. Лідери США і КНДР покинули Ханой, так і не пообідавши разом. Фуа-гра і делікатесна риба, яку приготували для них в’єтнамські шефи, залишились неторканими.

Спільний обід, початок якого начебто показали на камери журналістам, насправді так і не відбувся, лідери США і КНДР покинули Ханой, так і не пообідавши разом, В'єтнам, 27 лютого 2019 року
Фото:

EPA-EFE/KCNA

Дружба з диктатором

Однак, що таки відбулось на цьому саміті — це спільна прес-конференція, протягом якої Кім Чен Ин уперше публічно відповів на запитання іноземних журналістів. Лідер КНДР сказав, що він готовий до ядерного роззброєння. «Якби я не збирався цього робити, я б не був тут зараз», — сказав Кім. Проте не пояснив, що саме він розуміє під «ядерним роззброєнням».

Загалом Трамп і Кім на камери старались показати взаємну приязнь і свої начебто дружні стосунки. Демонстрація такого панібратства викликала критику американських журналістів — вони акцентували на тому, що попри намагання досягти угоди, не слід забувати про кричущі порушення прав людини у КНДР і злочини північнокорейського режиму, серед яких численні страти незгодних з партією і організація виправних таборів.

лідери США і Північної Кореї Дональд Трамп (ліворуч) і Кім Чен Ин так ні про що й не домовились, але наговорили один одному компліментів, Ханой, В'єтнам, 27 лютого 2019 року
Фото:

EPA-EFE/KCNA

Зокрема, Трампу нагадали про смерть Отто Уормбіра — американського студента, якого заарештували в КНДР через крадіжку ідеологічного плакату. Після року ув’язнення хлопця повернули в США, однак він був у стані коми, і через деякий час помер. Тоді Трамп дуже критично висловлювався в бік КНДР. У своєму Twitter він написав: «Неможливо повірити, як Північна Корея закатувала Отто».

Однак зараз Трамп змінив свою думку. Він сказав, що спитав про це у Кім Чен Ина. «Йому шкода, дуже шкода. Він сказав, що не знав про це — і я вірю йому на слово», — сказав Трамп журналістам. «Я не думаю, що топ-керівництво знало про це. Я не вірю, що Кім міг дозволити такому статися».

Це вже не вперше Трамп займає схожу позицію, коли каже, що вірить іноземним лідерам «на слово». Раніше він заявив, що довіряє Путіну, коли той каже, що не втручався в американські вибори.

Також Трамп висловив довіру кронпринцу Саудівської Аравії після вбивства журналіста Джамаля Хашогджі. Американський президент сказав, що вірить в запевнення Мухаммеда бін Салмана про те, що він нічого не знав про підготовку вбивства. Втім, пізніше американський президент таки засумнівався в цьому.

Такий панібратський стиль Трампа — вести переговори з лідерами держав протилежного табору, наче з бізнес-партнерами, вже нікого не дивує. Та схоже, поки він не приносить для США видимих результатів. Принаймні, сьогодні.

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile