Що там на «Новій пошті»? П'ять питань про обшуки компанії

16 березня, наприкінці робочого дня слідчі Генпрокуратури навідалися з обшуками до офісів «Нової пошти». Обшуки відбувалися у чотирьох містах одночасно: у Києві, Дніпрі, Харкові та Полтаві. Перевіряли 42 каси у 6 відділеннях, а також склади. А вже за 3 дні у компанія, посилаючись на слова генпрокурора заявили, що під час обшуків «порушень виявлено не було».

У чому підозрювали компанію та що це означає для клієнтів — розбиралося Громадське.

У чому підозрюють компанію «Нова пошта» ? 

Під час обшуків в п'ятницю, 16 березня, у ГПУ повідомили, що посадовців «Нової пошти» підозрюють у зловживаннях службовим становищем: у групі компаній, мовляв, умисно ухилялися від сплати податків, використовували злочинну схему, аби переводити безготівкові кошти у готівку. Згодом генпрокурор Юрій Луценко також заявив, що серед порушень, які виявили у відділеннях — пересилання у великих обсягах безакцизних алкогольних товарів і наркотичних речовин.

Які гроші вилучила прокуратура?

Після обшуків в офісах та складах «Нової пошти» слідчі — окрім документів щодо фінансово-господарської діяльності — вилучили ще й необліковану готівку, повідомила прес-секретарка генпрокурора Лариса Сарган. У «Новій пошті» ж заявили, що у них вилучили гроші клієнта — переказ, який той не встиг забрати. Всього 132 тисячі гривень.

Що далі робитимуть власники компанії та правоохоронці?

Власники «Нової пошти» заявляють: звинувачення проти компанії безпідставні та надумані. Тож розцінюють такі дії, як «тиск на компанію» і не згодні з діями правоохоронців. Утім готові співпрацювати зі ГПУ і відповідати на їхні питання у справі.

За словами директорки «Нової пошти» з правових питань Інни Хомич, компанія узагальнює всі протоколи обшуків і планує подати скаргу процесуальному керівнику слідства, аби їм пояснили причини обшуків. Не виключає і позов до суду.

Водночас генеральний прокурор Юрій Луценко каже, що уже зустрівся зі співвласником «Нової пошти» В’ячеславом Климовим і разом вони «не тільки знайшли спільну мову, але й розробили спільний план дій»​. Більше того, за кілька годин після цієї заяви у «Новій пошті», з посиланням на слова Луценка, повідомили, що «у ході обшуків, проведених 16.03.2018 у компаніях групи, порушень виявлено не було. Вилучені під час обшуку грошові кошти клієнтів компанії «Пост Фінанс» будуть повернуті»​.

Співзасновники «Нової пошти» Володимир Поперешнюк (ліворуч) і В'ячеслав Климов під час прес-конференції у Києві, 19 березня 2018 року Фото: Інна Соколовська/УНІАН

Що з того клієнтам?

Наразі такі дії ГПУ напряму клієнтам не зашкодили. Обшуки почалися наприкінці робочого дня і завершилися до ранку, тому про перебої у роботі компанії не повідомляли.

Та якщо дійсно йдеться про тиск на бізнес з боку ГПУ, то проблеми можуть виникнути у незалежних партнерів компанії, побоюються власники «Нової пошти».

«Нова пошта» працює і за франшизою, свої відділення відкрили 522 підприємця у 970 невеликих населених пунктах. І у них — в разі виникнення проблем — буде менше ресурсів, аби протидіяти таким обшукам, вважають у компанії.

Та це не перший випадок, коли робота «Нової пошти» частково блокується державними органами. У травні 2017-го працівники внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби втручалися в роботу сектору митного оформлення міжнародних експрес-відправлень «Нової пошти». Тоді клієнти отримували свої посилки із запізненням.

Як це вплине на інвестиційний клімат України?

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман уже доручив Міністерству юстиції спільно з бізнес-омбудсменом та урядовим офісом інвестицій проаналізувати законність обшуків у «Новій пошті», адже обшуки можуть злякати потенційних закордонних інвесторів. Так, наприклад, генеральний директор української інвестиційної компанії «Dragon Capital» Томаш Фіала заявив, що найбільшим ворогом українського інвестиційного клімату є вибіркове правосуддя. То ж і він, і представники «Нової пошти» вимагають негайно створити Службу фінансових розслідувань, «аби силові обшуки припинилися у майбутньому».

Зазначимо, що цього ж дня, увечері 19 березня, у Раді зареєстрували проект про Національне бюро фінансової безпеки.

Сортувальна лінія київського інноваційного терміналу «Нової пошти», 2 березня 2018 року Фото: В'ячеслав Ратинський/УНІАН