Що робити, аби штучний інтелект не забрав у вас роботу, і як він вплине на освіту в Україні
Минуло вже кілька місяців, відколи я вперше щось запитав у ChatGPT. А далі понеслося…
Тепер іноді використовую бот, аби швидше закрити дедлайн, який давно згорів, або скласти тест із якоїсь дивної дисципліни (студенти точно зрозуміють).
А втім, починаєш задумуватися, що ж буде з освітою та ринком праці далі. Потім ще у твіттері бачиш, як хтось пише, що ШІ забрав обов’язки на роботі, й через це можуть зменшити зарплату, а то й узагалі когось звільнити. Стає тривожно, чи не відберуть технології роботу й у мене.
hromadske з’ясувало, що потрібно робити вже зараз, щоб залишатися конкурентоспроможним на ринку праці, як бізнес використовує ШІ та який вплив він матиме на освіту.
Що про ШІ думають у МОН?
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий зазначив у коментарі hromadske, що не вірить у можливість регулювати заборонами чи директивами використання штучного інтелекту. Наразі у відомстві чекають на експертизу від тих людей, які розуміються на цій тематиці. Водночас розробники технологій самі ж розв’язують проблеми швидше.
«Зараз гнучкість є важливою рисою для молоді. Технології будуть розвиватися швидше, ніж реагуватимуть державні інституції. Останні апріорі не встигатимуть, тож суспільству треба адаптуватися», — сказав Лісовий.
«Ігнорувати технології — саморуйнівна позиція для освіти»
Заступник міністра освіти і науки Євген Кудрявець вважає, що в майбутньому світ та українська система освіти розроблять етичні норми й напрацюють практики застосування ШІ, взявши до уваги й недоліки сучасних моделей.
Зокрема, такі інструменти як ChatGPT мають проблеми з неправдивою інформацією чи відвертими міфами. Для генерування відповіді чат-бот використовує різні джерела, а вони не завжди достовірні.
Водночас Кудрявець зазначив, що ШІ може стати помічником для освітян у навчанні, однак замінити їх — навряд. Робити власні висновки, набувати навички та працювати з інформацією навчають саме вчителі чи викладачі.
«Ігнорувати технології — досить саморуйнівна позиція для освіти, потрібно їх інтегрувати й використовувати. Зараз ми вже бачимо викладачів, які адаптовують домашні завдання з огляду на те, що студент чи учень буде використовувати ChatGPT», — сказав він.
Заступник міністра розповів, що коли з’явилися пошуковики, відповіддю освіти стали есе, а зараз завдання можуть дедалі ускладнюватися. Наприклад, поставити ШІ правильне питання на задану тему, а потім опрацювати відповіді, проаналізувати їх разом у класі, подискутувати.
«Є різниця між тим, що учень чи студент просто дав завдання ШІ виконати домашню роботу, і тим, що він разом із ШІ вивчає певну тему. Що стосується оцінювання знань, думаю, правила поки що не зміняться, а щодо очного навчання, то тут, як і раніше, — телефон відкладаємо і пишемо самостійно», — додав заступник міністра.
«Сьогодні ми маємо завдання додатково ознайомити вчителів і викладачів із технологіями та їхньою інтеграцією в освітній процес», — резюмував Кудрявець.
Як на ШІ реагують освітяни?
Викладачка Навчально-наукового інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, кандидатка наук із соціальних комунікацій Анна Мадей розповіла, що сама користується й активно пропагує серед студентів випробовування ChatGPT та інших інструментів на основі ШІ.
Водночас вона проти того, щоб сприймати штучний інтелект як замінник, який замість студентів подумає і виконає завдання. Крім того, нині якість робіт, виконаних ШІ, часто під питанням і може бути низькою. Хоча згодом це може змінитися.
«Наша мета визначає наші дії. Якщо студент хоче здати завдання, тільки щоб отримати бали, швидко "закрити" й забути предмет, для нього не в пріоритеті знання та вміння… Що ж, схитрувати й попрохати ChatGPT написати відповіді замість тебе — ймовірно, найлегше», — додала Анна Мадей.
За її словами, текст, створений ботом ChatGPT, викладач у багатьох випадках відрізнить. Часом студенти, надсилаючи роботу, лінуються відредагувати незграбну мову чат-бота. Також зараз удосконалюють програми для перевірки текстів на дотримання академічної доброчесності. Ці інструменти теж будуть ставати ефективнішими.
«Якщо студент справді хоче навчитися, який сенс йому надсилати викладачеві не самостійно виконане завдання?! Чудово, коли студент уміє користуватися інструментами ШІ як допоміжними, щоб витратити більше часу саме на креатив. Водночас викладач має давати більш творчі й оригінальні завдання, які буде цікаво виконувати», — розповіла викладачка.
Тож, за її словами, правильніше використовувати ШІ як інструмент, який допоможе в роботі. Наприклад, аби швидко систематизувати великі обсяги даних, на що без ШІ пішло б декілька годин чи днів. А от креатив, талант, унікальність — усе ж за людиною.
«Найкращий варіант — коли до викладача на перевірку потраплятимуть лише завдання, які вже перевірені ШІ на рівень використання цього самого штучного інтелекту. Тоді й студенти розумітимуть, що спробувати обдурити викладача і системи перевірки — марна справа», — наголосила Анна Мадей.
Насамкінець вона порадила освітянам ламати стереотипи про несучасних викладачів та їхні застарілі підходи.
Чому потрібно вчитися вже зараз?
Поки ШІ-освіта на порозі адаптації, бізнес активно використовує ці технології. Комусь ChatGPT запропонував рецепт піци, комусь допомагає вести соцмережі. А хтось із його допомогою створив колекцію білизни. Таких прикладів безліч. Питання в тому, що робити, аби ШІ не забрав у нас роботу.
Керівник команди впровадження електронних послуг Мінцифри Денис Іванов вважає, що штучний інтелект не замінить роботу людини повністю, проте змінить бізнес-процеси. Тому потрібно використовувати переваги технологій для власного зростання.
«Уже зараз ви можете проаналізувати, як використовувати штучний інтелект у своїй роботі, щоб він став вашим помічником і допоміг рости професійно. А також досліджувати ринок професій, який трансформується під упливом новітніх технологій», — зазначив він.
Іванов порекомендував прослухати безоплатний онлайн-курс від Google «Основи AI». Він допоможе не лише опанувати навички використання штучного інтелекту, але й дасть розуміння, як уже зараз ви можете використовувати його у своїй професії: від учителя та медика до проджект-менеджера чи держслужбовця.
А як ШІ використовують у Мінцифри?
Денис Іванов розповів, що впровадження ШІ дозволить частково оптимізувати роботу команди підтримки «Дії», яка обробляє понад три тисячі запитів щодня. А втім, наразі використання штучного інтелекту перебуває на етапі внутрішнього аналізу й тестування. Досліджують і питання безпеки. Тому говорити про запровадження ще зарано.
Але вже є кілька напрямків, де він може бути застосований. Перший — це віртуальний помічник, попередня назва якого — «Надія». Він може допомогти швидше відповідати на запитання користувачів.
Другий — проєкт «Голос громадян», який дозволить здійснювати моніторинг запитів користувачів із сотень джерел: від відео чи інтерв’ю до коментарів у соцмережах та новин у пабліках. А далі формувати звіти для подальшого вивчення причин та покращення якості сервісів.
А працівники, які наразі виконують ту роботу, котру може взяти на себе ШІ, зможуть переспрямувати свій час та зусилля на інші завдання, рости й розвиватися в інших проєктах, каже Іванов.
Як ChatGPT використовує «Укрзалізниця»?
Зазвичай протягом одного дня компанія через застосунок УЗ отримує до 1300 оцінок від пасажирів, зокрема 300 текстових відгуків, які стосуються роботи залізниці. Раніше їх обробляли тільки вручну.
Але тепер відгуки надходять не лише через застосунок, а й через багато інших каналів. Таке різноманіття дає пасажирам широкий вибір, але водночас ускладнює обробку відгуків співробітниками «Укрзалізниці».
Тож компанія почала використовувати GPT-чат для кількох завдань: структурування та аналізу реакцій пасажирів, виокремлення та систематизації відгуків, швидшого розв’язання проблем. Про це розповів керівник проєктів «Укрзалізниці» Олексій Пугач.
«З появою GPT-чату компанія має можливість швидко обробляти великі масиви даних і глибше аналізувати їх. Основною перевагою системи є її самостійна здатність визначати категорії відгуків та класифікувати їх», — каже Пугач.
Наприклад, після обстрілу інфраструктури на Хмельниччині GPT-чат самостійно створив нову категорію «зміна маршруту». Це дозволило ефективніше керувати пересадками між рейсами, сповіщеннями про запізнення та розкладом руху.
Пугач окремо наголосив, що GPT-чат не має прямого доступу до баз даних «Укрзалізниці» й не отримує жодної персональної інформації.
Forbes Ukraine теж використовує ШІ. Там звільняли працівників?
Спойлер: не звільняли. Креативний директор видання Максим Золоєдов зазначив, що його команда багато працює зі штучним інтелектом, але це не призвело до жодних негативних наслідків: усі робочі місця збережені, зарплату нікому не зменшили.
У всіх останніх шести номерах Forbes Ukraine більшість ілюстрацій зроблені з використанням Midjourney. А декілька із цих випусків майже повністю проілюстровані за допомогою цього інструмента, окрім фотографій.
Водночас команда видання продовжує працювати і з класичними ілюстраторами. Золоєдов розповів, що найцікавішим був досвід, коли створили альтернативну обкладинку журналу за допомогою кооперації ChatGPT від OpenAI та нейромережі з генерації зображень.
Так, ChatGPT описав вигляд майбутньої обкладинки, на якій він сам мав бути зображений — одна з центральних тем номера стосувалася штучного інтелекту. А Midjourney виступив ілюстратором.
Також команда спробувала зробити айдентику для конференції Forbes «Надлюди». Виконали це теж за допомогою Midjourney.
«У мережі ведеться багато дискусій, чи правильно використовувати ШІ у творчих професіях. Я з тих, хто за. На мою думку, це дає багато нових можливостей, якщо ти вмієш мислити креативно. Передусім це інструмент, яким керує людина», — розповів Золоєдов.
Він додав, що для його команди застосування штучного інтелекту має тільки позитивні наслідки. У виданні використовують також сервіси для створення портретів, покращення якості зображень тощо.
«Продукти стали якіснішими, ми змогли зробити більше, краще, ну й, звичайно, набагато швидше», — резюмував креативний директор.
- Поділитися: