ENRU

Що треба знати про нового прем’єр-міністра в Польщі?

0657c6595fef9d30c
Новий прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький під час промови в Президентському палаці у Варшаві, 8 грудня 2017 року Фото: EPA-EFE/PAWEL SUPERNAK

8 грудня стало відомо про відставку прем’єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Новим прем’єром призначили Матеуша Моравецького, міністра фінансів країни.

Громадське спробувало розібратися, що означає це переформатування уряду, які наслідки матиме для стосунків між Польщею та ЄС і Польщею та Україною.

«Курс на Європу»? Причини змін в уряді Польщі

Уряд, очолюваний Беатою Шидло з 2015-го року, часто називали причиною погіршення стосунків Польщі з її сусідами та з ЄС загалом. Останнім часом лунали критичні зауваження на адресу Варшави з боку європейських столиць, а Брюссель розпочав безпрецедентне розслідування щодо того, чи дотримується  польський уряд європейських принципів, коли намагається посилити контроль над судовою системою країни.

Європейська Комісія та Рада Європи критикують польський уряд за порушення верховенства права в питанні реформування судової системи. Поза тим, жорстка позиція уряду Польщі щодо мігрантів з третіх країн (Польща відмовляє ЄС у квотах на мігрантів), а також відмова врегульовувати питання трудових мігрантів з Польщі в ЄС вносять неабияку напругу в їхні відносини.

Тому не дивно, що серед найвірогідніших причин, які могли вплинути на рішення змінити склад уряду на половині його терміну, називають прагнення фактичного лідера країни Ярослава Качинського сконцентруватися на економіці й досягнути потепління стосунків Польщі із Західною Європою.

Колишня прем'єрка Польщі Беата Шидло приймає подяку за роботу від голови партії «Право і Справедливість» Ярослава Качинського (в центрі) після оголошення про відставку з посади в залі засідань Сейму (нижньої палати парламенту Польщі), Варшава, 7 грудня 2017 року. На фото праворуч — новий прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький Фото: EPA-EFE/BARTLOMIEJ ZBOROWSKI

Уряд Беати Шидло: досягнення та поразки

Беата Шидло обіймала посаду прем’єр-міністра країни з листопада 2015-го року. Її уряд мав доволі високу підтримку в країні, зокрема, завдяки соціальній політиці: запровадженню соціальних виплат багатодітним родинам і зниженню пенсійного віку.

Заразом назвати її найкращим дипломатом для Польщі на міжнародній арені навряд чи можна. Саме вона дорікнула президентові Франції Еммануелю Макрону за його «недосвідченість», коли той звинуватив Польщу в «ізоляції» й «порушенні європейських принципів».

«Вона скомпрометувала себе як політик в європейських колах. Повага до уряду Польщі та Беати Шидло особисто серед європейських політиків зменшилася, багато хто не хотів з нею спілкуватися. Адже всі розуміли, що остаточні рішення в Польщі ухвалює пан Качинський», — розповідає Громадському Войчех Пшибильський, експерт аналітичного центру RES PUBLICA.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Макрон та «польські сантехніки»: чого хоче Франція від Східної Європи

Офіційних пояснень щодо причин відставки Беата Шидло не надала. Натомість у Twitter вона повідомила: «Останні два роки були надзвичайним часом для мене, служіння Польщі та полякам було для мене честю».

Цікаво, що Шидло не залишає уряд — ідучи з посади прем’єр-міністра, вона стане віце-прем’єр-міністром.

«Насправді, йдеться не про не відставку, а про пониження, адже Беата Шидло, яка обіймала пост прем’єр-міністерки країни, стала віце-прем’єр-міністеркою. Це безпрецедентно — ми ніколи не бачили такого в західних демократіях. Окрім того, вона не зробила нічого такого, що давало би підстави звільнити її», — розповідає Войчех Пшибильський. Експерт також не погоджується з висновками про те, що Беата Шидло мала особисту антиєвропейську налаштованість.

«Вона відома тим, що вона намагалася бути м’якішою в питаннях, що стосувалися Європейського Союзу. Приміром, у випадку, коли йшлося про переобрання Дональда Туска на посаді Голови Європейської Ради. Вона його підтримувала, але була змушена голосувати по-іншому та поводитися по-іншому через тиск внутрішнього кола керівної партії «Право і Справедливість», — розповідає Громадському Войчех Пшибильський.

Отже, на думку експерта, Беата Шидло є радше жертвою міжпартійних ігор усередині керівної партії — її усувають саме в ситуації загострення конфлікту з європейцями, якого вона прагнула б уникнути.

На думку експертів, Беата Шидло скомпрометувала себе як політик в європейських колах (на фото — колишня прем'єрка Польщі під час Саміту східного партнерства, Брюссель, Бельгія, 24 листопада 2017 року) Фото: EPA-EFE/STEPHANIE LECOCQ​

Хто такий Матеуш Моравецький?

49-річний Матеуш Моравецький відомий передусім як успішний міністр фінансів в уряді Шидло. Син відомого польського дисидента Корнеля Моравецького, він має історичну освіту, володіє іноземними мовами й тривалий час працював у банківському бізнесі.

«Моравецький, насамперед, ефективний менеджер та міністр фінансів. Ми знаємо, що Ярослав Качинський дуже йому довіряє, саме цим можна пояснити той факт, що він став новим прем’єр-міністром країни. Його міжнародна активність буде вагомішою за діяльність Беати Шидло», — розповідає Громадському Войчех Муха, редактор сторінки блогів у щотижневику «Gazeta Polska», автор книжки про українську революцію «Кров і ґрунт».

Найперше всіх цікавить, наскільки незалежним зможе бути Моравецький від керівної партії.

«Більшість коментаторів стверджують, що здивовані згодою Моравецького, адже він чудово розуміє ризики такого рішення, розуміє, наскільки обмеженою та нестійкою може бути така посада», — розповідає Громадському Войчех Пшибильський.

«Ситуація ускладнюється й тим, що новий прем’єр-міністр отримує склад уряду «у спадок», і не має можливості його формувати. Тому коментатори припускають, що він може бути ще слабшим, аніж Беата Шидло. Багато проясниться тоді, коли ми побачимо програму уряду», — додає експерт.

Що може змінитися в стосунках Польщі з ЄС?

Войчех Пшибильський погоджується, що Моравецький може змінити зовнішньополітичний курс країни:

«Можливо, він стане прем’єр-міністром, який матиме більші амбіції щодо Європейського Союзу. Але не виключено, що його вплив також буде обмежений правлінням керівної партії».

Багато залежатиме й від міністра закордонних справ, уважає натомість Войчех Муха, редактор сторінки блогів у щотижневику «Gazeta Polska»: 

«Необхідно пояснювати реформи в Польщі у зрозумілий спосіб і пропонувати конкретні кроки для реформи ЄС, — прокоментував він Громадському. — Я очікую, що Варшава вноситиме пропозиції щодо реформи Договору ЄС. Звісно, Польща не змінить позицію щодо базових речей: питання мігрантів чи права проводити реформи, навіть якщо їх критикують у Брюсселі чи Берліні. Я також очікував би тіснішої співпраці зі США».

Міністр фінансів Польщі Польщі Матеуш Моравецький (ліворуч) та прем'єрка Беата Шидло перед початком прес-конференції, Варшава, 29 вересня 2016 року. Матеуш Моравецький став новим прем'єром країни 8 грудня 2017 року, Беата Шидло відтепер обійматиме посаду віце-прем'єр-міністерки Фото: EPA/JACEK TURCZYK​

Що може змінитися для України?

Новий прем’єр-міністр у перший день затвердження на посаді говорив про українських біженців і «геноцид» на Волині. Він також наголосив, що відносини з Україною необхідно будувати «на історичній правді» і додав, що «не можна забувати про такі події як геноцид на Волині».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польща та Україна: як припинити битву за минуле?

«Моравецький — історик, але водночас він є бізнесменом. Він знає, що ці речі можна розділяти. Менше з тим, Україна має бути готовою до того, що питання Волині обговорюватиметься. Щодо трудових мігрантів з України, новий прем’єр постійно підкреслював, що  українці в Польщі створюють додану вартість. Йому також не  потрібно пояснювати загрози з боку Росії, як у військовому, так і пропагандистському аспектах. Україна може очікувати конкретних рішень та, можливо, нових можливостей у стосунках з Польщею», — пояснює Войчех Муха.

Окрім цього, в разі, якщо за прем’єрства Моравецького Польщі вдасться досягнути відлиги у стосунках з ЄС, це також матиме позитивний вплив на Україну.

Адже погіршення стосунків Польщі з ЄС безпосередньо впливає й на європейський скепсис щодо євроінтеграційних прагнень України. Противники розширення ЄС у 2004 році, коли Польща стала членом ЄС, нагадують: рішення було помилковим, позаяк Польща була не готовою до членства.

Криза у відносинах між ЄС і Польщею додає аргументів тим, хто прагне зупинити всі розмови щодо гіпотетичного розширення ЄС на Схід. Покращення стосунків Польщі з ЄС навпаки може призвести до толерантнішого ставлення до України.

Дивіться повну версію інтерв’ю з Войчехом Пшебильським на Громадському.