Журналісти чи терористи: у чому СБУ звинувачує працівників медіа

Двох українців, співробітників «17-го каналу», Євгена Тімоніна та Дмитра Васильця засудили до 9 років ув’язнення за «створення терористичної групи чи організації».

У вироку суду зазначається: ще у 2014 році вони допомагали сепаратистам самоназваної «ДНР» реєструвати власний YouTube-канал. А саме, як заявляє Служба безпеки України, надавали «консультації та практичну допомогу представникам телеканалу «Новороссия ТВ».

Наразі захисники Тімоніна й Васильця готують апеляції до  Житомирського суду та наполягають, що звинувачення несправедливі, позаяк ґрунтуються переважно на даних сайту «Миротворець» і дописах у соцмережі «Вконтакте».

Чи не надто суворий це вирок, як реєстрація сепаратистського YouTube-каналу пов’язана з тероризмом та які шанси мають Тімонін і Василець в Європейському суді з прав людини — розбиралося Громадське.

Справа Тімоніна й Васильця

IT-шники їздили в Донецьк у 2014 році налагоджувати YouTube-канал, але й гадки не мали, що це майбутній засіб інформації «Новороссия ТВ» — розповідає про підзахисних адвокатка Олена Льошенко:

«Це був 2014 рік, ніхто тоді не розумів, що відбувається на сході, вони поїхали туди, щоби зрозуміти це. Там зустрічалися з людьми, намагалися налагодити сервер — не надто вдало, до речі. Побули там чотири дні й повернулися. У Служби безпеки не виникало після цього жодних питань до Тімоніна й Васильця взагалі».

Тільки через дев’ять місяців після повернення з Донецька, прізвища Тімоніна та Васильця з’явилися в реєстрі досудових розслідувань.

В обвинувальному вироку зазначається, що вони «умисно вступили в злочинну змову з «директором каналу Новороссия ТВ» терористичної організації «ДНР» Михайловим М. М. і надавали технічне обладнання, програмне забезпечення та консультації щодо трансляцій, новин і прямого ефіру».

Згідно з документом, Тімонін та Василець через соцмережі спілкувалися щодо заробітної платні й технічних моментів роботи саме з Михайлом Михайловим та Сергієм Мельником. Останній, за даними слідства, — технічний директор «Новороссия ТВ».

Керівників сепаратистських ЗМІ слідство ідентифікувало, «не виходячи з кабінету». Мельника розпізнали по відео, яке знайшли в мережі під назвою «Провозглашение Донецкой народной республики», та дослідили його сторінку «Вконтакте». Мельник був у базі даних на сайті «Миротворець», там значиться, що його місце роботи — «Новороссия ТВ».

У вироку суду також фігурує ім’я відомого сепаратиста Павла Губарєва, який, за даними слідства, є власником сайту «Новороссия ТВ». Як докази того, що Тімонін та Василець мали антиукраїнські погляди та стали поплічниками терористів, слідчі надали копії дописів зі сторінок із  логінами «Євген Тімонін» та «Дмитро Василець», які містили заклики до сепаратизму.

Адвокатка каже, що цих доказів недостатньо для вироку за статтею про «тероризм»:

«Нічого такого там немає, абсолютно IT-шне листування. Так, запросив їх Михайлов, але незрозуміло, як він узагалі пов’язаний із  «Новороссия ТВ», його не допитували. Якась міфічна особа. Вирок однозначно побудований на даних сайту Миротворець, на листуванні у «Вконтакте», скринів із сайтів. Нічого більше, що свідчило б про вчинення якихось насильницьких дій, але ж це важка стаття».

До 28 жовтня адвокатка Льошенко має подати апеляцію. Та, якщо вирок не змінять, обіцяє позиватися до Європейського суду з прав людини.

Засідання Корольовського районного суду міста Житомира у справі співробітників «17-го каналу» Дмитра Васильця та Євгена Тімоніна, яких звинуватили у сприянні сепаратистському телеканалу «Новороссия ТВ» для налагодження прямого ефіру, трансляцій новин про діяльність так званої «ДНР», архівне фото 17 червня 2016 року Фото: Zhitomir.info

Справа Муравицького

Такою ж «жертвою правосуддя» вважає підзахисного Василя Муравицького й адвокат Андрій Гожий. На відміну від Тімоніна та Васильця, вирок Муравицькому ще не винесли — справу тільки передали до суду, тому подробиць щодо документів, які вказували б на провину журналіста та блогера, опубліковано небагато.

Муравицький працював для видання «Житомир.Інфо». У серпні його затримали співробітники СБУ. Його звинувачують у «державній зраді» — інкримінують написання замовних статей «антиукраїнського змісту» за гроші «російських кураторів» для російських інтернет-сайтів.

Після того, як у мережі почали з’являтися дописи знайомих та колег Муравицького про неправдивість звинувачень, на сторінці СБУ у Facebook виклали перелік матеріалів, автор більшості з них — «політичний оглядач Муравицький».

Адвокат Андрій Гожий каже, що справа проти підзахисного сфабрикована, а причина — відверта критика влади:

«У нас є питання також щодо авторства матеріалів. Коли Муравицький із ними ознайомився, багато текстів навіть не впізнав. Заразом і  експертиза не дає чітких доказів, що це саме його матеріали».

На думку адвоката, навіть якщо автор Муравицький, тексти «тягнуть» радше на адміністративну відповідальність, а не кримінальну:

«Ніяких доказів держзради, окрім матеріалів Муравицького, сторона обвинувачення не має. Висловлювати свою думку, брехати навіть за українським законодавством не заборонено, притягнути до  відповідальності за це можна хіба що в рамках цивільного правосуддя. А державна зрада — це конкретний злочин: допомога шпигунам, зброя, переховування диверсантів тощо».

У Службі безпеки в доказах проти всіх обвинувачених не сумніваються. Але коментувати Громадському справу Муравицького в прес-службі наразі відмовилися, посилаючись на таємницю слідства:

«Ми мали докази, що вони (Тімонін і Василець — ред.) стояли у витоків і допомагали створювати «Новороссию ТВ», неодноразово туди їздили, домовлялися. Усі ці докази передали до суду, який їх урахував. Їх  визнали винними, дали по 9 років. Вони допомагали терористам створювати інформаційну мережу для поширення фейків. І це лише один епізод, а їх багато. Вони співпрацювали з терористами, отримували за це гроші.

Щодо Муравицького, слідство ще триває, але є дуже багато підстав уважати, що він отримував завдання від російських кураторів і на їхнє замовлення готував неправдиву інформацію, яка паплюжить Україну», — прокоментувала справи речниця СБУ Олена Гітлянська.

Наразі сайт та YouTube-канал «Новороссия ТВ» — у вільному доступі.

Засідання Житомирського апеляційного суда у справі у справі блогера Василя Муравицького, якого підозрюють у державній зраді, архівне фото 28 серпня 2017 року Фото: Zhitomir.info

Думка правозахисників

Чи правомірно, з огляду на доказову базу, засудили Тімоніна й Васильця за «створення терористичної групи чи організації» на 9 років, ми  запитали в правозахисника та медіа-юриста ГО «Платформа прав людини» Олександра Бурмагіна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Зачароване коло, або чому іспанських журналістів не впустили в Україну

За його словами, говорити про адекватність покарання можна тоді, коли не виникає зайвих запитань до самого тексту вироку:

«Було б адекватно кваліфікувати такі дії як тероризм, якщо під час слідства виявили б, що ці люди виконували конкретні завдання під час створення та діяльності цього засобу інформації. Що це дійсно була стала група з розподілом обов’язків, яка мала на меті заподіяти шкоду територіальній цілісності України. Якщо читаєш обвинувальний вирок, а там — сторінки з Миротворця, «Вконтакте», виникають питання».

Висновки щодо справи Василя Муравицького робити зарано, стверджує Бурмагін, адже слідство триває і наразі незрозуміло, які докази провини має обвинувачення.

Та правозахисник певен — таке серйозне звинувачення, як держзрада, не може ґрунтуватися лише на висновках лінгвістичної експертизи.

«Чи може лінгвістичний експерт установити шкоду якимсь охоронюваним інтересам? Навряд. Фактично експерт розтлумачить зміст певних матеріалів, але якщо замовити таку ж експертизу зі сторони захисту, експерт може дійти зовсім протилежного висновку, це — справа тлумачення».

В умовах конфлікту, який триває в Україні, правоохоронці та Служба безпеки повинні реагувати на факти, які можуть шкодити безпеці та територіальній цілісності країни.

Утім, для серйозних вироків за статтями Кримінального кодексу треба мати «залізну» доказову базу, інакше справи потім виграватимуться в Європейському суді з прав людини, а дії держави розцінять як обмеження свободи слова та утиски журналістів, пояснює Бурмагін:

«Європейський суд із прав людини використовує певний алгоритм, і один з найскладніших для держави пункт, який прискіпливо досліджується — це практика обмеження свободи слова шляхом загальних обмежень або застосування дуже серйозних санкцій».

Тим часом Комітет захисту журналістів назвав «політично вмотивованими» дії правоохоронців та співробітників СБУ, зокрема звинувачення в держзраді Василя Муравицького. Директор цієї неурядової організації Джоель Саймон надіслав президентові Петру Порошенку відкритий лист:

«Ми висловлюємо глибоку стурбованість діями державної Служби безпеки України, які загрожують свободі преси в Україні. Принаймні в семи окремих інцидентах, що їх зафіксував Комітет захисту журналістів протягом останніх двох місяців, СБУ обрала метою редакції та журналістів. Обвинувачення представляються нам політично вмотивованими — помстою за критичні репортажі», — ідеться в листі.

Окрім справи Муравицького, Комітет захисту журналістів звернув увагу на «тиск СБУ» на інтернет-видання «Страна», медіа-холдинг «Вести» та випровадження закордонних журналістів — росіянок Тамари Нерсесьян і Ганни Курбатової, іспанців Мануеля Анхеля Састре та Антоніо Памплієгу, про яких Громадське розповідало раніше.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram